Зупиняється транспорт, автошляхи заблоковані, сотні населених пунктів залишилися без світла, під вагою снігу вже провалюються дахи житлових будинків. На боротьбу з наслідками складної метеорологічної ситуації кинуто чималі людські і матеріальні ресурси, але роботи ведуться із перемінним успіхом. Водночас сподіватися на значне поліпшення ситуації, здається, можна буде лише з приходом весни — останні прогнози синоптиків зовсім не радують.

Віктор Янукович іще не став Президентом України де–юре, а його вже визнають таким де–факто. Причому не соратники й однодумці, які зараз переймаються переважно тим, що ділять портфелі у ще не легітимізованій владі, а лідери світових держав і організацій. І йдеться вже навіть не про Росію та СНД — «беріть вище»...

Ми, українці, занадто мало знаємо про історію своєї Батьківщини та роль нашої нації у світі. І часто–густо згадуємо про українських героїв, лише коли про них заговорив увесь світ. Українці ж керували арміями та чужоземними державами, створювали мистецькі шедеври світового рівня, робили сенсаційні відкриття у різні віки. Канцлери, флотоводці, патріархи, міністри, кардинали, царі, звитяжці духу — їх тисячі. І вони заслуговують на те, щоб ми про них знали.

«Україна молода» за підтримки проекту «Українці у світі» розпочинає серію публікацій про внесок і роль наших земляків у загальносвітову історію, маловідомі факти про українців та вражаючі відкриття, зроблені нашими дослідниками. Перша публікація — про київських княжних, які стали європейськими монархинями і від яких беруть «відлік» найвідоміші королівські династії світу. «У багатьох із них, незважаючи на те, що вони були королевами, життя склалося драматично, — каже Олена Ясинецька, керівник проекту «Українці у світі» з питань духовно–просвітницької роботи, — князівни були виховані в християнському дусі, і більшість монархинь українського походження закінчили своє життя в монастирях. Однак їхній внесок у становлення європейських королівських династій важко недооцінити».

Отже, хто вони були, «наші» королеви...

Набридла зима? То давайте її дружно проведемо! Тим більше що Масляна вже давно прийшла і пригощає млинцями. Отими смачними рум’яними кружальцями, які наші предки вважали символами Сонця. Пригадую, які смачні були млинці в моєї бабусі Софії! Вона ніколи не клала до тіста цукру, хіба що зовсім трошки. Сковороду змащувала великою шкваркою, тоді розлите тісто здіймалося пухирями, а коли бабуся спритно перекидала млинця одними лише пальцями на інший бік, ті пухирці припікалися смачними хрусткими кружальцями... Бабця насипала в блюдце домашньої сметани, і здавалося нема нічого смачнішого за млинці, які були ледь солонуватими через оту шкварку сала...

дедалі частіше вітчизняні телеканали представляють глядачам серіали власного виробництва. Цьогорічні прем’єри «Тільки кохання» «плюсів» та «За законом» каналу ICTV об’єднує те, що зняті вони за купленими іноземними форматами. «Сусіди» — спільний телепроект «Інтер Медіа Продакшн» та Prima–film — стоять дещо осторонь, бо тут і ідеї власні, і зйомки, і режисери, й актори. У результаті вийшла своєрідна «Санта–Барбара» місцевого розливу — конкурентоспроможне «мило», в якому живуть київські сім’ї в реальному часі і навіть говорять по–нашому: російською, українською та суржиком.

Кращою за «Фабрику зірок–3» може бути лише «Фабрика. Суперфінал» — так вирішили на Новому каналі. І хоча його керівництво не раз заявляло, що третій сезон проекту буде крапкою, спокуса експлуатації високорейтингового шоу перемогла. Починаючи з 7 березня, глядачі знову щотижня зустрічатимуть на Новому своїх кумирів з усіх трьох сезонів української «Фабрики зірок». Найкращого з найкращих «фабрикантів» назве Маша Єфросиніна з поки що невідомим співведучим у прямому ефірі зі сцени столичного Палацу спорту 30 травня.

Багатьох телевізійників глядач знає лише за картинкою на екрані. Подружжя Захарових з когорти таких невидимок. І Євген, і Ольга спочатку працювали на «плюсах». Керівник компанії «1+1 відео дизайн» Ольга Захарова 12 років створювала арт–службу «1+1», Євген був промо–директором цього каналу, допоки його очолював Олександр Роднянський. У 2008–му Захарових, як і багатьох із команди першого власника «плюсів», «попросили піти».

Позавчора вночі територія Полтавського техуніверситету (донедавна — інженернобудівельного інституту. — Авт.) нагадувала зону стихійного лиха. Саме тут змонтоване переважно з металевих конструкцій приміщення зазнало нищівних руйнувань: на землю впали дах і частина його стін. Як повідомляють у Головному управлінні МНС у Полтавській області, жертв і потерпілих унаслідок руйнування немає. Адже на час зимових холодів усі будівельномонтажні роботи на об’єкті були зупинені. До того ж незавершена споруда знаходилася на відстані від тротуару, де ходять студенти. Утім усе могло завершитися значно трагічніше: небезпечний комплекс проектною вартістю 7 мільйонів гривень з універсальним спортзалом розміром 60 на 30 метрів мали здати в експлуатацію вже до початку нового навчального року, тобто до вересня...

У містечку Дружківка сталася техногенна аварія. У середу близько дев’ятої ранку на вулицях Богдана Хмельницького, Паторжинського і Радченка вихлюпнулося понад 146 кубічних метрів неочищених стічних вод. Місто залило нечистотами через прорив самотічного каналізаційного колектора, діаметр якого складає 1000 мм.