Женские пуховики SNOWIMAGE

Із джерел з оточення Віктора Януковича «УМ» стала відома сенсаційна новина: скандальний продаж росіянам «Запоріжсталі» та Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча виявився неприємною несподіванкою навіть для гаранта Конституції.

Хто з нас не пам’ятає легендарний серіал «Підводна Одіссея команди Кусто»? І худорлявого француза у дивакуватій червоній шапочці, який з екрана розказував про мешканців підводного світу? Жак–Ів Кусто — еколог і винахідник — міг би відсвяткувати сьогодні свій сторічний ювілей. Він став батьком дайвінгу, гуру для багатьох захисників живої природи. З нагоди цієї річниці «УМ» виявила 10 фактів із життя Жака–Іва Кусто.

Україна — унікальна морська держава, яка має неймовірні можливості для розвитку підводного туризму. «Але цивілізованої форми дайвінгу, як у Єгипті, Кіпрі, Туреччині, в Україні, на жаль, немає», — констатує Сергій Воронов, директор Департаменту підводної спадщини Інститут археології НАН України.

Олесь Доній, найбільш відомий як лідер переможного студентського голодування далекого 1990 року, останнім часом прославився в інакший спосіб. Саме 40–річний нардеп від «Народної самооборони», який і так віддавна не міг похвалитися богатирським здоров’ям, став головною жертвою масової бійки в парламенті 27 квітня. Весь світ обійшли кадри фото й відео, на яких «статичного» Донія тримають за горло, душать, б’ють по голові кілька депутатів від Партії регіонів. Олесь більше місяця заліковував отримані травми у «Феофанії» — клінічній лікарні Державного управління справами. І досі не залікував. Певно, що раніше в сесійній залі не траплялося сутичок із такими важкими наслідками для здоров’я народного депутата.

Вимушено вільний час Доній використовував, як виявилося, не лише для лікування та обмірковування політичної ситуації, а й для спроб урятувати свою фракцію. А ще Олесь замислює нові проекти — їх він планує реалізовувати за допомогою в тому числі й давніх друзів з «УМ». Допоможемо. Ми ж в одному підводному човні, як–то кажуть.

«Ми намагаємося бути нормальним університетом і віримо, що молоді люди в Україні заслуговують на те, щоб жити в нормальному суспільстві», — сказано в коментарі до меморандуму, який оприлюднив ректор Українського католицького університету 18 травня, після спілкування з працівником СБУ, відповідальним за стосунки з церквами. Про хід розмови та еквілібристику з листом без копії, що нагадують метод вербування в часи «розвинутого соціалізму», вже чимало написано в Україні та світі, зокрема і в «УМ». Нині пропонуємо читачам розмову про причини повороту до «світлого майбутнього» та можливості обстоювання права на повноцінне життя — з відомим істориком, богословом, засновником і першим директором Інституту історії Церкви, що, зокрема, досліджує феномен виживання в підпіллі упродовж десятиліть репресованої Української греко–католицької церкви, отцем–доктором Борисом Гудзяком.

Перефразовуючи відомий вислів французького монарха Людовіка XVIII «точність — ввічливість королів», можна сказати, що стрільба з лука — справа спортивних аристократів. І справді, в цьому стародавньому виді спорту зійти на п’єдестал можна лише за наявності високого класу та неабиякої майстерності.

Маркіян Івашко — один із небагатьох лучників, якому на двох поспіль літніх континентальних першостях вдалося потрапити на п’єдестал. Для одиночного розряду це досить рідкісне явище. Кореспондент «УМ» розпитав у Маркіяна про цікавинки з його життя, перипетії останнього чемпіонату Європи та проблеми національного «лучного» господарства.

Відомий український політик помер увечері 9 червня у столичній лікарні «Феофанія». Лише у квітні Олександр Зінченко відзначав свій 53–й день народження.

Близько шести років тому у тоді ще народного депутата від СДПУ(о) і керівника телеканалу «Інтер» виявили рак. Зінченко кілька разів проходив лікування у Швейцарії, пережив серію складних операцій, і здавалося, що хвороба відступила. Тому повідомлення про його смерть виявилося страшною несподіванкою. Втім, за даними із джерел «УМ», близько місяця тому БЮТівця бачили у «Феофанії» в жахливому стані. «Він дуже схуд, його вели попід руки двоє людей», — розповідають наші джерела. Очевидно, остаточно перебороти страшну недугу йому таки не вдалося…

На голови нинішніх школярів та їхніх батьків може звалитися ще одна реформа: міністр освіти Дмитро Табачник запропонував повернутися до 11–річної загальної освіти. Свою ідею він озвучив позавчора на парламентських слуханнях. Міністр пропонує два варіанти розвитку загальної середньої освіти. Перший — зупинитися на 11–річному терміні навчання з одночасним запровадженням обов’язкової дошкільної освіти. Тобто у 5 років (до 1–го класу) всі діти мають здобути відповідну підготовку, а програми 11 і 12 класів поєднати. Другий варіант — дати дозвіл місцевим радам самостійно вирішувати, скільки років мають навчатися діти — 11 чи 12. При цьому сам міністр не є прихильником такого варіанта.