Після вибуху на Чорнобильській АЕС перелякана радянська і світова громадськість звернула свої погляди на ударне будівництво Кримської атомної електростанції. Одразу згадали про раніше замовчувані попередження деяких експертів про небезпеку зведення атомних реакторів у сейсмічно активній зоні — мовляв, досить і невеликого поштовху, щоб увесь Крим злетів у повітря. Інші експерти називали ці побоювання маячнею, киваючи на Японію: її трусить постійно, а нові АЕС при цьому ростуть, як гриби після дощу.

До мене в гості приїхав давній знайомий з Угорщини. Вже п’ять років він має тамтешнє громадян­ство і може без віз роз’їжджати Європою. Яке ж було моє здивування, коли я довідався, що він надалі вважає себе і громадянином України. І для доказу витяг діючий український закордонний паспорт — чоловік його просто не здав.

Попри те, що Конституція України не визнає подвійного громадян­ства, на практиці чимало українських громадян мають паспорти різних країн. Причина в тому, що згадана норма Конституції ніяк не захищена юридично.

Які це може нести загрози, добре видно на прикладі нещодавно введеного в дію спрощеного порядку набуття громадянства Угорщини. Раніше, аби отримати угорський паспорт, слід було витримати півторарічну процедуру. Однак після поразки на виборах соціалістів і приходу до влади в Будапешті прихильників Віктора Орбана кардинально змінилося ставлення до угорської діаспори. Нова влада заявила, що не ділить угорців на домашніх і закордонних. І ставить собі за мету об’єднати угорську націю в Карпатському басейні.

«Україна молода» дізналася нові подробиці справи про підпал пам’ятника «На честь переходу угорськими племенами через Карпати», що на Верецькому перевалі в Закарпатті. «Справа пішла в прокуратуру. Наразі чекаємо суду. Думаю, він почнеться десь через місяць, — розповів у коментарі «УМ» голова Закарпатської обласної організації ВО «Свобода» Олег Куцин. — Як далі просуватиметься справа, можна тільки припускати, прокуратура ще може її перекваліфікувати. Думаю, іншим хлопцям дадуть умовне покарання, а мене намагатимуться посадити».

15 березня 1939 року в Хусті перший законодавчий орган влади на теренах Закарпаття, сойм, проголосив утворення маленької за територією, але великої духом держави — Карпатської України. Прийнята соймом Конституція Карпатської України визначила державний устрій — президентську республіку, державну мову — українську, синьо–жовтий державний стяг та національний гімн «Ще не вмерла Україна». Гербом обрали щит із червоним ведмедем на срібному півполі, синіми й золотими смугами та тризубом під хрестом. «Проголошення Карпатської України стало проявом високої свідомості закарпатців, справжнім тріумфом національно–визвольної боротьби синів і дочок Срібної Землі, сприяло розвитку національної самосвідомості всього українського народу», — зазначили у спільній заяві з нагоди річниці голови Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида та облради Іван Балога.

Парламент у другому читанні ухвалив законопроект про засади запобігання та протидії корупції. За цей документ учора проголосувало 330 депутатів. Документ піде на доопрацювання і, як спрогнозував заступник голови фракції «Регіонів» Олександр Єфремов, буде ухвалений у третьому читанні (iз цією ВР ми уже й забули, що таке «третє читання») наступного тижня.

У Черкасах стартує оригінальний пілотний проект, завдяки якому з безробітних зроблять керівників. За ініціативою міської влади розпочинається навчання менеджерів–управителів для ефективного керування об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) . Якщо ці «студенти» успішно складуть іспити, то вони матимуть змогу очолити нові ОСББ. Передбачається, що завдяки новому проекту цього року із числа безробітних буде підготовлено близько двохсот таких керівників.

Днями звичайна службова поїздка селами Новосанжарського району для в. о. начальника сектору дільничних інспекторів місцевого райвідділу міліції Олександра Замули та помічника дільничного Якова Сергєєва стала «найгарячішою». У селі Мала Перещепина вони помітили на дорозі схвильовану молоду жінку, котра буквально волала про допомогу.

Сюжет луганського журналіста Руслана Міщенка, що вийшов у ефір ще 7 березня, цілком міг стати останнім для власкора телеканалу «Інтер». За інформацією окремих джерел, одразу після виходу репортажу в ефір на телеканал зателефонував особисто заступник луганського «губернатора» Родіон Мірошник і вимагав спростування цієї інформації. У свою чергу керівництво телеканалу звернулось до Руслана з проханням перезняти сюжет i наголосити, що насправді перебоїв iз хлібом у Луганській області не було. Міщенко відмовився, за що йому пригрозили звільненням. До слова, з 5 березня Свердловський хлібокомбінат дійсно призупинив роботу через відсутність борошна. А в день виходу сюжету Руслана в багатьох магазинах міста хліб узагалі купити було неможливо.