На межі 2010—2011 років у вітчизняних кінотеатрах вийшов сиквел діснеєвського фільму «Трон» зразка 1982 року — «Трон. Спадок» (реж. Джозеф Косінскі). Подія, довгоочікувана в Америці, для нашого глядача є лише черговою історією, знятою у модному 3D. На постановку цього науково–фантастичного екшену Walt Disney витратив 170 мільйонів доларів, заробивши на даний час (світовий прокат стартував 17 грудня) близько 200 мільйонів доларів. «Трон–2» оповідає про 27–річного Сема Фліна (Гаррет Хедлунд), який хоче витягнути свого батька, комп’ютерного генія, Кевіна Фліна (Джеф Бріджес) із віртуальної гри, куди той потрапив 20 років тому, намагаючись втілити свої утопічні ідеї щодо покращення вже існуючого світу.

Переглядаючи плани наших прокатників на наступний рік, знову бачимо тенденцію, що добра частина українських прем’єр виглядатиме простроченою порівняно із світовими. Не обійдеться й без кінотрешу, який нам на голови щороку висипають великі кіностудії. Хоча, якщо мислити дефініціями Голохвастова, деякі «брильянти» у прокатних планах українських дистриб’юторів все ж знайти можна.

Після чотирьох поразок поспіль у чемпіонаті Білорусі в київського «Сокола» перед поєдинком проти солігорського «Шахтаря» не залишалося інших варіантів, ніж перемагати. Тут і бажання реабілітуватися в очах своїх уболівальників, і турнірний інтерес. Адже саме солігорці «зігнали» «соколів» із четвертого рядка турнірної таблиці, і тепер кияни намагаються піднятися на п’яте місце, яке у «плей–оф» дозволить зустрітися з цими самими «гірниками». А «Шахтар» для киян є зручним суперником: із чотирьох матчів нинішнього сезону «Сокіл» програв цій команді лише один, та й той — по булітах.

В останні дні 2010 року оголосив про завершення спортивної кар’єри наш уславлений штовхальник ядра Юрій Білоног. Попри доволі солідний як для легкої атлетики вік — 36 років, причиною такого рішення стали винятково травми й аж ніяк не «пенсійний» настрій.

Серпневого вечора 1745 року у двір садиби селянина Стефана Дзвінчука у Космачі ввійшло троє людей. Цих гостей, судячи з усього, господар чекав, хоча й не був їм радий. Троє опришків прийшли покарати хитруватого ґазду за те, що той погодився співпрацювати з ненависними панами в одній делікатній справі. Дзвінчук заховався за міцними дверима зимівника і з рушницею приготувався до зустрічі з месниками. Найголовніший із трійці підважив двері дрючком і став на них тиснути, намагаючись проштовхнутися у сіни. Щойно заслона подалася, пролунав постріл...

Пораненого опришка звали Олекса Довбуш. Народний герой на той час уже встиг настільки налякати панів, що ті відчайдушно постановили: хто уб’є Довбуша, на все життя буде позбавлений усіляких повинностей, а панську землю, яку він обробляв, отримає у власність. Кілька селян, зокрема й Стефан Дзвінчук, пристали на пропозицію. Довбуша знайшли наступного дня далеко у лісі. Ще живого, повстанці прикрили його гіллям і залишили, вірогідно, щоб повернутися з підмогою. Рана була не смертельною, у руку або плече, але невдовзі він помер від втрати крові.

Зимівник, у якому поранили Довбуша, стоїть і тепер. У 1970–х роках його випадково відшукав Михайло Дідишин (Юсипчук), перевіз до свого подвір’я і прибудував до стайні. Цю хату на вулиці Довбуша, 17 у Космачі тепер знає кожен. Це одне з головних місць оглядин для туристів. За 30 із гаком років Михайло Дідишин створив тут Музей Довбуша, зібравши у ньому речі XVIII століття, частина яких справді належала видатному опришкові, а також зразки «природного» мистецтва.

Наступного тижня, 15 січня, обіцяють прийняти своїх перших пацієнтів новий діагностичний центр та поліклініка з диспансерним відділенням Сумського обласного психоневрологічного диспансеру. Цей об’єкт щойно зданий в експлуатацію й уже оснащений сучасним обладнанням для діагностики та лікування. Предметом гордості, зокрема, є цифровий мамограф двох ступенів, як кажуть фахівці, — другий подібний в Україні, та шістнадцятизрізовий спіральний комп’ютерний томограф.

Цими днями по телевізору обов’язково показують фільм «Сам удома», який iз часу виходу 1990 року став однією з найулюбленіших різдвяних комедій для глядачів в усьому світі. А тим часом Макалею Калкіну, який запам’ятався нам десятирічним хлопчиком Кевіном у цьому фільмі та його продовженні «Сам удома–2», вже 30 років. І початок 2011–го став для нього не надто щасливим — актор розійшовся зі своєю давньою подругою, голлівудською зіркою єврейсько–українського походження Мілою Куніс.