У ніч на п’ятницю працівники комунальних служб під прикриттям сотень і сотень міліціонерів демонтували наметовий табір у центрі Києва. Кількість правоохоронців, які брали участь в операції, — і звичайних міліціянтів, і «Беркутів» в обладунку, і в «цивільному» пiд бутафорськими жилетами комунальних працiвникiв — у багато разів перевищувала число людей, що морозної ночі залишилися на майдані Незалежності. Міністерство внутрішніх справ вирішило провести акцію з «помпою», граючи м’язами перед власним народом і, мабуть, вихваляючись перед керівництвом.

Президенту Віктору Януковичу, який тиждень тому сам відвідував намет на Майдані (і, виходить, теж порушував заборону суду на проведення акції), сподобалась операція міліціянтів: він назвав її «демократичною». Хоча в роки, коли Янукович і його Партія регіонів перебували в опозиції, «сині» табори по півроку стояли в центрі Києва — і ніхто їх не розганяв: оце справді було демократично.

Тепер влада пояснила свої дії «підготовкою до новорічних свят». Учора в центрі Києва, неподалік від місця, де стояв табір, почали монтувати новорічну ялинку.

Оголосити передноворічне перемир’я для бізнесу запропонував міський голова Сум Геннадій Мінаєв. Воно потрібне, вважає він, для того, аби створити для сумчан нормальний новорічний настрій. Це має виявитися у регулярній роботі магазинів, ринку, точок побутового обслуговування. А ще — у святковому оформленні приміщень.

«Серед ночі в Драбівську райлікарню подзвонила стривожена жінка й повідомила, що в одному з темних провулків на узбіччі дороги вона побачила непритомного закривавленого чоловіка», — розповіли «УМ» у прес–службі обласної міліції. Медики «швидкої допомоги» справді знайшли там постраждалого — 53–річного місцевого жителя — й доставили його до лікарні з численними забоями тіла та голови, зі струсом мозку та переламаним носом.

Для багатьох людей, якi цiкавляться академiчним вокалом, високi голоси асоцiюються з сопрано у жiнок i лiричним тенором у чоловiкiв. Проте iснують голоси, якi їх перевищують за дiапазоном. Однак якщо найвищий жiночий голос — колоратурне сопрано — ми чули, то про контртенори ще зовсім недавно мали лише теоретичне уявлення... Вiдомого росiйського спiвака–контртенора кияни почули вперше лише у другiй половинi 90–х рокiв минулого столiття. Це був Ерiк Курмангалiєв. А на початку XXI столiття i в Українi почали з’являтися вокалiсти з таким рiдкiсним голосом.

Одного з них, Юрiя Мiненка, у столицi України вперше побачили i почули на I Мiжнародному конкурсi молодих вокалiстiв iменi Бориса Гмирi, який проводили в листопадi 2004 року. Незвичний, високий за тембром, голос Юрiя Мiненка тодi зачарував усiх, як i культура його спiву, майстерна вокальна технiка, шляхетна манера поведiнки на сценi. Тодi вiн став дипломантом, а за чотири роки столичнi меломани знову почули його голос уже як гостя, запрошеного на концерт–вiдкриття II Мiжнародного конкурсу iменi Б. Гмирi. Нещодавно Юрiй Мiненко вже втретє заспiвав на сценi Колонного залу iменi Миколи Лисенка, у черговому концертi циклу «Класика плюс», який започаткував вiдомий київський диригент Роман Кофман. У супроводi Київського камерного оркестру пiд його орудою 31–рiчний спiвак виконав п’ять арiй з опер Крiстофа Глюка, Георга Фрiдрiха Генделя, Вольфганга Амадея Моцарта, Антонiо Вiвальдi, деякi з них кияни почули вперше. Гучнi овацiї, що влаштували пiсля концерту слухачi, змусили маестро Кофмана зiграти на бiс двi п’єси, а Юрiй Мiненко подарував ще одну арiю з опери Генделя «Рінальдо».

Одразу впадає в око щорічне повищення дизайнерської та поліграфічної якості мистецьких альбомів та краєзнавчих видань. Як на мене, то на першість в останній підномінації претендують насамперед «Легендарні села України» (К.: Книга). Радує розмаїття книг про Крим — такого асортименту жодна з областей України не має. Особисто мені приємно, що Закарпаття представлене тут книгою професора Сергія Федаки «Ужгород крізь віки» (Ужгород: Патент) — навіть не знаю, хто б ще з такою любов’ю міг описати старе місто. Побільшало не просто каталогів окремих митців, а альбомів–досліджень. Книга Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900–1939» (К.: Родовід; А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА) — взірцева. На жаль, мало з’являється видань з фотомистецтва, і тут буквально вразив альбом «Друге Міжнародне фотобієнале. Рівне. 2009» (Луцьк: Ініціал): шикарні майстри, класні фотографії, чудова поліграфія.

Позавчора стартову гонку біатлонного сезону 2010/2011 провели чоловіки. Як і жінки напередодні, почали з «індивідуалки» — так само ввечері і так само в умовах пристойного морозу у шведському Естерсунді. На вихідні синоптики обіцяли потепління з «мінус 16» до «мінус 6». А організатори очікують, що на трибуни лижного стадіону прийде більше, ніж 2500 глядачів у кожен із перших двох днів змагань.

Учні школи–інтернату з міста Лоуренсвілл, штат Нью–Джерсі, потрапили до Книги рекордів Гіннесса, влаштувавши наймасовіше побоїще з використанням пирогів із заварним кремом. Як повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс», велике кидання тортами відбулося ще 11 листопада, проте представники Книги рекордів проаналізували і зафіксували результат тільки зараз. У битві із застосуванням випічки взяв участь 671 школяр. За умовою, кожен мав метнути в пику товариша щонайменше два пироги.

Один із рецептів, як молоді актори можуть стати знаменитими на весь світ, зараз дуже простий: потрібно зіграти у фільмі про вампірів. Тренд юних послідовників Дракули все ніяк не спинить тріумфальну ходу. «Сутінкова сага» та її герої в цьо­му сенсі поза конкуренцією, але свій уро­жай лаврів збирають і інші стрічки на «кровосисну» тему. Зокрема «Щоденники вампіра». У США цей серіал іде на каналі CW (причому вже другий сезон), а в Росії — на ТНТ. Головна зірка — канадська акторка болгарського походження Ніна Добрев — грає одразу двох дівчат: сучасну школярку та її двійника із ХІХ ст.