Звідки лічить Янукович?

Віктор Янукович знову потішив своїм «янукізмом». Цього разу Президент України наплутав із датами, розмірковуючи про Чорноморський флот Росії. «Питання флоту — я хотів би дати для вас окрему відповідь. Для довідки, Чорноморський флот стояв і стоїть на цій базі вже більше 300 років. У тому числі всі роки незалежності України», — зазначив Янукович в інтерв’ю Бі–Бі–Сі.

Що «пожала» — те й «посіяла»

Що «пожала» — те й «посіяла»

Учора коаліція «Стабільність і реформи» поповнилася ласим «шматком» — народним депутатом із БЮТ Олександром Фельдманом. Відповідне оголошення в парламенті зробив спікер Володимир Литвин. Фельдман — яскравий представник епохи «кучмізму», який після Помаранчевої революції «затесався» в лави БЮТ. Він був одним із найбільш одіозних перебіжчиків, які приєдналися до «помаранчевого» табору. На початку квітня Олександра Борисовича змістили з посади керівника обласної організації ВО «Батьківщина», і ось тепер він гучно грюкнув дверима.

Конопляне марево

Конопляне марево

Не важко уявити, чим би закінчилися «біологічні» експерименти 17–річного косівчанина, якби не пильність його матері. Стривожена неадекватною поведінкою сина упродовж кількох останніх місяців, вона звернулася по допомогу до правоохоронців. Підозри жінки щодо наркотичних релаксацій її чада, на жаль, підтвердилися. Щоправда, не відразу. Ретельно оглянувши будинок і подвір’я, де мешкала мати з сином, працівники Косівського райвідділу міліції не виявили нічого, що могло б підтвердити згубну пристрасть хлопця.

«Чорних археологів» не налякали

Цього тижня 274 народні депутати проголосували «за» внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини. Переважно йдеться про відомі кожному «чорному археологу» статті Кримінального кодексу. Зокрема, статтю 298 КК — знищення, руйнування або пошкодження пам’яток, об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці. У принципі, нелегальних копачів ці зміни навряд чи налякають, адже покарання за їхню діяльність посилили доволі умовно.

Перегони по болоту

Перегони по болоту

Український екстрим — національна розвага. Сісти п’яним за кермо старої вантажівки, промчати сільською вулицею, нарватися на даішників та влаштувати погоню по болоту і врешті–решт позривати погони й набити пики міліціонерам — таку «розвагу» на свою голову знайшов 45–річний житель села Журавка на Чернігівщині.

Обганяючи власний страх

Обганяючи власний страх

Усяка жива істота на Землі уникає ситуацій, які несуть небезпеку для життя, загрожують виживанню виду. Окрім одного — Homo Sapiens. Є люди, які, уникаючи комфорту й безпеки, вишукують труднощі, аби їх долати. Зазвичай реакція на такі дивні життєві засади — скептична посмішка («чого ото лізти до дідька в пельку»). І водночас... заздрість. Адже саме людина, яка випробувала себе на міцність у небезпечних обставинах, стверджується у гордому праві — вважати себе Людиною.

Усе, що він пропонував, попервах вважали неможливим. Його план перетину на лижах Гренландії, цього найбільшого і найсуворішого за природними умовами острова Землі, сприйняли як фантазію самовпевненого молодика. А пропозиції щодо полярної експедиції, на думку знавців, геть суперечили загальновизнаним поглядам на шляхи та засоби здійснення такого зухвалого починання: «чисте безглуздя», «згубний план». Дійсно — «замурувати» корабель у лід і дрейфувати на вмерзлому судні у недоступні, не відомі досі широти — таке могла породити хіба що збуджена фантазія відчайдуха, який, вочевидь, «не при собі».

Але опоненти Фрітьофа Нанесена погано його знали! Успіх гренландської експедиції Нансена зовсім не був випадковим. Як не була самоціллю і сама ця експедиція. Похід через Гренландію — лише пролог до іншої, масштабнішої, оборудки, ідею якої дослідник виношував упродовж багатьох років. І ще довше він готувався до неї — усе своє життя. Саме воно стало однією великою пригодою, подорожжю до самого себе.

Жертви «грецької хвороби»

Попередження про те, що «грецька хвороба» фінансової кризи та масових протестів проти антикризових заходів влади перекинеться й на інші країни Європейського Союзу, почали справджуватися. У четвер на вулиці румунських міст вийшли тисячі людей, щоб висловити протест проти рекомендованої Міжнародним валютним фондом політики «затягування пасків». У столиці країни, Бухаресті, тисячі протестувальників під прапорами профспілок зібралися біля резиденції президента і будинку уряду, вимагаючи відставки глави держави Траяна Басеску та прем’єр–міністра Еміля Бока, повідомляє «Євроньюз».