Поки українські хокеїсти продовжують марити поверненням до елітного дивізіону, у Словаччині з 29 квітня по 15 травня триває чемпіонат світу серед 16 провідних збірних планети. Одразу кілька чинників дозволили нашим західним сусідам прийняти 75–й світовий хокейний форум: це і входження до Євросоюзу, й успіхи на найвищому рівні («золото» 2002 року і «бронза» — 2003–го), і готовність двох сучасних льодових арен.

Звернення, з яким президент США Барак Обама виступив в ефірі американського телебачення пізно ввечері минулої неділі (вже о шостій ранку понеділка за київським часом), було одним із найважливіших у всій його політичній кар’єрі. Глава Білого дому повідомив про ліквідацію головного ворога Америки, який з легкої руки її спецслужб був названий головним терористом світу, лідера терористичної організації «Аль–Каїда» Осами бен Ладена. Сам Обама разом із держсекретарем США Хілларі Клінтон та кількома іншими високопоставленими представниками його адміністрації стежив за перебігом операції фактично «в прямому ефірі»— «картинку» транслювали камери, встановлені на шоломах спецназівців, які штурмували сховок «терориста номер один». Як запевняє американська преса, в кульмінаційний момент президент США вигукнув: «Ми дістали його!» (We Got Him!). На цей момент Америка чекала 10 років. Вислухавши звернення Обами з підсумковим «справедливість перемогла!», американці в ейфорії вийшли на вулиці — святкувати перемогу над лідером «Аль–Каїди». От тільки чи можна назвати її перемогою над світовим тероризмом? І чи була вона взагалі, та перемога? Адже тіло Бен Ладена вже покоїться глибоко на дні океану, тож у тому, що вбито саме його, доводиться вірити на слово американським спецслужбам…

У неділю, 8 травня, відзначаємо День матері. Для багатьох iз нас це привід, струхнувши з плечей вал буденних проблем, згадати про найближчу людину у світі (любов матері, як відомо, безумовна й безмежна). Для відділу культури «УМ» свято стало приводом дізнатися, як народження дитини вплинуло на роботу мам творчих професій.

Успішна, ефективна вакцинація проти страшних інфекційних захворювань має інший бік медалі — люди забувають, що таке поліомієліт, епідемічний паротит, дифтерія тощо. Навіть деякі лікарі, що роками не бачили хворих із таким діагнозом, помалу звикають до благополучної ситуації в країні й починають вважати щеплення чимось необов’язковим. Що й казати про людей, які не мають медичної освіти: для них уколи від хвороб, про які вже давно не чути, — це взагалі нонсенс. Нестача фахової інформації призводить до того, що люди відмовляються від щеплень самі, не дозволяють вакцинувати своїх дітей, ігнорують рекомендації імунологів. Наприклад, щеплення від поліомієліту торік в Україні зробили тільки 54% тих, хто цього потребував, від кашлюка — 58%, туберкульозу — 57%. На Донеччині щеплення проти туберкульозу отримали тільки 14% дітей, яким це було потрібно, на Одещині — 21%. А це значить, що колективного імунітету до багатьох захворювань у нас просто немає. І якщо ситуація не зміниться, най­ближчим часом в Україні може спалахнути епідемія, та ще й не одна — варто тільки з’явитися джерелу інфекції. Про ці та інші небезпеки нехтування вакцинацією «УМ» дізналася на науковій конференції, що відбулася в Києві за підтримки Національної академії медичних наук України.

Комп’ютер у штаб–квартирі УЄФА визначав навмання власників квитків на Євро–2012. З–поміж 12 мільйонів уболівальників із 206 країн світу, які зареєструвались на офіційному сайті чемпіонату з метою виграти квиток, бажаний білет отримають одиниці. За комп’ютерним жеребкуванням серед «простих смертних» розіграли лише 500 тисяч із близько 1,4 мільйона квитків. «Це 41% квитків, які продавали за комп’ютерним жеребкуванням, а 32% білетів буде поширювати серед уболівальників національної збірної Федерація футболу України (ФФУ). Тобто 73 відсотки квитків точно будуть у розпорядженні футбольних фанів», — запевнила «УМ» прес–секретар місцевого організаційного комітету «Євро–2012 Україна» Альбіна Краснодемська. Решту складатимуть квитки для таких категорій, як сім’я УЄФА, VIP–гості, комерційні особи та інші.

Ось уже шостий день вона прокидається як герцогиня Кембриджська, дружина майбутнього короля, що носитиме титул «принцеса–консорт». А не просто собі Кейт Міддлтон — звичайна англійська дівчина зі звичайної сім’ї. Хоч, власне, Кейт вона ніколи й не була — таким «панібратським» ім’ям її охрестила преса, коли 2003 року з’явилися перші «розвідки» про роман принца Вільяма зі своєю однокашницею по Університету Сент–Ендрюс. І сім’я, і друзі завжди називали Кетрін Елізабет Міддлтон тільки Кетрін. Саме під таким іменем 2001 року вперше спізнав її й 19–річний Вільям — спадкоємець британського престолу, син покійної Діани Уельської та принца Чарльза.

Якщо вже так не подобається зростання цін і тарифів та інше визискування з боку влади, якщо «дістає» Податковий і Трудовий кодекси, якщо треба сказати «ганьба» на адресу Януковича–в–Межигір’ї–на–дорогому–вертольоті, якщо дратує Азаров, який закликає брати в руки лопату, щоб прогодувати себе самим, бо влада поки не може дати раду економіці, — то коли ще проводити демонстрації під соціальними гаслами, як не 1 Травня?

25 квітня виповнилось б 100 років відомій вишивальниці, Герою України Вірі Роїк. Ще минулого літа пані Віра при доброму, як на її вік, самопочутті зі своїми рідними й ученицями будувала плани щодо відзначення свого майбутнього ювілею. На традиційний День міста тодішній мер Геннадій Бабенко привселюдно вручив їй нагрудний знак і посвідчення почесного громадянина Сімферополя. На жаль, 6 вересня у власній квартирі від раптового запоморочення Віра Сергіївна впала і зламала стегно. Її доправили до лікарні. На хірургічне втручання місцеві медики не відважились. Це остаточно підточило життєві сили великої майстрині, певен її єдиний 72–річний син Вадим Роїк. З жовтня 2010 року Віри Сергіївни не стало...

Із Вадимом Михайловичем автор цих рядків зустрівся у сімферопольському Будинку художника. Там саме відкрилась виставка «Український рушничок», присвячена життю і творчості «кримської полтавки», як себе називала сама Віра Роїк.

«Чому мама не п’є каву? — Бо чай бодрить твою маму!». Римування слів, що звучать iз телевізора, не може не привернути увагу двозначністю. Але дорослі цей словесний мотлох відразу можуть викинути з пам’яті. А діти, навіть якщо не просиджують годинами перед телеекраном, а натрапили на «цікаву» рекламу випадково, через кілька днів можуть несподівано процитувати почуте в зовсім несподіваний момент — просто після озвученого мамою бажання попити каву...