Учора о 13–й годинi прес–служба Ватикану повідомила, що Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зречення Верховного архiєпископа Києво–Галицького кардинала Любомира Гузара. У той же час на прес–конференції в Києві 78–річний глава УГКЦ оголосив, що вже не керуватиме Українською греко–католицькою церквою.

Учора у Вищому адмiнсудi вкотре розглядали питання щодо присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу. Заради 20–хвилинного засiдання до Києва приїхали син, Юрiй Шухевич, та адвокат Степана Бандери–молодшого Роман Орєхов. Прийшли народнi депутати–«нашоукраїнцi» Микола Кульчинський, Лiлiя Григорович, екс–депутат Степан Хмара та iн. Цього разу суд приймав технiчне, але, з правової точки зору, важливе рiшення.

Леся Оробець відрізняється від своїх колег–депутатів не тільки юнацькими чоботами–угами, віком i дiвочою красою. В її офісі відчувається молодечий запал і креативна атмосфера — тут співробітники запросто працюють... босоніж. У кабінеті 28–рiчної депутатки в Комітеті ВР iз питань науки і освіти — творча напівтемрява: на столі фото молодшої донечки Еріки, заварник із зеленим чаєм та ноутбук — життєво необхідна річ. Оробець — найбільш присутній в інтернеті парламентарій, активний блогер, а її твітер–екаунт зi стислими «пiдкилимними» звiтами з Ради часто стає уже подією в укрнеті. Попри зайнятість, пані Леся записалася вільним слухачем до Школи цифрової журналістики в «Могилянці», професійно захоплюється фотографією. «Це в нас сімейне», — каже Леся. Дочка загиблого в автокатастрофі депутата–«нашоукраїнця» Юрія Оробця постійно в інтерв’ю згадує про свого батька та його настанови.

У свої 24 роки Назар Пилатюк полонив грою слухачів не тільки в Україні, а й у Швеції, Фінляндії, Норвегії, Німеччині, Польщі, Чехії та інших країнах. Разом із Володимиром Винницьким і Наталією Хомою скрипаль–віртуоз об’їздив мало не всю Америку, де теж заслужив прихильність багатьох шанувальників музики. Нещодавно його змогли послухати й кияни: в Колонному залі імені М. В. Лисенка Національної філармонії України Назар виконував iз Національним академічним симфонічним оркестром України під орудою Володимира Сіренка Концерт для скрипки з оркестром британського композитора Б. Бріттена. Пилатюк затримався на день у столиці, щоб звідси летіти до Парижа, де його чекали наступні виступи. Ця затримка й дала можливість поспілкуватися зі скрипалем.

Усе ж деякі стереотипи мають право на існування. Скажімо, яке найромантичніше місто на землі? Париж! Який поцілунок найпопулярніший? Французький! Де любов найрозкутіша і водночас цнотлива? І знову — Франція! Тому якщо нам уже судилося глобалізуватися й відзначати «Свято всіх закоханих», то робити це варто по–французьки.

Розкривши свіжу збір­ку «Василь Симоненко. Вибрані твори», я пробіглася очима по змісту і зупинилася на назві «Цар Плаксій і Лоскотон». Згадалося, як ще зовсім малою з мамою на вокзалі чекали на потяг. Аби не сумувати, мама купила мені кольорову яскраву дитячу книжечку «Цар Плаксій і Лоскотон», яку я потім знала ледь не напам’ять. Тоді для малої дитини не мало значення, хто написав цю казку, це був ще той вік, коли не задумуєшся, що «ти — людина». Тепер, згадавши цей момент, я розумію, що Василь Симоненко був зі мною значно раніше, ніж я про нього дізналася.

Улітку на величну ай–петринську яйлу дістаються туристи і всі ті, хто прагне заробити на них таку–сяку копійчину. Сюди з тією ж метою примудряються доправити коней, віслюків і навіть верблюдів. А от у ці зимові дні мальовничі пагорби все більше облюбовані приїжджими лижниками і сноубордистами. І лише постояльцям, себто основним мешканцям селища Мисливське, немає діла до чужого задоволення. Ті постояльці — родини військовиків радіотехнічного батальйону (РТБ) наших Повітряних сил, який так і називається «Ай–Петрі». Велетенські сріблясті «гриби» на оголених кам’янистих виступах Бедене–Кирк (з тюркської «перепілчині стежки»), які видно здалеку, належать цьому невеличкому гарнізону локаторників.

Щороку 12 лютого в Монастирку на Жовківщині вшановують пам’ять видатного новеліста Леся Мартовича, який прожив у цих краях свої останні роки і похований на місцевому цвинтарi. Спокій письменника ось уже багато десятиліть охороняють столітні тополі. Завтра виповнюється 140 років від його дня народження.

Ефіри телеканалів уже активно зваблюють нас, глядачів, рекламою свого нового «товару» нинішнього сезону. Спробуємо розібратися, на що варто купуватися, та якої свіжості «осетрину» нам пропонують?

Сьогодні в Берліні, у величезному Berlinale Palatz, відбудеться урочисте відкриття одного з найбільших і найпрестижніших кінофорумів планети. Після доволі короткої офіційної частини — зазвичай без найменших пишнот — покажуть фільм відкриття — «Залізну хватку» братів Коенів. Це рімейк однойменного вестерна 1969 року, де головну роль виконав тоді Джон Уейн. За сюжетом 14–річна дівчинка помщається убивці свого батька за допомогою завжди п’яненького начальника поліції (Джефф Бріджес). Фільм дуже скоро, наприкінці лютого, з’явиться в українських кінотеатрах (в українському прокаті картина називатиметься «Справжня мужність»), і ми разом зможемо переконатися, чи віднайшлись новенькі ресурси у старому доброму вестерні.