«Газету по–київськи», яка входить до холдингу олігарха Ігоря Коломойського «Главред–медіа», учора знову можна було читати лише в iнтернетi. Коли читачам чекати друкованого номера, нині не знають ані керівництво газети, ані журналісти. Останні переконані: проблеми з друком мають суто політичний характер і є помстою власників за небажання редакцiї відмовитися від критики влади. «У нас є всі підстави вважати, що нинішній безпрецедентний тиск пов’язаний з появою останнім часом низки чесних публікацій. У цілому складається враження, що комусь хочеться задушити «Газету по–київськи», яка відома як джерело об’єктивної і, ймовірно, не завжди упередженої інформації», — йдеться у вiдкритому листі колективу редакції.

Наприкінці минулого тижня в Україні вчергове різко стрибнула вартість бензину та дизельного пального: на 9—18 копійок за літр. Наступного ранку ціни одразу на 40—70 копійок підняли власники газових заправок — похоронивши цим сподівання власників авто, які перейшли на альтернативне пальне. Утiм подібний розвиток подій «УМ» передбачила ще місяць тому. Сьогодні ж аналіз ситуації показує, що нікуди з тупикового шляху, який веде до чергового — одномоментного чи поступового — подорожчання енергоносіїв, країна не зійшла. А це значить, що й надалі більше платитимуть не тільки автовласники, а й кожен з нас — через транспортну складову, яку із запасом закладають у ціну товарів.

Третя економіка світу (після США та Китаю) з обсягом ВВП у 5,5 трлн. доларів зазнала потужного удару. Лише матеріальні збитки від стихії уряд Японії оцінює в 200 млрд. доларів. На щастя, економіка країни — вільна, експортно зорієнтована, і саме це істотно пом’якшило удар японської стихії по світовій економіці. «Однак події в Японії ставлять під сумнів учорашню певність у тому, що світову кризу подолано, — вважає знаний фінансовий аналітик Ерік Найман. — Для світової економіки це — як удар під дих для тяжкохворого, котрий тільки–но почав видужувати і підводитися з лікарняного ліжка». Пан Найман навіть припускає, що на людство чекає новий виток економічної кризи. Його колега Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, уточнює: якщо так, то трагічний форс–мажор у Японії стане не головною причиною, а додасться до інших факторів (революційні потрясіння в «нафтовому» арабському світі, велетенські борги, накопичені в усіх країнах, боротьба між фінансовими центрами впливу тощо). На кручене питання «УМ»: «А може так бути, що цього може й не бути?» обидва аналітики з полегкістю відповіли: «Може».

Він лише недавно переступив піввіковий поріг і далі живе за напруженим бізнесграфіком. Є надія, каже, що в майбутньому, ближче до старості, йому таки вдасться відпочити — неквапом пройтися з мольбертом плаями Карпат. Перенести на полотно красу тутешніх краєвидів — одне з бажань, відкладених на потім. Він блискуче закінчив художню школу і в 1976 році на міжнародному конкурсі малюнків у Празі здобув друге місце, поступившись лише ровесникові з тодішньої НДР.

Його умиротворяють м’які карпатські пейзажі, проте сумує за кам’яною красою Вірменії. «Подібних яскравих скель — природного фіолетового, помаранчевого, оксамитового кольорів з неймовірною кількістю відтінків — немає більш ніде, — мовить із ностальгією. — Мої емоційні друзіархітектори з Італії, побачивши таке гранітно­мармурове різнобарв’я, ледь стримували сльози. Мовляв, чого Господь так несправедливо зосередив це диво лише на невеликій території Вірменського нагір’я?».

Представляючи фільм, команда телевізійників (виробництво — студія «Квартал 95», фінансування — канал «Інтер») відразу попереджає, що їхня робота — це не рімейк класичного фільму, а сучасна інтерпретація п’єси Еміля Брагінського та Ельдара Рязанова «Співробітники» («Сослуживцы»). Саме з цією установкою варто йти в кінотеатр, якщо ви вирішили подивитися, що ж собою представляє оновлена версія «Службового роману», — інакше існує небезпека зіпсувати культпохід.

Ця історія просто вражає своїм цинізмом. 20 лютого Мінекології видало дозвіл на вилов білуги й осетра в Дніпро–Бузькому лимані біля Миколаєва з метою штучного відтворення цих видів риб, занесених у Червону книгу. А вже 24 лютого оперативна група Держкомрибгоспу України спільно з прикордонниками затримала фелюгу, на борту якої виявили велику партію осетрових. У момент затримання спіймана риба вже була мертва. Зате у браконьєрів на руках був, як «охоронна грамота», дозвіл на вилов за підписом самого начальника Миколаївської рибоохорони. Більше того, пізніше слідство з’ясує, що й самі «рибалки» — це перевдягнуті співробітники тієї ж рибоохорони! То чому ж тоді вилов було здійснено тишком–нишком, а мертва риба явно готувалася для продажу на ринку, а не для відтворення популяції?

У центрі світової уваги залишається розбурхана найпотужнішим з 1923 року землетрусом Японія. Станом на вчора офіційна кількість загиблих від майже 9–бальних підземних поштовхів та спричиненого ними цунамі становила 3 373 людини, ще майже 7 тисяч вважалися зниклими безвісти. Проте цей мартиролог, без сумніву, зросте — щодня рятувальники відкопують з–під завалів та нанесеного океанською хвилею мулу нові тіла.

Не виключено, що народним обранцям доведеться заново опановувати науки голосування. В парламенті готуються внести новації до системи «Рада», які передбачатимуть використання сенсорної панелі. Сьогодні Регламентний комітет розглядатиме відповідний проект. «Думаю, підтримаємо», — зазначив учора в розмові з кореспондентом «УМ» голова комітету «регіонал» Володимир Макеєнко.

Виявляється, навіть у нашій корумпованій і несправедливій дер­жаві можна й варто боротися за власні права. «Україна молода» — на вістрі цієї боротьби разом зі своїми читачами. Так, завдяки публікації в «УМ» один із наших читачів виграв у нелегкій боротьбі судовий процес проти Пенсійного фонду України. Тепер інші громадяни, які постраждали від чиновницького свавілля органів ПФУ, можуть скористатися досвідом цієї боротьби.