Позавчора ввечері потужний вибух залишив без даху над головою майже дві сотні мешканців 16–поверхового будинку на Московському проспекті. Подружжя та їхнi двоє дітей, які опинилися в епіцентрі пожежі, загинули. За поки що не підтвердженою інформацією, глава сімейства від отриманих травм помер одразу, а його дружина, з малюками 2005 та 2011 року народження, вибігла на балкон і разом iз ними вискочила з десятого поверху. У вогняній пастці опинилися ще шістнадцять людей, але пожежникам вдалося їх врятувати.

Минулої суботи вранці, в День працівників суду, від рук неймовірно жорстоких нападників загинули 58–річний суддя Володимир Трофімов, його 59–річна дружина, 30–річний син та 29–річна невістка. Усіх їх спочатку вбили, а потім ще й обезголовили. Причому, за даними експертів, молодшому Трофімову відрубували голову, коли хлопець ще був живим... За допомогу в розкритті злочину обласна міліція обіцяє грошову винагороду — 200 тис. грн.

Це тільки говорять — «світова шахова корона». Насправді цього року вона має вигляд великої... хутряної шапки. Учора харків’янка Ганна Ушеніна привезла її з далекого Ханти–Мансійська до рідного Харкова.

Замалим не чотири доби у Харкові тривав кіномарафон, учасники якого без перерви на сон дивилися світову класику. Ціна питання — 10 тисяч гривень. Призові дісталися Юлі Ярошенко, яка протрималася біля монітора ноутбука 82,5 години, побивши попередній рекорд України.

Одні і ті самі емоції можуть породжувати одночасно і фізичні формули, і поетичні рядки. Дивну, на перший погляд, сублімацію доктор фізико–математичних наук, провідний співробітник ядерної лабораторії Харківського національного університету імені Каразіна Степан Дуплій назвав поефізикою. Поєднувати, здавалося б, непоєднуване йому найкраще вдається в закордонних мандрах. Каже, що сум за батьківщиною на чужині так само, як і манка звабливість незвіданих горизонтів удома, породжують емоції, з яких потім народжуються і формули, і вірші.

В одній із харківських клінік днями було зафіксовано новий вітчизняний рекорд: лікар вищої категорії Андрій Коваленко видалив пацієнтці катаракту всього за 1 хвилину 56 секунд. «Сьогодні це найкращий результат у країні, — повідомив представник Книги рекордів України Ігор Підчибий. — Попередній рекорд, 2 хвилини 37 секунд, було встановлено у Дніпропетровську і, що цікаво, теж Андрієм Володимировичем. Тобто цього разу він перевершив самого себе. Але поки що не зміг «побити» досягнення японського колеги, який раніше провів аналогічну операцію за 1 хвилину 29 секунд і потрапив до Книги рекордів Гіннесса».

Активні шукачі старовини у стінах музею археології Харківського національного університету ім. Каразіна влаштували традиційний показ раритетів, які вдалося підняти з історичних глибин протягом останнього сезону. Цього року розкопки вели у Харківській і Полтавській областях та на місці Херсонесу. Звідси, власне, і розмаїття самих знахідок: у колекції є все, починаючи від зброї і завершуючи простою жіночою прикрасою у вигляді раціональної шпильки. Є і речі, цінність яких зрозуміла переважно історикам, як, наприклад, звичайнісінький черепок від глечика з уривками якихось таємничих написів. Унікальною знахідкою у даному випадку фахівці називають саме ці незрозумілі «каракулі». «Написи дуже цінні, — коментує ситуацію для непосвячених начальник експедиції «Цитадель» у Херсонесі Андрій Домановський. — Ті ж, що знайшли ми, — найвірогідніше, оригінальні, і у них йдеться про історію Півдня України». Тут же археологам вдалося знайти також монету, яка ще ніким і ніде не була описана. Одиничність екземпляра автоматично додала йому цінності.

Ідея створити театр у селищі Жуковського (по–народному просто «Жуки») і через п’ять років здається божевільною: по один бік тут закінчується типовий харківський житловий масив, а з іншого — починається чистісіньке поле, обрамлене на далекому горизонті кількома самотніми тополями. Але театральний народ, спраглий до чесних постановок, регулярно заповнює усі сорок шість місць­ невеликого камерного залу, де господарі нерідко змушені виставляти і ряд приставних стільців. Ольга та Дмитро Тернові — режисер і продюсер «Театру на Жуках» (а за сумісництвом — ще й актори) — кажуть, що в реалізації найфантастичніших ідей їм допомагає неймовірний збіг обставин.

Кілька харківських вулиць, що й понині зберігають дух ранньої радянської доби, знову перетворилися на кінематографічний майданчик. Як повідомила медіа–група «Об’єктив», цього разу фільм із робочою назвою «Поводир» знімає український режисер Олесь Санін. Картина про те, як маленький американський хлопчик Пітер приїхав у 30–х роках в Україну і через несподівану смерть батька змушений був залишитися на чужині. Малого підібрав сліпий бандурист, і той мимоволі став його поводирем. Разом вони переживають справжні жахіття,оскільки радянська влада оголосила кобзарів «невиправним націоналістичним елементом» й влаштовувала їм справжнісіньке цькування. Вуличних музик було дозволено розстрілювати на місці та без суду кидати до тюрем. Кульмінацією цих репресій став харківський з’їзд бандуристів, учасників якого нібито масово знищили десь на кордоні з Росією. Таким чином головний герой фільму мимоволі стає свідком жорстоких убивств.

Харківському гіганту, що спеціалізується на випуску потужної бронетехніки, загрожує банкрутство. Вже 6 листопада суд визначиться з датою засідання, на якому остаточно вирішать долю одного з найпотужніших вітчизняних підприємств.