Самвидав «по–київськи»

«Газету по–київськи», яка входить до холдингу олігарха Ігоря Коломойського «Главред–медіа», учора знову можна було читати лише в iнтернетi. Коли читачам чекати друкованого номера, нині не знають ані керівництво газети, ані журналісти. Останні переконані: проблеми з друком мають суто політичний характер і є помстою власників за небажання редакцiї відмовитися від критики влади. «У нас є всі підстави вважати, що нинішній безпрецедентний тиск пов’язаний з появою останнім часом низки чесних публікацій. У цілому складається враження, що комусь хочеться задушити «Газету по–київськи», яка відома як джерело об’єктивної і, ймовірно, не завжди упередженої інформації», — йдеться у вiдкритому листі колективу редакції.

А нам за це платити!

А нам за це платити!

Наприкінці минулого тижня в Україні вчергове різко стрибнула вартість бензину та дизельного пального: на 9—18 копійок за літр. Наступного ранку ціни одразу на 40—70 копійок підняли власники газових заправок — похоронивши цим сподівання власників авто, які перейшли на альтернативне пальне. Утiм подібний розвиток подій «УМ» передбачила ще місяць тому. Сьогодні ж аналіз ситуації показує, що нікуди з тупикового шляху, який веде до чергового — одномоментного чи поступового — подорожчання енергоносіїв, країна не зійшла. А це значить, що й надалі більше платитимуть не тільки автовласники, а й кожен з нас — через транспортну складову, яку із запасом закладають у ціну товарів.

Цунамі не для України?

Цунамі не для України?

Третя економіка світу (після США та Китаю) з обсягом ВВП у 5,5 трлн. доларів зазнала потужного удару. Лише матеріальні збитки від стихії уряд Японії оцінює в 200 млрд. доларів. На щастя, економіка країни — вільна, експортно зорієнтована, і саме це істотно пом’якшило удар японської стихії по світовій економіці. «Однак події в Японії ставлять під сумнів учорашню певність у тому, що світову кризу подолано, — вважає знаний фінансовий аналітик Ерік Найман. — Для світової економіки це — як удар під дих для тяжкохворого, котрий тільки–но почав видужувати і підводитися з лікарняного ліжка». Пан Найман навіть припускає, що на людство чекає новий виток економічної кризи. Його колега Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, уточнює: якщо так, то трагічний форс–мажор у Японії стане не головною причиною, а додасться до інших факторів (революційні потрясіння в «нафтовому» арабському світі, велетенські борги, накопичені в усіх країнах, боротьба між фінансовими центрами впливу тощо). На кручене питання «УМ»: «А може так бути, що цього може й не бути?» обидва аналітики з полегкістю відповіли: «Може».

Прибулець з Ечміадзина

Прибулець з Ечміадзина

Він лише недавно переступив піввіковий поріг і далі живе за напруженим бізнесграфіком. Є надія, каже, що в майбутньому, ближче до старості, йому таки вдасться відпочити — неквапом пройтися з мольбертом плаями Карпат. Перенести на полотно красу тутешніх краєвидів — одне з бажань, відкладених на потім. Він блискуче закінчив художню школу і в 1976 році на міжнародному конкурсі малюнків у Празі здобув друге місце, поступившись лише ровесникові з тодішньої НДР.

Його умиротворяють м’які карпатські пейзажі, проте сумує за кам’яною красою Вірменії. «Подібних яскравих скель — природного фіолетового, помаранчевого, оксамитового кольорів з неймовірною кількістю відтінків — немає більш ніде, — мовить із ностальгією. — Мої емоційні друзіархітектори з Італії, побачивши таке гранітно­мармурове різнобарв’я, ледь стримували сльози. Мовляв, чого Господь так несправедливо зосередив це диво лише на невеликій території Вірменського нагір’я?».

Капусник iз присмаком рімейку

Капусник iз присмаком рімейку

Представляючи фільм, команда телевізійників (виробництво — студія «Квартал 95», фінансування — канал «Інтер») відразу попереджає, що їхня робота — це не рімейк класичного фільму, а сучасна інтерпретація п’єси Еміля Брагінського та Ельдара Рязанова «Співробітники» («Сослуживцы»). Саме з цією установкою варто йти в кінотеатр, якщо ви вирішили подивитися, що ж собою представляє оновлена версія «Службового роману», — інакше існує небезпека зіпсувати культпохід.

Чи вийдуть браконьєри сухими з води?

Чи вийдуть браконьєри сухими з води?

Ця історія просто вражає своїм цинізмом. 20 лютого Мінекології видало дозвіл на вилов білуги й осетра в Дніпро–Бузькому лимані біля Миколаєва з метою штучного відтворення цих видів риб, занесених у Червону книгу. А вже 24 лютого оперативна група Держкомрибгоспу України спільно з прикордонниками затримала фелюгу, на борту якої виявили велику партію осетрових. У момент затримання спіймана риба вже була мертва. Зате у браконьєрів на руках був, як «охоронна грамота», дозвіл на вилов за підписом самого начальника Миколаївської рибоохорони. Більше того, пізніше слідство з’ясує, що й самі «рибалки» — це перевдягнуті співробітники тієї ж рибоохорони! То чому ж тоді вилов було здійснено тишком–нишком, а мертва риба явно готувалася для продажу на ринку, а не для відтворення популяції?

На ядерній волосині

На ядерній волосині

У центрі світової уваги залишається розбурхана найпотужнішим з 1923 року землетрусом Японія. Станом на вчора офіційна кількість загиблих від майже 9–бальних підземних поштовхів та спричиненого ними цунамі становила 3 373 людини, ще майже 7 тисяч вважалися зниклими безвісти. Проте цей мартиролог, без сумніву, зросте — щодня рятувальники відкопують з–під завалів та нанесеного океанською хвилею мулу нові тіла.

Демократія на пальцях

Демократія на пальцях

Не виключено, що народним обранцям доведеться заново опановувати науки голосування. В парламенті готуються внести новації до системи «Рада», які передбачатимуть використання сенсорної панелі. Сьогодні Регламентний комітет розглядатиме відповідний проект. «Думаю, підтримаємо», — зазначив учора в розмові з кореспондентом «УМ» голова комітету «регіонал» Володимир Макеєнко.

Їхню несправедливість переможемо нашою правдою

Їхню несправедливість переможемо нашою правдою

Виявляється, навіть у нашій корумпованій і несправедливій дер­жаві можна й варто боротися за власні права. «Україна молода» — на вістрі цієї боротьби разом зі своїми читачами. Так, завдяки публікації в «УМ» один із наших читачів виграв у нелегкій боротьбі судовий процес проти Пенсійного фонду України. Тепер інші громадяни, які постраждали від чиновницького свавілля органів ПФУ, можуть скористатися досвідом цієї боротьби.