У 1980–х роках Міжнародна федерація хокею не проводила чемпіонати світу в ті роки, коли відбувалися Олімпійські ігри. І, мабуть, правильно робила. Принаймні на такі думки наштовхує нинішня світова першість. Адже десятки провідних хокеїстів планети проігнорували виступ у Німеччині без поважної причини. Точніше, пославшись на втому після олімпійського турніру, сезонів у НХЛ, КХЛ або навіть на міфічні травми. Насправді ж зрозуміло, що чемпіонат світу дещо втратив свій авторитет, надто ж у рік Олімпіади. Тому зірки його нехтують, і в збірних другого ешелону з’являється шанс «пощипати» еліту та піднятися на вищі позиції.

Короля грає почет, свідчить відома приказка. Хтозна, чи чув про неї Леброн Джеймс, якого всі називають Король, але лідера «Клівленд кавальєрз» це точно стосується. Цей 25–річний гравець, котрий зараз є головною зіркою НБА, усі свої сезони провів у столиці штату Огайо. Максимальним його досягненням за цей час став єдиний вихід до фіналу «плей–оф» у 2007 році, де «кавалеристи» поступилися «Сан–Антоніо сперз». Амбітний баскетболіст усе більше розчаровується у своїй нинішній команді, а нещодавно навіть заявив, що втомився постійно вирішувати результат гри власними силами, не отримуючи допомоги від партнерів. Не здобуде Джеймс чемпіонського персня й цього року.

Потрапити у Венецію — місто каналів, старовини і романтики — хоч раз у житті мріяв кожен. Але коли випадає нагода відвідати Сереніссіму («Найсвітлішу», як називали Венеціанську республіку), чимало туристів чомусь ігнорують принади сусідніх із нею острівців, зосереджуючи увагу передусім на площі Сан–Марко, мосту Ріальто й інших всесвітньо відомих «картинках». А дарма. Бо коли від кількості туристів, крізь які не проштовхнутися на вузьких містках, від величі Гранд–каналу та інших окрас Венеції запаморочиться голова, саме час поблукати між могилами великих на острові–цвинтарі Сан–Мікеле чи повалятися на пляжах Лідо. А ще варто доповнити враження після велично–помпезної Венеції, побувавши в яскравій різнокольоровій казці — на острові Бурано.

Кажуть, коли режисери італійської кіноверсії пригод Пінноккіо шукали місце для зйомок, то, потрапивши на Бурано, довго не вагалися: навіщо створювати дорогі декорації, якщо тут усе готове! І справді, складно повірити, що акуратні будиночки, розфарбовані всіма кольорами веселки, — не макет, а житло справжніх людей. Місцеві мешканці тільки посміюються, втішені, що свого часу придумали вдалий спосіб привабити туристів. Яскраві барви фасадів стали для рибальського містечка основним джерелом доходу.

Успішні нації нав’язують іншим власні погляди на історію. Так повелося іще з античних часів, коли греки накинули світові своє потрактування минувшини. Далі — більше; аж такою мірою, що вже у ХХ сторіччі Джордж Орвелл стверджував: нашу епоху характеризує відмова від самої ідеї, буцімто можлива правдива історія. Сучасна Україна — яскравий приклад цієї сумної тези.

У Киргизстані знову неспокійно. Починаючи з 12 травня, в країні, яка ще не отямилася від державного перевороту, тривають нові заворушення. Почалося все з виступу в столиці країни Бішкеку, організованого симпатиками відстороненого від влади 7 квітня президента Курманбека Бакієва. Потім хвиля протестів перекинулася на південь Киргизії, де «бакієвці» досі зберігають сильні позиції. У четвер вони під керівництвом осіб із колишнього оточення скинутого глави держави захопили приміщення адміністрацій трьох південних областей: Ошської, Джалал–Абадської та Баткенської, виставивши звідти керівників, призначених новою владою.

Уряд Таїланду вирішив перейти від вичікувальної тактики до рішучих дій проти «червоних сорочок» — представників опозиції, які вже два місяці організовують у Бангкоку протести, вимагаючи відставки глави уряду та проведення дострокових виборів. Нещодавно прем’єр–міністр Апхісіт Ветчачива нібито погодився на ці вимоги, пообіцявши призначити позачергові вибори на осінь. Але, як свідчать останні події, опозицію це не влаштувало, а влада не дуже на таке й розраховувала.

Чернігівська обласна­ рада переформатована. Учора п’ять із шести фракцій об’єдналися в більшість заради підтримки політики Президента Януковича. Нову коаліцію під назвою «За розвиток Чернігівщини» утворили місцеві Партія регіонів, блок «Наша Україна», Блок Литвина, Компартія і Соцпартія. Таку більшість склав 51 депутат облради з 90.