«УМ» уже писала про засоби, якими можна захиститися на нічній вулиці. Однак дуже часто буває так, що ви забули зброю вдома, не маєте її взагалі або ж просто не встигаєте вихопити. Нападник, який вирішив, наприклад, заволодіти вашим гаманцем, чекати, поки ви знайдете в сумочці газовий балончик або збігаєте додому по пістолет, звісно ж, не буде. Утім швидка реакція, кмітливість, хоча б мінімальна підготовка, а головне — несподіванка — це те, що зробить вас озброєним і допоможе вдало вийти з екстремальної життєвої ситуації.

«Патріот України — це людина, яка любить свою країну не за безбережжя наших степів, красу гір, синяву річок і морів. Це людина, для якої поняття «патріотизм» наповнюється, коли вона читає, чує, думає про людей, що творили довгі століття і що творять зараз історію України... Це людина, яка береже рідну мову, літературу та культуру.

Зазвичай рішення керівництва, які б вони не були, не обговорюються. Ось і зараз окремі новації ФІФА поки що змушують невдоволених підлеглих лише бурчати собі під ніс. У ці дні ще важко передбачити, у що виллється непереборне бажання Йозефа Блаттера провести світову першість в Африці, але хвиля невдоволених таким вибором зростає день у день, і її наслідки, напевно, стануть відомі якщо не 11 липня, то точно наступного року, коли відбудуться чергові вибори президента ФІФА.

Уже завтра 38–ма першість Старого Світу серед боксерів–любителів у московському палаці «Мегаспорт» стане історією. Сьогодні 22 спортсмени з 11 вагових категорій готуються до вирішальних боїв, учасники яких визначилися напередодні. Імена ж тих, хто гарантував собі бодай бронзову медаль, ми знали ще у четвер.

Мінімальної перемоги над «Льво­вом» «Се­вастополю» вистачило для здобуття чемпіонського звання в другому за силою дивізіоні українського футболу. Найпівденніша українська професійна команда цьогорічного зразка впродовж чемпіонату не залишала когорти лідерів — як і в минулій першості. Але якщо минулої весни севастопольці дещо пригальмували і пропустили до «вишки» «Закарпаття» з «Оболонню», то тепер утримали провідну позицію.

Спека. Четверта дня. У запрошенні — дрес–код: вечірнє вбрання, етнічний стиль, а так хочеться вдягнути шорти й гайнути десь до води. Але ні, треба віддати шану найбільшому в Україні літературному конкурсу — «Коронації слова». 10 червня «Коронація» святкувала своє перше 10–ліття. І ось ми прямуємо в парк Пушкіна, де у виставковому центрі «АККО Інтернешнл» збираються вершки літературної тусівки України.

Історія «приморських партизанів», про яку останніми днями в Росії тільки й розмов, завершилася повною перемогою правоохоронних органів. Учора останній боєць «банди Муромцева», яка кілька тижнів тероризувала міліцію Приморського краю РФ, здався спецназу. Влада отримала черговий привід похизуватися з екранів телевізорів «успішним мочінням бандитів у сортирах», а громадянське суспільство — помізкувати над тим, чому такі «бандити» взагалі з’являються і що спонукає їх до збройного опору значно сильнішим і краще оснащеним силам. Тим паче що цього разу списати все на міжнаціональні чи міжрелігійні суперечки не вийде: всі шестеро (за іншою інформацією — семеро) членів «партизанського загону», який оголосив війну «ментам і мусорам», — звичайні російські хлопці.

У свої вісімдесят п’ять Григорій Дмитришин із прикарпатського Дзвиняча про «партизанку» (так західноукраїнці старшого віку дотепер називають УПА) із будь–ким розмовляти не стане. У молодості цей чоловік пройшов серйозний бойовий вишкіл, був особистим ад’ютантом курінного Іскри, а коли виникла нагальна потреба, став… практикуючим лікарем. Ази медицини за прискореним курсом освоював у лісовій партизанській школі, а вдосконалював знання і вміння вже рятуючи побратимів у підпільному шпиталі. Набув такого досвіду, що згодом, легалізувавшись, працював у Богородчанській райлікарні.

Увесь цей час Григорій Дмитришин у потаємному місці зберігав партизанську похідну сумку з медінструментами. Звісно, вже не для термінового виклику до поранених вояків. Нинішньої весни пан Григорій передав найцінніший свій повстанський спадок Івано–Франківському музею визвольної боротьби. Його хірургічний інструментарій та зразки післявоєнних медпрепаратів стали основою нової експозиції про підпільну повстанську медицину, на жаль, і нині мало відому широкому загалу.

Отже, місяць футбольного божевілля стартував. На відміну від попереднього «мундіалю», де невеличка церемонія відкриття турніру відбулася безпосередньо перед стартовою грою Німеччина — Коста–Рика, в Південній Африці на дебютну церемонію виділили спеціальний день. Добре відомо, що африканці полюбляють співати й танцювати, тож чому б їм було не скористатися нагодою влаштувати чергове свято, тим паче, якщо є такий поважний привід? Власне, саме офіційне відкриття перед учорашнім матчем під номером один ПАР — Мексика на стадіоні «Соккер Сіті» також провели доволі помпезно, задіявши аж 580 артистів. А напередодні пізно ввечері на стадіоні «Орландо» в найбільш криміногенному передмісті Йоганнесбурга — Соуето — влаштували окремий великий концерт із нагоди першого чемпіонату світу на теренах Африки.