Напевно, в робочому графіку кожного пілота «Формули–1» Гран–прі Монако — червоний день календаря. Перегони вузькими вуличками міста мільйонерів, Монте–Карло, потребують додаткових сил, уваги та енергії, аби убезпечитися від «поцілунку» з металевими відбійниками.
Італійські та іспанські велогонщики великої любові один до одного не відчувають, тому дуже ревно ставляться до успіхів один одного. Надто ж коли це трапляється на території конкурента. Тому на Апеннінах возвеличують і надають перевагу «Джиро д’Італія», а в Іспанії ледь не кожен професіонал заявляється на «Вуельту». Утім ніхто і ніщо не змогло завадити перемогти на 94–му італійському гранд–турі іспанцеві Альберто Контадору.
Кажуть, двічі в одну річку не ввійдеш. Однак, здається, закони природи написані для простих смертних, тоді як сильні світу цього здатні повернути час у протилежний бік. Про надлюдські ігрові можливості футболістів «Барселони» почали говорити ще кілька років тому, коли каталонці, очолювані Хосепом Гвардіолою, тріумфували в Лізі чемпіонів, перегравши в Римі «Манчестер юнайтед». Тоді майже всі лаври дісталися аргентинському феномену Ліонелю Мессі — найкращому гравцеві планети. Однак минуло кілька років, і кількість прибічників теорії: «Барса» — найкраща команда всіх часів і народів», — збільшилася в геометричній прогресії. Здається, що після феєричного суботнього фіналу на «Уемблі», де «гранатово–сині» знову виявилися сильнішими за «МЮ», противників такої аксіоми не залишилося взагалі.
Три випадки зараження холерою на Донеччині зафіксували ще 29 травня. Як учора на брифінгу повідомив голова Державної санітарно–епідеміологічної служби України Сергій Риженко, на холеру захворіло двоє людей віком 55 і 60 років. Один iз хворих вживав тушковані та смажені бички з Азовського моря, а інший, рибалка, упав за борт і наковтався води. Також холерою захворіла 90–рiчня пенсіонерка, яка їла смажені бички. Cумнівів у діагнозі не було: фахівці виділили холерний вібріон О1, біовар Ель–Тор і серовар Огава, повідомляє прес–служба Держсанепідемслужби України.
У своїх євроінтеграційних прагненнях Україна покладає на 2011 рік великі надії. І не в останню чергу тому, що в другому півріччі головування в ЄС переходить до Польщі — нашого найближчого «уболівальника» в Європейському Союзі.
Попри всю важливість двосторонніх відносин, з осені минулого року, після завершення каденції Яцека Ключковського, посольство Республіки Польща в Україні лишалося без повноважного очільника. Хоча вже в грудні Варшава остаточно визначилася з кандидатурою нового посла: ним стане один із найбільш досвідчених у справах Східної Європи польських дипломатів Генрик Литвин, заступник міністра закордонних справ. Сьогодні пан Литвин із дружиною прилітають в Україну, і днями 52–річний амбасадор вручить вірчі грамоти Президенту Януковичу.
Напередодні його приїзду «УМ» поспілкувалася з тимчасовим повіреним у справах Польщі в Україні Даріушем Гурчинським. Він виконує обов’язки посла з осені. Із паном Даріушем, який, до речі, за освітою є нашим колегою — закінчив факультет журналістики Московського держуніверситету — ми зустрілися на святкуванні Дня незалежності Грузії в елітному клубі верхової їзди «Конюшня Бутенка» під Києвом.
Гурчинський працював у посольствах Польщі в Росії та Казахстані, до 2010–го впродовж трьох років очолював відділ Російської Федерації східного департаменту МЗС Польщі. В Україні — з минулого серпня.
Поки на майданчику відбувалися змагання з конкуру, пан Гурчинський майже бездоганною українською мовою розповів «УМ» про нового посла, про те, чи виправдані надії Києва на «українську» місію Варшави в ЄС, чому зона вільної торгівлі з Євросоюзом — це значно вигідніше, ніж Митний союз із Росією, та підготовку Польщі й України до спільного проведення Євро–2012.
Масляні нафтові плями довжиною у два кілометри з’явилися минулої суботи на центральному пляжі міста Іллічівськ Одеської області, що не так давно отримав від комісії Євросоюзу «Голубий прапор» — відзнаку, яка надається прибережним курортам, якi відповідають міжнародним екологічним стандартам. За день нафта досягла й пляжів Одеської області — селища Совіньйону та села Молодіжне, а також узбережжя Одеси — міських пляжів.
У Радянському Союзі існування будь–якої наукової школи в гуманітарній сфері було неможливим — усе вирішувала лінія партії. В українознавстві тим паче, коли все йшло під грифом «український буржуазний націоналізм». Тому поява на початку 1990–х окремого Інституту українознавства, який за майже 20 років існування виріс до Національного науково–дослідного інституту українознавства, можна сприймати як своєрідний науковий і культурний феномен. Його керівник — доктор філологічних наук, професор Петро Кононенко сьогодні відзначає 80–річчя. Незважаючи на солідний вік, Петро Петрович випромінює енергію, любов і якусь особливу — селянську — мудрість, яка часто допомагала йому обійти гострі кути долі.
Море бузку і французьких зірок, десант російських знаменитостей з українським корінням, наші Бенюк та Ступка–молодший у тіні приїжджих корифеїв і ще менш помічений глядачами конкурс документалістів. Словом, Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів «Харківський бузок», названий на честь матері Мілен Демонжо, колишньої харків’янки Клавдії Трубнікової, втретє вшанував своїх переможців і обіцяв повернутися знову вже наступного року.
