Організатори київського ярмарку «Книжковий світ» остаточно вирішили представляти книгу в тандемі з різноманітними видами мистецтва, будь то кіно чи кухня. «Ми хочемо поліпшити репутацію книжки, що склалася у нашому суспільстві, — пояснюють концепцію ярмарку куратори культурної програми брати Капранови. — Крім того, варто пам’ятати — кіно, комп’ютери і машини з’явилися завдяки книжці». Тому фестивальну програму поділять на вісім блоків: «Книжка і кухня» (фірмові страви від Ольги Сумської, Любка Дереша, Світлани Поваляєвої, Василя Вірастюка, Олекси Росича), «Книжка і театр» (вистави театрів «Чорний квадрат», «Вавилон» та аніме–групи Fighting Dreamers), «Книжка і кіно» (показ екранізацій літературних творів від кінофестивалю «Відкрита ніч» та матеріа­лів фільму Михайла Іллєнка «Той хто пройшов крізь вогонь»), «Книжка та інтернет» (презентація літературних сайтів та обговорення їхнього контенту), «Книжка і музика» (презентація книг від Скрябіна та «НеДілі»), «Книжка і діти» (велика тематична програма для найменших читачів буде представлена 13 листопада), «Книга і образотворче мистецтво» (майстер–класи з каліграфії, виготовлення 3D листівок).

Після гучного відкриття «Арт–Київ contemporary 2010», на якому зібралися всі «вершки» Києва, починаючи від митців–тусовщиків Олега Пінчука з Сергієм Поярковим, телеведучого Миколи Вересня, екс–міністра культури Василя Вовкуна і закінчуючи політиками та їхнiми родинами (Женя Тимошенко, Марина Кінах та Ірина Геращенко зі старшими доньками, Віталій Журавський, Олег Ляшко, Сергій Льовочкін), тиждень відкритих дверей у «Мистецькому арсеналі» продовжується спокійно. Колекціонери приходять без пафосу і не привертають до себе великої уваги. Учора президент ФФУ Григорій Суркіс з арт–порадницею за лічені хвилини вибрав мавпоподібних істот із проекту «Полювання на мінотавра» білоруського художника Руслана Вашкевіча і відразу ж розрахувався товстим конвертом. Якщо раніше галеристи казали, що «Арт–Київ» для них — це спосіб про себе заявити і налагодити зв’язки для подальшої співпраці, то сьогодні це справжній ярмарок, де продають і купують.

Поза тим, «Арт–Київ contemporary 2010» має насичену розважальну та освітню програму. У перші дні лекції читали куратор Музею Гуггенхайма у США Валері Хіллінгс, директор Австрійського музею прикладних мистецтв та сучасного мистецтва МАК Пітер Нойвер і корейський арт–експерт Ману Д. Парк. Також на виставку приїхали Йосип Бакштейн, співзасновник Московської бієнале, французько–російський куратор Оксана Бондаренко, президент Міжнародного фонду Маніфеста Віктор Мізіано, піонер стріт–арту Гаральд Негелі, який під час відкриття на стіні чорною фарбою намалював чоловічків, французька зірка вуличного мистецтва ZEVS, російський графіст SPY.

Два дні поспіль німецькі експериментатори Rochus Aust проводили перформанс, на якому грали концерт металевими ложками, виделками і кружками. Також акцію «Клуб мертвих художників» проведе німецька художниця українського походження Юлія Кісіна — вона викликатиме дух киянки Олександри Екстер. Щодня демонструватимуть фільм «Вихід через сувенірну крамницю» Бенксі, який презентували на «Молодості». Цей фільм режисер зняв про самого себе. Бенксі — британський вуличний художник, якого вважають стріт–артистом номер один у світі. Художник бавиться у Фантомаса, нікому не показує своє обличчя, нічого про себе не розповідає. Хто він, можна дізнатися лише з фільму.

У нашій державі, де правова система — наче слизька ковзанка, такі історії можуть трапитися з будьким. Простий українець беззахисний перед беззаконням та самоуправством: ситуація зі столичним двірником Валентиною Яровою — яскраве тому підтвердження. Жінка отримала сім років тому соціальне житло в новобудові. Але одного «чудового» дня потрапити у займану квартиру не змогла — без попередження в її оселю увірвалися невідомі, винесли звідти меблі, речі й поставили металеві двері, подякувавши за проведену роботу всім «небайдужим». Відтепер жінка ночує у під’їзді. У черзі на виселення — двоє сантехніків.

Щодо екс–міністра внутрішніх справ Юрія Луценка слідчими ГПУ порушено кримінальну справу. Ще минулої п’ятниці лідера «Народної самооборони» викликали до Генпрокуратури, де повідомили про зміну його процесуального статусу — з підозрюваного на обвинувачуваного. Луценку інкримінують присвоєння, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Цю справу слідчі порушили ще місяць тому як «фактову», тобто конкретні посадовці МВС у ній не проходили. Як бачимо, головним фігурантом справи нині став колишній міністр. Учора Юрія Луценка викликали на перший допит до слідчого управління Генпрокуратури.

Мало кому відомо, що один iз найвидатніших істориків Росії XIX ст. Микола Костомаров народився на Слобідській Україні, на території Острогозького полку українського слобідського козацтва в селі Юрасівці. Нині ці землі територіально належать Росії, але на півдні Воронезької області етнічні українці й досі у побуті спілкуються українським «суржиком». Самого Костомарова як дослідника не лише російської, а й української історії ще за життя звинувачували у «мазепинстві». Нині ж творчість і життя Костомарова вже не перший рік вивчає його землячка, доцент Воронезької аграрної академії, кандидат історичних наук Тетяна Чала. Її батько Петро Чалий довгий час працює власним кореспондентом обласної газети «Коммуна» в Розсоші — «столиці» воронезької Слобожанщини і є одним зі співорганізаторів щорічного фестивалю Слобідської української культури. Самі ініціатори наголошують на краєзнавчому характері своєї діяльності, але коли край є український, то й краєзнавство виходить відповідним. Історія, яку пише Тетяна Чала, — також.

Друга половина осені — від Покрови до Пилипівки — в Україні віддавна вважалася весільною порою. В селах і нині на осінь припадає чи не найбільше одружень. От тільки весільні обряди за останній час суттєво змінилися. Можна навіть сказати — глобалізувалися. Згадаймо хоча б американсько–європейський звичай кидання нареченою букета, що вже давно став популярним й на наших теренах.

З іншого боку, саме весільна тематика чи не найширше представлена в працях з української етнографії. Проте сучасній людині важко зрозуміти логіку давніх звичаїв. Тим ціннішими видаються дослідження, автори яких пояснюють весільні обряди з точки зору історичного розвитку етносу. Саме такою є робота одного з грандів української та світової етнографії Хведора Вовка «Шлюбний ритуал та обряди на Україні». Це фундаментальне дослідження, що побачило світ наприкінці XIX століття в Болгарії, а згодом — у Парижі, принесло вченому світове визнання. Сьогодні, коли більшість тогочасних весільних ритуалів стали архаїкою, читати цю працю ще цікавіше. А деякі гіпотези й висновки вченого сучасну людину можуть навіть шокувати. Особливо того, хто живе з думкою, що раніше все було краще: дерева вищі, врожаї більші, парубки сміливіші, а дівчата — всі до одної цнотливі...

Сьогоднi часто можна почути: «мораль і політика несумісні. Мораль — справа відносна. Набридли розмови про мораль...» То говорять посткомуністи. А комуністи взагалі насміхалися над мораллю, так само, як над релігією. Або сердились. Прокурор Погорєлий кричав: «Ви пишете: у нас нині головна відмінність між людьми виступає у вимірах морально–етичних, а не політичних. То хто кого буде судити — ви мене з моральних, чи я вас — з політичних позицій?» — «Хто як уміє», — відказав я. З тих пір ми мало змінилися. А тим часом проблеми моральні стукають у вікно. І щораз голосніше. А вуха закладені ватою комунізму, потім — посткомунізму і просто кримінального індиферентизму...

Голова партії «Наша Україна» Віктор Ющенко вважає, що спроби поставити під сумнів результати міжнародної експертизи крові після його отруєння можуть призвести до сумніву в готовності України визнавати акти міжнародного права та до звинувачень у використанні слідства з метою політичних переслідувань. «Віктор Ющенко очікує відновлення законного перебігу кримінальної справи щодо свого отруєння», — заявила речник Ющенка Ірина Ванникова у коментарі УНІАН. Так В. Ю. реагує на наміри Генпрокуратури повторно взяти в нього аналіз крові в рамках розслідування справи про розслідування.

Днями у Львові, нарешті, визначили подальший режим роботи Музею «Тюрма на Лонцького», який прославили допити в СБУ його директора Руслана Забілого. Перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Мирон Янків провів робочу зустріч iз заступником голови Українського інституту національної пам’яті Олегом Омельченком та працівниками центрального апарату СБУ на предмет виконання указу Президента. Нагадаємо, Віктор Янукович дав доручення передати цілісний майновий комплекс Національного музею–меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» УІНП.

Із позовом до суду звернувся голова черкаської обласної організації партії «Наша Україна» Олександр Черевко. Екс–«губернатор», який був кандидатом у депутати облради, оскаржує в окружному адміністративному суді результати виборів на своїй малій батьківщині — у Звенигородському одномандатному мажоритарному окрузі №8.