Росія не погоджується відступати від чинної ціни на газ. Таким є підсумок переговорів Миколи Азарова з Володимиром Путіним, що відбувалися у вівторок. Поки що прем’єр–міністри домовилися про створення робочої групи, котра обговорюватиме взаємини в енергетичній сфері, в тому числі ціни на «блакитне паливо» і транзит. Однак Путін дав зрозуміти, що шансів на перегляд ціни для України нема.
Волинь завжди полюбляла експериментувати. Особливо в соціальній галузі. Отож не дивно, що саме її було обрано в числі п’яти регіонів для проведення експерименту із запровадження непрямої оцінки доходів громадян, які звертаються за призначенням соціальної допомоги, що надається з урахуванням доходу. Такий експеримент проводять Міністерство соціальної політики й Український центр соціальних реформ, він триватиме до 1серпня. Із травня по липень — у місті Олександрія (Кіровоградська область) та Кіровському й Ленінському районах Кіровограда, а також у двох сільських районах: Корюківськуму на Чернігівщині та Луцькому на Волині.
Герої вампірської кіносаги «Сутінки», які за останні кілька років полонили серця більшості підлітків світу, підкоряють усе нові вершини. На 20–й церемонії вручення премії MTV Movie Awards Роберт Паттінсон та Крістен Стюарт, що виконують у «Сутінках» головні ролі — вампіра Едварда та його коханої Белли, знову були поза конкуренцією. Крістен, до речі, забирає статуетку MTV як найкраща актриса вже третій рік поспіль. Цього разу вона обійшла навіть «оскароносну» Наталі Портман, яка номінувалася за все того ж «Чорного лебедя», а також Емму Стоун («Відмінниця легкої поведінки»), Емму Уотсон (Герміона в «поттеріані») та Дженніфер Аністон («Прикинься моєю дружиною»).
Інтернет–мережа Facebook стає дедалі помітнішою частиною суспільного життя по всьому світу, ба навіть об’єктом новин. Так, днями помилка власниці одного з облікових записів у «Фейсбуці» призвела до того, що авторка була змушена тікати від величезного натовпу, який прийшов до неї в гості.
Заповідь правильного чоловіка: у дружини в шафі має бути стільки одягу, щоб жоден коханець туди не помістився!
Як відомо, понеділок — день важкий. Саме в перший день робочого тижня, який психологи називають найбільш депресивним, наша національна збірна складала іспит вельми серйозному екзаменаторові. Хоча свою зіркову команду Франція залишила на межі століть, коли в 1998 та 2000 роках виграла планетарну та континентальну першості, однак і нове покоління гравців, що позавчора вийшло на «Донбас–арену», аж ніяк не тиняється на задвірках великих європейських клубів. Франція — у великій п’ятірці європейських чемпіонатів, і це вже щось.
Позавчора пізно ввечері актуалізувалася для обговорення в середовищі українських любителів футболу тема: фешенебельна «Донбас–арена» — однозначно нещаслива для збірної України. Уже вкотре цей стадіон зневажив національну команду великою кількістю порожніх місць на трибунах. Підтримка «синьо–жовтих» у Донецьку — як завжди, низька, відповідно, місто для збірної — «нефартове». І це все дуже печально з огляду на задекларований календар Євро–2012: у Києві команда Блохіна має провести лише один матч групового турніру, тоді як у Донецьку — два. І у «плей–оф», за певних розкладів, збірна ще двічі гратиме в Донецьку.
Святим духом харчуються лише небесні янголи. Живе людина — значить їсть, гризе, жує, сьорбає. Паляниці і книші, юшки і кулеші, вареники і галушки, ковбаси і запіканки, узвари і киселі — усе це українська кухня. Але над усім — борщ. Це — смак, запах, барви і чари національної кухні та просто запрошення до ситного і щедрого застілля, де звучить життєстверджуюче: «Будьмо!». Але страву цю не хвалять — її у кожній сім’ї варять. Господині припрошують: «Сiдайте борщувати», отримуючи навзамін від їдаків: «Смачний до краю».
Ще позаминулого року я звернувся до голови Державної служби з питань кінематографії України Ганни Чміль, а потім до міністра культури Михайла Кулиняка з проханням профінансувати мій фільм–портрет про видатного діяча української культури, Героя України, колишнього міністра культури Івана Михайловича Дзюбу, який 26 липня цього року відзначатиме свій 80–річний ювілей. Однак це питання відклали через брак державного фінансування. Оскільки часу гаяти було не можна, я за допомогою Національної кіностудії ім. О. Довженка і за власні гроші зняв цей фільм, заборгувавши людям, що брали участь в створенні стрічки, 78 тис. грн. Повторне звернення до профільного органу, яке тепер перейменували у Державне агентство України з питань кіно, надіслав уже новому керівнику — Катерині Копиловій, яка ще не так давно очолювала невеличку приватну дубляжну фірму. Мені відписали: «Відповідно до нового Порядку конкурсного відбору кінопроектів, що претендують на отримання державного фінансування, кожен із них має пройти процедуру конкурсного відбору».
