Із початком весни кожен господар починає наводити лад на своїй землі. Зазвичай така робота починається зі спалювання торішнього бур’яну й листя. І господаря зрозуміти можна. Наша справа — спалювання стерні на полях і трави–сухостою на луках. Цю практику, за словами доктора сільськогосподарських наук Миколи Милосердова, почали застосовувати більше десяти років тому на полях Таврії, а згодом стали використовувати і в інших областях. «Димова хвиля» вже кілька років щовесни «зависає» і над Київщиною.

Екологи, ґрунтознавці та досвідчені аграрії намагаються переконати українців, що спалювання сухих рослин — це нищення мікрофлори, гумусу, зневоднення землі. Крім того, за випалювання стерні, луків, пасовищ, опалого листя, рослинності або її залишків передбачається штраф від 170 до 1700 гривень. Однак влада не поспішає підтримати екологів на законодавчому полі, а «народ» продовжує «готуватися до весни».

Про можливість побудувати на Київщині трасу для автоперегонів «Формула–1» представники влади різих рівнів предметно заговорили ще наприкінці минулого року. Головним «лобістом» виступає голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк. Сказати, що проект амбітний, — це не сказати нічого, адже «Ф–1» — спорт багатих. Тодi як «азіатські тигри» та Росія можуть собі дозволити вкладати державні кошти у «Ф–1» заради престижу, то Україна навряд чи знайде у своїй скарбниці «зайвих» півтори–дві сотні мільйонів доларів. Утім високоякісний автотрек може приймати й менш престижні перегони, тож окупить себе ще до заповітного Гран–прі України, впевненi iнiцiатори та спонсори проекту.

Не сказати, що наші книгарні завалені вітчизняними путівниками, але потенційному мандрівникові є з чого вибрати собі маршрут. А молодому туристові й не уявити, що на початку 1990–х ми мали лише одну на всю країну книжку: Осип Зінкевич, Володимир Гула, «Україна: Путівник» (К.: Смолоскип, 1993). Тепер же, окрім ексклюзивно–географічних, можна придбати і комплексно–тематичні навігатори: наприклад, про гірськолижні курорти або центри виноробства.

Найдовший у Європі водогін «Каховка—Бердянськ» почали прокладати у 1986 році. Щодоби він мав прокачувати до ста тисяч кубометрів питної дніпровської води — альтернативної технічній, яку пив 120–тисячний Бердянськ із водосховища річки Берда. Але водогін довели до 80–відсоткової готовності й через дефіцит коштів «заморозили» у 1996–му...

Вісім років потому в умовах президентських перегонів тодішній Прем’єр–міністр Віктор Янукович вирішив розіграти і «бердянську карту». З держказни на добудову крапнуло 3,5 мільйона гривень, яких вистачило лише для помпезного задіяння водогону за так званою «тимчасовою схемою». Восени 2004–го кандидат на пост глави держави Янукович крутнув вентиля, перехилив склянку дніпровської води й пообіцяв: зросте не тариф на воду, а фінансування для добудови водогону. Сталося ж із точністю до навпаки...

Мешканці прикарпатської Торговиці, урочисто відзначивши 140–річний ювілей Леся Мартовича, котрий разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною входив до так званої «Покутської трійці», вирішили перепоховати відомого земляка у своєму селі. Тут він народився, тут має знайти й вічний спочинок.

Зарозуміле людство в останнє півстоліття глумиться над матінкою природою, в якій волею Творця панував гармонійний порядок, з маніакальною впертістю. І горіти в геєні вогненній за це зухвальство доведеться не тільки директорам смердючих хімзаводів, власникам допотопних очисних споруд та іншим керівникам–кривдникам довкілля. Решта смертних теж навряд чи уникне спокути за дрібніші екологічні гріхи — кинуту в лісі порожню пластикову пляшку, отруйний дим від спаленого торішнього листя, невідрегульований двигун легковика, неекономні туалетні бачки та за десятки інших негуманних щодо природи вчинків.

Провідні науковці світу втомилися повторювати: якщо в найближчі 40—50 років людство не змінить свого ставлення до природи, в ній розпочнуться незворотні апокаліптичні процеси. Перестороги вчених активно підтримує церква. Чи встигне ця, найнаближеніша до Всевишнього, духовна інституція напоумити грішних землян — запитую керівника Бюро з питань екології Української греко–католицької церкви, професора морального богослов’я Івано–Франківської духовної академії Володимира Шеремету.

Невдовзі — 20 квітня — Дніпровський райсуд столиці має винести вирок екс–народному депутату від БЮТ Віктору Лозинському, колишньому прокурору та екс–начальнику райвідділу міліції Голованівського району Євгену Горбенку i Михайлу Ковальському, а також єгерю Голованівського лісництва Василю Перепелиці. Нагадаємо, що 16 червня 2009 року на території мисливських угідь Кіровоградщини після зіткнення з цими особами загинув селянин Валерій Олійник.

На минулому тижні прокуратура Печерського району столиці порушила кримінальну справу стосовно директора Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка. Доктора біологічних наук Наталію Заіменко обвинувачують у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ст. 367 ч. 2 КК України). Якщо її вину доведуть у суді, пані директору «світить» до п’яти років «колючки».

Оперативна інформація про те, що в одному з райцентрів Чернігівщини старий вітчим розбещує неповнолітню падчерку та ще декількох дівчат, надійшла до правоохоронців ще в березні цього року. За словами начальника обласної міліції Олександра Михайлика, коли працівники відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, перевірили сигнал, з’ясувалося, що збоченець мав поважний вік — 81 рік. Діда одразу затримали, наразі він перебуває у СІЗО Чернігова.

Уже більше року харківські правоохоронці намагаються встановити особу педофіла, який серйозно підірвав здоров’я п’ятирічній дівчинці–сироті. Її прийомний батько Денис Котенко каже, що донька потребує негайної операції за кордоном, але сім’ї не видають на руки результати перших експертиз. А без них неможливо надати дитині, яка побувала у руках збоченця, повноцінну медичну допомогу.