Біг на наддовгі дистанції так захопив рівненця Олександра Харвата, що він став... професійним фотографом. Перший марафон «Париж—Москва—Сідней», у якому брав участь, був присвячений Олімпійським іграм. Тоді Олександр Харват побував у Франції, Німеччині, Казахстані, Австралії та інших країнах. Від усього побаченого перехоплювало подих, а фотоапарат фіксував найцікавіше. Персональна виставка світлин під назвою «Від Парижа до Сіднея. Подорожні нотатки» стала своєрідним підсумком того марафону. Після цього Олександр уже не вагався, який обрати шлях у житті.

Про механіка донецької шахти «Трудівська» Геннадія Момота як меломана не раз доводилося чути, буваючи на цьому відомому в регіоні вугільному підприємстві. А нещодавно я сама побувала вдома в шанувальника музики і на власні очі побачила чудову фонотеку механіка.

Історія про «Праникову хмару» («УМ» №240 від 23 грудня 2009 року) набула очікуваного продовження. Автор матеріалу зазначав, що йому не вдалося докопатися до архівних документів, які б підтвердили чи спростували сам факт жіночого бунту в селі Круглому нині Сватівського, а тоді Містківського району в 1929 році. І от, уже після публікації, мені зателефонував відомий на Луганщині історик, доцент Луганського національного університету ім. Т. Шевченка, голова обласної «Просвіти» Володимир Семистяга...

Українському ринку мінеральних добрив загрожує імпорт із Росії та Білорусі. Зайшовши на ринок, сусідні виробники змушують вітчизняних колег знижувати ціну продукції. Однак через високу вартість газу (порівняно з країнами–сусідами) та застаріле обладнання українські виробники міндобрив змушені працювати у збиток. Отримати вигоду можуть лише вітчизняні аграрії — імпорт дозволить їм придбати дешевші й водночас не менш якісні добрива, а в перспективі отримати значний урожай. Проте через велику політику й погоду купувати добрива вони не поспішають.

Сніжна й морозна зима цього року поки не сильно пошкодила майбутній урожай. «Дійсно, у багатьох областях України утворилася крижана кірка. Однак ми повинні розуміти, що шкідливий вплив крижаної кірки настає після чотирьох тижнів її залягання, причому вона повинна бути відповідної товщини й притертою до землі. В Україні таких умов поки нема», — відзначив начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Куйбіда.

Верховна Рада присвятила вчорашній день розгляду «звичайних» законопроектів. Незважаючи на те, що «Регіони» намагалися бравувати з приводу перемоги на президентських виборах, засідання проходило спокійно. Депутати уникали конфліктних питань і розглядали «звичайні» законопроекти.

Попри те, що працівники Центральної виборчої комісії виснажені напруженою роботою і безсонними ночами, заснути на робочих місцях їм навряд чи вдасться. Про це потурбувалися прихильники Віктора Януковича, які почали збиратися перед ЦВК ще з першого туру виборів і досі розважають «центрвиборчкомівців» веселими піснями–танцями та програмними промовами. Навіть якщо лідери (не сам Янукович, а його соратники й обожнювачі на кшталт Шуфрича чи Піховшека) не виступають перед публікою особисто, то віртуально присутні з мітингувальниками постійно. Їхні розповіді про те, як буде «построєний» «наш, новий мір» за Президента Януковича та заклики «захищати перемогу» від активістів незгодної з тріумфом головного «регіонала» Юлії Тимошенко постійно лунають із великих плазмових екранів обабіч сцени.

Після другого туру в Юлії Тимошенко залишається три шляхи можливої поведінки. Перший — визнати перемогу Віктора Януковича й перейти в опозицію, другий — почати тяганину в судах, демонстрації на Майданах, аби спробувати здобути перемогу хоча б за «очками». Не треба бути тонким знавцем душ, щоб спрогнозувати: бунтівна Юлія Володимирівна схиляється до другого варіанту. Але є й третій — сформувати коаліцію з тією ж Партією регіонів і розділити владу навпіл (Президент — Янукович, Прем’єр — і далі Тимошенко, уряд — «синьо–біло–сердешний»). Такий варіант можна вважати малоймовірним для Я і «дуже резервним» для Ю, але, за деякими даними, до його реалізації в ці дні нібито спонукає Януковича дружня Москва.

Останні два тижні голова Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков, мов той флюгер, крутиться на всі політичні боки. Звільнений 5 лютого з посади очільника області, позавчора Аваков заявив, що «готовий визнати президентом того, кого назве ЦВК, якщо він буде вибраний законно. Я скажу — так, це Президент України». Це зізнання прес–служба Харківської ОДА розтиражувала, коли ситуація з вибором українців була вже більш ніж зрозумілою. Хоча ще кілька днів тому його симпатії були на боці чинного Прем’єра. Нагадаємо, 25 січня Аваков заявив, що підтримуватиме в другому турі Юлію Тимошенко.

Відповідне дослідження проводили британські експерти з Університетського коледжу Лондона (University College London), а дослідження опублікували у International Journal of Epidemiology. Робота над цієї темою почалася ще всередині 80–х років. Тоді вчені оцінили ставлення до життя й роботи 7524 працевлаштованих громадян віком від 35 до 55 років. У квітні 2009 року дослідники підрахували скільки учасників опитування залишилися в живих.