Бачили очі, на що купувались

Бачили очі, на що купувались

«Оставь адрєсок — і послє 7 фєвраля поговорім», — напередодні виборів такі погрози з боку певної категорії українських виборців противники Віктора Януковича чули дедалі частіше. Умовні «донецькі» заздалегідь передчували перемогу і готувалися до тріумфального реваншу після 2004 року. Вже вчора зранку під Центрвиборчкомом під звуки вкрадливого голосу реанімованого із політичного забуття Піховшека у хмарі перегару «переможці» святкували прихід до влади свого ще не оголошеного Президентом кумира. Не хочеться ображати прихильників лідера Партії регіонів — серед них, безперечно, є люди освічені, шановані й розумні. Але складно збагнути освічену людину, яка готова поставити під сумнів незалежність своєї країни, для якої не є очевидною цінністю державна мова й історія нації.

Шість разів відміряли — результат той самий

Під час другого туру виборів проводилося одразу шість екзит–полів. Така кількість — це певний перегин демократії. Та все ж варто підкреслити як позитив той факт, що всі без винятку опитування показали приблизно однаковий результат: по–перше, вони демонструють перемогу Віктора Януковича, по–друге, різниця між показниками кандидатів, за даними різних контор, не перевищує 1,5%. «Це велика точність», — зазначила в коментарі «УМ» науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

Україна, що дивує

Україна, що дивує

Учасники президентських виборів в Україні повинні визнати результати виборів. Про це заявили представники місії спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи та Парламентської асамблеї НАТО. «Обидва кандидати повинні погодитися, що ці вибори були демократичними. Україна заслуговує на оплески», — сказав глава місії ПАРЄ Матіаш Йорші на прес–конференції. Йорші вважає, що вибори свідчать про перемогу Помаранчевої революції.

Вона «зриває» вибори, вони голосують

Вона «зриває» вибори, вони голосують

Недовго тішилися донецькі керівні «регіонали» після того, як нарешті вдалося «відшити» грузинських спостерігачів. Бо не встигли вони, горопахи, передихнути, а тут нова халепа. Тепер уже не з кавказьким акцентом, а з галицьким. Адже опоненти з БЮТ вийшли з ініціативою про реєстрацію членами виборчих комісій мешканців Західної України. Цей хід та інші передвиборчі маневри «біло–сердешних» представники владної в області Партії регіонів розцінили по–своєму — «робиться все для того, аби зірвати голосування».

Одна смерть і букет антипатій Януковичу

Івано–Франківщина, де керівник Партії Регіонів п’ять років тому набув скандальної популярності через «яєчний теракт», і цього разу піднесла йому неприємний сюрприз, встановивши національний рекорд антипатії до лідера другого туру президентських виборів. За попередніми даними, Віктора Януковича підтримало лише 7% прикарпатців (найменше — в Тисменицькому, Богородчанському та Калуському районах). Водночас за «сердечну» Юлю, котра в протистоянні з русофілом Януковичем у місцевих жителів переважно асоціювалася із захисницею національних інтересів, проголосувало 89% виборців краю — це найвищий показник довіри з–поміж усіх регіонів держави.

Усе «таємне» стало явним

Якщо хтось захоче влаштувати конкурс серед областей на найбільш абсурдну виборчу кампанію, переможця можна назвати вже зараз. Це — Луганщина. Достатньо сказати, що 7 лютого тут було «заміновано» аж десять виборчих дільниць: чотири — в райцентрі Лутугине і шість — у Лисичанську.

Вікторія Віктора Я.

Вікторія Віктора Я.

Перше, що впадало в око у прес–центрі (чи то пак альтернативному штабі) Віктора Януковича недільного вечора, — це впевненість. Майже зухвала впевненість у перемозі. В готелі «Інтерконтиненталь», на вході у прес–зал, стояла рамка металошукача. У такий спосіб охорона хотіла посилити безпеку Януковича — наразі «звичайного» народного депутата, який через кілька тижнів, не виключено, суттєво просунеться в кар’єрі. Після першого туру виборів «рамки» не було...

Похибка і її межа

Похибка і її межа

«Пропало всьо» — ця знакова фраза з відеозвернення Юлії Тимошенко хоч і не лунала в її прес–штабі під час виборчої ночі, проте була написана на багатьох обличчях. Передусім — журналістських. Адже розбалувані попередніми заходами БЮТ у готелі «Хайятт» — під час першого туру нинішніх виборів і парламентських перегонів 2007 року — акули пера й мікрофона потайки плекали надію не лише наїстися, а й, залежно від політичних симпатій, залити горе/відзначити перемогу. Але вишукані наїдки й ріки вина, якими БЮТ раніше щедро балував журналістів і гостей, цього разу таки «пропали»: на зміну стравам у стилі «хайяттівського» ресторану прийшли скромні бутерброди, виставлені в окремій кімнаті для преси, а алкоголю й зовсім не було. «Шампанське відкривати рано, а споювати журналістів так, як минулого разу, коли вони до початку прес–конференцій уже на ногах не трималися, ми більше не збираємося», — пояснювали заклопотані працівники штабу.

Без даху

Без даху

Учорашній ранок для мешканців однієї з двоповерхівок по вулиці Пушкіна в місті Орджонікідзе розпочався з тотального жаху: потужний вибух зруйнував фактично весь під’їзд будинку. Оскільки нещастя сталося десь о 5.20 ранку, всі мешканці були вдома. Більшість узагалі ще спала, не чекаючи ніякої біди. Вибух стався на другому поверсі. Мешканці однієї з квартир на першому згадують, що схопилися від сильного гуркоту й дзенькоту битого скла. В чому були — всі троє: чоловік, дружина та дитина — вискочили просто у вікно, на сніг і мороз...

Живопис голкою

Живопис голкою

Більшість робіт українських художників–авангардистів, які сьогодні презентують на виставці «Відроджені шедеври» в Музеї українського народного декоративного мистецтва, досі була невідомою. Доктор мистецтвознавства Тетяна Кара–Васильєва запевняє, що експерименти з кольором і формою відомих художників Олександри Екстер і Казимира Малевича почалися у вишивці, а згодом перейшли на картини.