Дотримуючись традиції

Після чотирьох поразок поспіль у чемпіонаті Білорусі в київського «Сокола» перед поєдинком проти солігорського «Шахтаря» не залишалося інших варіантів, ніж перемагати. Тут і бажання реабілітуватися в очах своїх уболівальників, і турнірний інтерес. Адже саме солігорці «зігнали» «соколів» із четвертого рядка турнірної таблиці, і тепер кияни намагаються піднятися на п’яте місце, яке у «плей–оф» дозволить зустрітися з цими самими «гірниками». А «Шахтар» для киян є зручним суперником: із чотирьох матчів нинішнього сезону «Сокіл» програв цій команді лише один, та й той — по булітах.

Напередодні гри з «Шахтарем» до лазарету «Сокола» потрапив воротар Ігор Карпенко. Натомість наставник господарів Олександр Сеуканд нарешті зміг розраховувати на Вадима Шахрайчука, який у грудні пропустив кілька поєдинків через проблеми зі здоров’ям. Також майже відновився від травми Дмитро Цируль і приступив до тренувань — його вміння згодиться киянам у «плей–оф».

Попри те, що вівторковий матч почався о 13:00, на трибунах броварського ТРЦ «Термінал» зібралося близько 300 глядачів. Гра почалася неприємностями для... головного судді Валерія Жаглова з Новополоцька: при вкиданні хтось із солігорців випадково зачепив арбітра, і той кілька хвилин пролежав на льоду в нокдауні. Можливо, це якось вплинуло на Жаглова, адже коли за рахунку 1:0 на користь господарів Андрій Срюбко та Сергій Стась затіяли бійку, забіяк без питань вилучили до кінця матчу. Такі дії судді викликали подив тренерів обох команд — рішення назвали занадто радикальним.

Срюбко, до речі, уже незабаром може змінити команду: у послугах нашого «тафгая» зацікавлені російські та білоруські клуби, які можуть запропонувати захисникові збірної України набагато кращі умови, ніж він має у Києві.

Усе той же Жаглов у другому періоді буквально посадив нашу команду на свисток, шість разів виписавши українцям двохвилинні штрафи. Останній із цих відрізків гри в нерівних складах, коли на лаві оштрафованих сидів російський легіонер «Сокола» Роман Малов, таки приніс успіх гостям — рахунок став 2:2. В обох моментах, коли кияни пропускали, винними були лише вони самі: спочатку досвідчений Юрій Гунько «обрізався» в середині майданчика, а потім і воротар Костянтин Симчук невдало залишив ворота і «привіз» гол.

Утім це був чи не єдиний промах Кості, якого заслужено визнали головною зіркою матчу. Упродовж гри Симчук неодноразово рятував ворота в моментах, коли шайбі, здавалося, нема вже куди дітися, ніж залетіти у сітку. Водночас і словацький голкіпер «Шахтаря» Матуш Костур теж не раз здійснював чудові «сейви»: у третьому періоді «соколи» не використали три виходи сам на сам. Утім умінь цього гравця, який ще недавно виступав у КХЛ за мінське «Динамо», не вистачило в моменті, коли шайбу закинув Роман Сальников: слаломний прохід нашого нападника приніс таку бажану перемогу.

«Ми провели матч зіграно, приділили увагу не тільки нападу, а й обороні. Сподіваюся, чорна ігрова смуга для нас завершилась», — сказав після гри герой поєдинку Симчук. А тренер киян Олександр Сеуканд на післяматчевій прес–конференції іронічно посміхався, коли його колега з Солігорська Андрій Гусов назвав «Сокіл» «грізним суперником».

До кінця першого етапу чемпіонату українцям залишилося провести ще п’ять матчів, і, зважаючи на імена суперників, «Соколу» цілком до снаги обійти в турнірній таблиці «Гомель».

ТАБЛО

Білоруська екстраліга. «Сокіл» — «Шахтар» — 3:2 (2:1, 0:1, 1:0; Черненко, 7; Єгоров, 19; Сальников, 44 — Павлович, 15 (менш.); Пермяков, 36 (більш.)), «Юність» — «Вітебськ» — 9:3, «Гомель» — «Могильов» — 5:1, «Металургс» — «Хімік–СКА» — 5:3, «Брест» — «Металург» — 2:4, «Німан» — «Шинник» — 3:1.

Лiдери: «Юність» — 107 (42 матчі), «Німан» — 98 (40), «Металург» — 86 (40), «Шахтар» — 72 (41), «Гомель» — 65 (41), «Сокіл» — 62 (39), «Металургс» — 57 (39).

* * *

Чемпіонат світу (U–20). Півфінал. Канада — США — 4:1, Росія — Швеція — 4:3 ОТ.