Для більшості сучасних українців надвечір’я Різдва і Богоявлення викликають переважно гастрономічні асоціації, пов’язані з 12 пісними стравами, зокрема кутею. Зі святковим антуражем складніше. У Наддніпрянській Україні вже призабувся символічний солом’яний «дідух» — своєрідний язичницький ієрарх зимових свят, що в дохристиянські часи уособлював божество, котре опікувалося людськими долями й виконувало певні бажання. Господарі колись шанобливо вносили «дідуха» до світлиці перед Різдвом і ставили на покуті.

На Івано–Франківщині й тепер дотримуються цього давнього звичаю майже в кожній сільській хаті й у багатьох міських квартирах. Проте й серед ревнителів традицій не всі знають про особливості передріздвяного ритуалу і «приписи» щодо обходження з «дідухом» та «павуками». Навіть такий авторитетний етнограф як Олекса Воропай, описуючи зимові свята у відомому двотомнику «Звичаї нашого народу», майже не розкриває загадкової сутності «дідуха».

Стосовно зовнішніх недоброзичливців, а радше гіпотетичних агресорів, у нас прийнято наївно сподіватися на солодкоголосих штатних пацифістів Заходу, які нібито обіцяють заступитися за Україну, якщо хтось загрожуватиме її суверенітету. Та чи реальні ці гарантії? Ще в середині 90–х років у західній пресі висловлювалися сумніви і думка, що НАТО «не збирається воювати проти Росії в разі, якщо Естонія, Латвія чи Литва будуть нею завойовані». У Москві, надто ж після млявої реакції Заходу на російське вторгнення до Грузії у 2008 році, переконані, що ні США, ні НАТО не будуть зав’язувати війну з Росією за незалежність України чи Литви. Сам Північноатлантичний альянс не поспішає відкривати свої двері для нашої країни. Маючи такий «вимушений нейтралітет», кожен, кому не байдуже майбутнє України та її незалежність, мимоволі задумується: а чи не поспішили ми з ядерним роззброєнням?

Жертвами нинішньої суворої зими стали вже 256 українців. Таку невтішну статистику наводить станом на вчорашній ранок Мінохорони здоров’я. Ще майже 3800 людей звернулися по допомогу до медиків з обмороженнями та переохолодженням.

Під стінами судової установи зібралося кількадесят інвесторів «Еліти–Центр», які хотіли особисто зазирнути в очі свого кривдника. Їм це так і не вдалося — підсудного до будівлі суду не привезли.

— Добрий день, шановні радіослухачі, з вами передача «Забуті імена», і в нас в ефірі відомі виконавці минулих років – Яак Йоала, Тиніс Мягі і Анне Вескі. І перше запитання гостям студії: «Хто з вас хто?»

Рейдерські схеми, які раніше застосовувалися насамперед для нахабного перерозподілу власності, вчора апробували в боротьбі за найвищу владу. Мішенню став поліграфічний комбінат «Україна» — єдиний, який друкує виборчі бюлетені. По різні боки барикад — команди Януковича і Тимошенко. Якщо депутати від Партії регіонів відстоюють на посаді гендиректора ПК «Україна» Валентина Музику, то чиновники з уряду Тимошенко за підтримки «бойовиків» намагалися всадовити в керівне крісло «свою людину» — Володимира Хомка.

«Регіонали» стверджують, що метою такої незаконної зміни керівництва комбінату є наміри БЮТ тишком надрукувати додаткові 1,5 млн. бюлетенів, які нібито використають у другому турі виборів Президента на користь Леді Ю. Натомість окремі юристи з БЮТ із цікавою рейдерською біографією все спростовують, називають подібні обвинувачення брехнею та дурістю.

В результаті комбінат «Україна» став предметом розгляду на позачерговому засіданні Ради національної безпеки, його взяли під охорону спецслужби.

Загальновідомо, що засуджені злочинці можуть посприяти своєму достроковому виходу з–за ґрат, якщо зразково поводитимуться, співпрацюватимуть з адміністрацією в’язниці, сумлінно працюватимуть тощо. А ось керівництво пенітенціарного управління Індії вирішило бути оригінальним і запустило в одній із «зон» експеримент із національним колоритом: «зекам» зменшують термін ув’язнення за... заняття йогою.

Краса може врятувати не лише світ, а й мир. Принаймні якщо йдеться про вродливу дівчину, яка щиро прагне допомогти своїй державі налагодити відносини з іншою. Саме за таку справу взялася турецька топ–модель і співачка Тугба Озай. Цього тижня красуня їде в Ізраїль, щоб відзняти про цю країну кліп і таким чином змінити ставлення турків до євреїв та їхньої держави.

Він зняв «Пригоди Буратіно», «Червону шапочку», «Рудий, чесний, закоханий», «Пітер Пен», «Дюймовочка», «Казку про Зоряного хлопчика», «Зоряну казку», «Цвіркун за багаттям», «Проданий сміх» та інші дитячі фільми, він колекціонував фігурки Дюймовочок, ключі й пивні кружки, він 16 років пропрацював на «Білорусьфільмі», зняв там 10 картин, але визнавати майстром Мінськ його не поспішав, поки Москва не підтвердила статус. Історія дуже схожа на ситуацію з київською студією Довженка, до речі...