Слідчим Генпрокуратури не вдалося провести перші слідчі дії у порушеній щодо екс–Президента Леоніда Кучми кримінальній справі № 60–1241. Учора після трьох годин допиту Леонід Данилович у супроводі власної охорони зі скандалом залишив будівлю Головного слідчого управління ГПУ через чорний вхід, відмовившись спілкуватися з журналістами. Причина — поява в кабінеті начальника відділу криміналістики Грищенка на початку другої години дня колишнього охоронця Кучми Миколи Мельниченка, призвідника «касетного скандалу». Екс–Президент, якого підозрюють у перевищенні влади і незаконних розпорядженнях керівництву МВС, що призвели до вбивства Гонгадзе, демонстративно відмовився від очної ставки з колишнім майором УДО, тим самим порушивши норми КПК. Утім затримувати пана Кучму слідчі не стали.

Колона автомобілістів зі сходу та заходу, яка рухається на Київ, щоб у п’ятницю провести мітинг на Європейській площі й ухвалити резолюцію з вимогами до влади, збирає дедалі більше прихильників. Але не розростається, оскільки організатори — «Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу» — намагаються цього уникати. «Щодня у містах, які ми проїжджаємо, відчуваємо підтримку людей. Ось і зараз нас супроводжують до виїзду з міста близько тридцяти автомобілів. Далі колона знову налічуватиме не більше п’ятнадцяти транспортних засобів, адже кожен їде на власному авто, а ви ж знаєте, яке нині дороге пальне і які у нас дороги», — розповів учора «УМ» координатор «східної» колони, яка саме виїздила з Кривого Рогу, Ігор Запруцький.

Вона так і не встигла вийти заміж удев’яте, не зіграла в багатьох фільмах, у яких могла б зіграти, не змогла остаточно позбавитися залежності від алкоголю. Одна з найпрекрасніших жінок минулого сторіччя, легенда Голлівуду Елізабет Тейлор померла вчора у лос–анджелеському медичному центрі «Седар–Синай» від серцевої недостатності.

Коли кажуть «перехід на професійну армію», уявляють новітню зброю і техніку та солдатів–контрактників. Проте є ще один не менш важливий аспект — забезпечення солдатів та офіцерів житлом. Якщо військова справа — професія, а військова служба — робота, то, обираючи її, людина має бути впевнена у завтрашньому дні, мати дах над головою для своєї родини. А що на військову зарплатню купити квартиру можна буде ще не скоро, то цю квартиру повинна дати держава, і зокрема — Міністерство оборони. Щороку все більше родин військових заселяються у нові квартири, проте приріст цей, порівняно з квартирною чергою, наразі занадто малий. Хоча за роки незалежності України для військових побудували та придбали понад 85 тисяч квартир, ця проблема залишається невирішеною. У Міноборони планують кардинально змінити стан справ у цій царині за допомогою відповідної програми, розрахованої до 2017 року, за якою планується побудувати і здати родинам військових близько 45 тисяч квартир. Як цього можна досягнути, пояснював для «УМ» заступник міністра оборони України Ігор Кушнір.

Післязавтра виповнюється 12 років відтоді, як на трасі Бориспіль—Золотоноша трагічно загинув у автокатастрофі лідер Народного руху України В’ячеслав Чорновіл. Авто, на якому він повертався з Кіровограда, на великій швидкості зіткнулася з вантажівкою з причепом, що розверталася. У грудні минулого року пану Чорноволу мало б виповнитися 73 роки...

Ця сумна історія почалася ще на уроці. Восьмикласник Малинівської гімназії Максим Ваулін запевняє, що під час занять посварився зі своїм однокласником і обрушив на нього шквал нецензурної лайки. На лихо ж сталося так, що вчитель математики не лише почув цей непристойний діалог, а й прийняв його на свою адресу. Не на жарт розлютившись, він наказав Максиму залишитися після уроку, де нібито накинувся на нього в порожньому класі.

Дворічну дівчинку привезли до Сумської районної лікарні вже мертвою. Судмедексперти виявили в неї внутрішній крововилив, закриту черепно–мозкову травму, інші ушкодження. «Цього разу чітко вбачався факт насильницької смерті, — розповідає начальник обласного управління міліції Петро Дяченко, — тож міліція почала пошуки вбивці».

У вітчизняних вишах, як сумно жартують студенти, хабарі нині не беруть хіба що прибиральниці, та й то лише з тієї причини, що занадто рано приходять в аудиторії. У цій меркантильній країні знань, звісно ж, зустрічаються шановані студентами професори–альтруїсти, проте бал в університетах та академіях, з усього видно, правлять зовсім «відморожені» педагоги.

Багато років тому в одній зі своїх повістей колишній киянин Костянтин Паустовський розповів зворушливу романтичну історію про київську гімназистку Марусю Весницьку, однокласницю його сестри Галі. Маруся чудово каталася на ковзанах, і коли вона в парі з ровесником–гімназистом танцювала вальс на льоду Шато–де–Фльор, публіка розступалася і аплодувала. На той час у Києві перебував сіамський принц. Він навчався в Англії і повертався додому суходолом, тому що не зносив морських подорожей. Дорогою принц захворів і змушений був залишитися у Києві на цілих три місяці. Там, на ковзанці, вони й зустрілися: грав духовий оркестр, пливла мелодія вальсу й пара ковзанярів, розліталися дві Марусині коси, а слідом летіли палкі погляди принца. Кохання завершилося одруженням, і принц повіз Марусю на свою батьківщину. Так киянка Маруся Весницька стала сіамською принцесою.