Президент України вперше після «хворобливого періоду» виїхав за кордон (нагадаємо, на початку березня Віктору Януковичу прооперували коліно, а тиждень тому він боровся з ГРЗ). Цього разу Віктор Федорович намагається розвинути співпрацю України зі східноазійськими країнами. Так, він уже побував у В’єтнамі, сьогодні завершить візит до Сінгапуру, а відтак навідається до Брунею. Програма — дуже широка, включає зустрічі з лідерами країн, керівниками галузей тощо.

Страх перед «мирним атомом», який знову розправив крила після землетрусу й аварії на АЕС у Японії, вже збирає перші політичні врожаї: за результатами місцевих виборів у німецькій землі Баден–Вюртемберг, християнські демократи вперше за 58 років поступилися владою в цьому регіоні «зеленим».

У заворушеннях, які з минулого тижня тривають у Сирії, загинуло вже щонайменше 30 людей. Це за офіційними даними, тоді як організація «Міжнародна амністія» наводить iще більшу цифру — 61 загиблий. Як зазначає «Євроньюз», це протистояння з народом стало найсерйознішим випробуванням для президента Башара Асада за 11 років його перебування при владі. Сам Асад поки що жодним словом не прокоментував події у своїй країні, але збирається зробити це найближ­чим часом.

Під супровід бомбардування авіацією міжнародної коаліції лівійські повстанці відбили в армії Муаммара Каддафі його рідне місто Сирт. Як запевняє речник опозиційних сил Шамсиддін Абдулмола, підконтрольні Каддафі війська тікали з міста, кидаючи зброю та продовольство. За минулі вихідні революціонери знову відбили два ключові нафтотранспортні пункти на узбережжі Середземного моря — Рас–аль–Унуф та Брегу — і тепер прямують на столицю Лівії Тріполі, яка, за їхніми словами, залишається останнім оплотом диктатора.

Федеральна служба державної статистики підбила попередні підсумки загального перепису населення, який проходив у Росії з 14 по 25 жовтня минулого року. Остаточні результати буде оприлюднено не раніше, ніж наприкінці 2012 року.

Не приховую, що як і більшість давніх шанувальників творчості британської рок–групи Deep Purple її кращих часів, ідучи минулої п’ятниці на її єдиний у Києві концерт у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ), я мав погане передчуття, що побачу і почую лише тінь колиш­ньої легенди. Що можуть запропонувати, чим можуть здивувати п’ятеро чоловіків пенсійного віку, які виконують перед публікою свої хіти 40–річної давнини, певне, в десятитисячний раз? Забігаючи наперед, скажу, що всі сумніви та погані передчуття були вибиті з голови вже в першу хвилину концерту потужними звуками одного з найвідоміших хітів групи Highway Star («Зірка автостради»).

Якщо проаналізувати афішу сучасного українського театру на предмет представлення там нової зарубіжної драми, то одним із лідерів цього рейтингу буде французький письменник і драматург Ерік–Еммануїл Шмітт. У «Сузір’ї» йдуть вистави за його творами «Оскар — Богу» та «Приховане кохання», в Новому драматичному театрі на Пе­черсь­ку — «Розпусник», у Національному театрі імені Заньковецької — «Загадкові варіації»... Спектакль за Шміттом був і в репертуарі Театру імені Франка: психологічний детектив «Маленькі подружні злочини» для Олексія Богдановича та Ірини Дорошенко поставив Кшиштоф Зануссі. Але цієї спроби осягнути магію драматургії багаторазового володаря Премії Мольєра «франківцям» виявилося замало. Після вирішення питання з авторськими правами — на це, до речі, пішло кілька років — та напружених репетиційних буднів театр представив на суд глядачів нову виставу за п’єсою Е.–Е. Шмітта «Фредерік або Бульвар злочинів».

Учора до Харкова на кілька днів приїхав польський театр «Крик» одразу з двома виставами та широкою програмою дискусій, майстер–класів і тренінгів. Продюсер «Театру на Жуках» Дмитро Терновий, старанням якого і стала можливою ця зустріч, вважає майбутні гастролі сусідів «важливою подією для театральної громадськості Харкова». «По–перше, це колектив, гостросоціальний, жорсткий і гранично чесний, — каже він. — По–друге, «Крик» — наслідувач найвідоміших театральних шкіл Польщі ХХ століття. Його режисер є випускником Академії театральної практики «Гардзенице», яку заснував учень, а згодом послідовний опонент Єжи Гротовського і автор методики «екологія театру» Влодзимеж Станевський».