У Голлівуді — черговий скандал: «оскароносного» композитора і режисера Джозефа Брукса звинувачують у 13 зґвалтуваннях. Днями 71–річного любителя жінок випустили під заставу, але попереду в нього — суд, і поки що нічого хорошого від Феміди чекати не випадає.
Сьогодні — «тихий день» виборчого процесу. День, коли кандидатам у президенти вже не можна агітувати. Тепер — час збирати каміння і пожинати плоди. Завтра українці зроблять остаточний вибір. Хоч би кого обрали, найважливіше, щоб вибори пройшли чесно і прозоро. Є тривожні сигнали, які попереджають про можливість фальсифікацій, зриву виборів, «силові» сценарії. Вибори, а також встановлення їх результатів — це випробовування для молодої української демократії. Демократії, яку в нас називають найбільшим здобутком останньої п’ятирічки. Тому нехай сильніший переможе в чесній боротьбі, а переможений визнає поразку. Але щодо цього є сумніви...
Як і слід було чекати, указ Президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України провідникові українських націоналістів Степану Бандері викликав гостру реакцію не лише в наших східних сусідів, а й за Бугом — теж. Після «нижчих чинів» позавчора нагородження засудив і донедавна великий друг України, президент Польщі Лех Качинський.
Ситуація довкола Бандери сьогодні мимоволі повертає в атмосферу 2003 року, коли Варшава з особливою затятістю піднімала на щит тему українсько–польського протистояння в роки Другої світової війни.
60–річчя так званої «волинської трагедії» та встановлення монумента польським жертвам у селі Павлівка у прикордонному Іваничівському районі розділило тоді українське суспільство. Україна постала перед непростим вибором: чи треба вибачатися перед поляками за те, що було 60 років тому на Волині, як того вимагала Польща? Якщо вибачатися, то й поляки теж мають вибачитися за знищення українців. Бо української крові на Волині та на етнічних українських землях за Бугом було пролито не менше. Та ми перегорнули цю сумну сторінку історії, покаялися спільно, доручивши історикам, а не заангажованим політикам вивчати й документувати ці трагічні сторінки минулого. Виявляється, ненадовго.
Саморобний вибуховий пристрій, що реагує на рух, спрацював у четвер поруч з офісом міського похоронного бюро, коли до його дверей підходив директор Микола Пеструєв. Як поінформувала «УМ» начальник відділу взаємодії зі ЗМІ міськуправління міліції Тетяна Хмельницька, чоловіка з численними пораненнями госпіталізували, йому зробили кілька операцій. Водночас пані Хмельницька ухилилася від відповіді на запитання про післяопераційний стан директора «Спеціалізованого підприємства комунально–побутового обслуговування».
Cади Семіраміди — одне з семи чудес світу кануло в Лету дві з половиною тисячі років тому. Сучасникам від них залишилися лише описи, але деяким жителям міста Горлівка, які мешкають по проспекту Леніна, 134, пощастило побачити щось подібне на даху свого будинку. Якраз над четвертим під’їздом на плоскому даху п’ятиповерхівки розкинувся такий собі ботанічний сад. Чи хтось навмисне це зробив, чи випадково, але просто на будівлі, як шпилі, «вимахали»... розкішні тополі.
Однією з вдалих пропагандистських акцій українського підпілля у післявоєнні роки став рейд на територію Білорусії влітку 1950 року. Організатори рейдів УПА по території сусідніх країн мали на меті поширити ідеї українського визвольного руху серед інших народів та залучити їх до спільної антирадянської боротьби. Доносячи правду про підпільну боротьбу на території України в сусідні держави, українські повстанці водночас намагалися прорвати ту інформаційну блокаду, яку червоний тоталітарний режим виставив навколо українського визвольного руху. Рейди УПА стали одним із дієвих засобів, спрямованих на побудову антибільшовицького фронту поневолених народів СРСР.
Десять діб арешту отримав незалежний білоруський журналіст Іван Шульга за те, що попередив своїх колег про міліцейський напад на мінський офіс телеканалу «Белсат». «Правоохоронці» запевняли, що репортер був п’яним, накинувся на одного з міліціонерів, обірвав йому шеврон і зламав гомілку. Журналісти вважають, що це — перший дзвоник репресій проти свободи слова напередодні президентських виборів...
З понеділка в Україні почнеться Сиропусний тиждень, який для людей малорелігійних асоціюється передусім зі святковими гуляннями. Адже за народними традиціями остання семиденка перед початком Великого посту — це тиждень Масляної (українською — Масниці), упродовж якого православний люд бурхливо прощається зі скоромною їжею і розвагами. Перед тим, як на 40 днів затягнути паски й присвятити себе духовній підготовці до Великодня (цього року православна Пасха збігається з католицькою і припадає на 4 квітня).
Серед претендентів на нагороди Олімпіади2010 у нашій збірній часто називають і фристайлістів. Показавши завидну стабільність на попередніх Іграх (в активі наших — чотири потрапляння до провідної п’ятірки), вони так жодного разу й не здобули омріяної медалі. Чи здатні українські лижні акробати нарешті приземлитися на п’єдестал у Ванкувері, «УМ» поцікавилась у державного тренера з фристайлу Антоніни Данилової.
За останні п’ять років (раптом це ще один позитивний вплив Помаранчевої революції?) стало модним подорожувати Україною. Гасло дитячого журналу «Люби і знай свій рідний край» набуло актуальності, а людей, які з ним живуть, записали в ряди «просунутих». Дивлячись, як друзі закуповують дорогі атласи автомобільних доріг, глянцеві путівники, інформація в яких застаріває раніше, ніж він встигне «доїхати» зі складу до книгарні, роздобувають тоненькі секретні буклети з інформацією про маловідомі, але саме тим і привабливі пам’ятки історії і культури, розумію, що на інформаційній туристичній ниві — цілина. Я констатую факт, покоряюся долі й віддаюся буденному плину життя, але інші люди роблять із цього висновки і щось змінюють на краще. Так, компанія R–media, яка спеціалізується на інтернет–технологіях, нещодавно запустила інтернет–телеканал «Музеї України» http://uamuseum.r–media.com.ua. Канал здійснює роботу у звичному для традиційного телебачення режимі безперервного мовлення, а також у режимі VOD (відео за запитом).
