Дев’ять років тому столичний парк Шевченка оточило щільне кільце міліції: опозиція руху «Україна без Кучми» пообіцяла не допустити тодішнього Президента до пам’ятника Кобзареві, але правоохоронці забезпечили Леоніду Даниловичу майже спокійне покладання квітів. Події 9 березня 2001 року увійшли в історію як брутальне придушення опозиційних виступів «демократичною» кучмівською владою, а сам глава держави тим часом оперативно чкурнув у відрядження за кордон.

Із передсвяткових політичних ток–шоу випливало, що нова опозиція жорстко протидіятиме можливому ухваленню в парламенті змін до Регламенту, які дозволяють формувати коаліцію з окремих депутатів. «Ми будемо вживати всіх засобів, які буде дозволяти парламентська діяльність, щоб не допустити це, оскільки Україна від запаморочливих перемог Віктора Януковича стоїть фактично за крок до повністю нелегітимної влади», — заявляв БЮТівець Остап Семерак.

Печерський районний суд міста Києва задовольнив позов дітей Головного командира УПА Романа Шухевича — Юрія Шухевича та Марії Трильовської–Шухевич — до лідера Компартії України Петра Симоненка, який у 2007 році з трибуни Верховної Ради заявив, що Роман Шухевич ніби то отримав два «Залізні хрести» з рук Адольфа Гітлера.

Поїздка у Моринці для Віктора Ющенка стала першою публічною появою після завершення президентської каденції. Зранку до села, де народився Тарас Шевченко, почали з’їжджатися партійні делегації «Нашої України». Група помітних політичних діячів (зокрема, Андрій Парубій, Зиновій Шкутяк, Володимир Огризко з дружиною) прибули в Моринці у двоповерховому автобусі.

Із приємних спогадів дитинства у пам’яті трохи не кожного — бабусина смакота: млинці, вареники, оладки чи котлетки. Список можна продовжувати до нескінченності. Бо, приміром, для мене неперевершеною бабусиною стравою став, здавалось би, банальний пшоняний суп із яйцем, який кілька десятків років тому домлівав на плиті і поширював у помешканні такий запах, якого я не можу забути.

Укладачка виданого минулоріч в Ужгороді рецептурного збірника «Бабусині страви» Тамара Новицька титульними словами передмови зробила вислів Брійат–Саварена: «Тварина насичується, людина їсть, а розумна людина вміє харчуватися». Спонукав збирати рецепти закарпатських страв нині вчителя–методиста, відмінника освіти та ще й активну діячку товариства «Краяни Рахівщини» кулінарний бабусин записник, знайдений у родинній шафі. «З дитинства пам’ятається, якою смачною була їжа, приготовлена бабусею, котра мала до куховарства дар від Бога, — згадує Тамара Василівна. — А далі до бабусиних рецептів за роки додалися ще й інші, зібрані по селах і містах Закарпаття, зокрема у Великому Бичкові, записані від різних жінок — берегинь сімейних традицій». Основа видання — рецепти 20—30–х років минулого століття. До речі, укладачка «Бабусиних страв» переслідувала ще одну мету — донести мову регіону Тиси такою, якою вона була колись. Тому і написані рецепти у книзі діалектом. Тож подолавши зі словничком, що в кінці видання, мовний бар’єр, готуємо, як колись і тепер у закарпатському краї.

Провідні дизайнери планети завершують ознайомлення модників із трендами наступної осені–зими. Сьогодні в Парижі завершується повне коло «головних» тижнів моди прет–а–порте, і хоча скромніші модні центри (в тому числі й Київ) ще тільки переймають цю естафету, підбити підсумки модних тенденцій на наступний холодний сезон можна вже зараз.