Попеклися на газовій «плиті»

09.06.2011
Попеклися на газовій «плиті»

Росія не погоджується відступати від чинної ціни на газ. Таким є підсумок переговорів Миколи Азарова з Володимиром Путіним, що відбувалися у вівторок. Поки що прем’єр–міністри домовилися про створення робочої групи, котра обговорюватиме взаємини в енергетичній сфері, в тому числі ціни на «блакитне паливо» і транзит. Однак Путін дав зрозуміти, що шансів на перегляд ціни для України нема.

 

«Я не хочу лякати...»

Під час зустрічі з Миколою Яновичем Володимир Володимирович висловився на захист існуючої формули. «Продавець завжди хоче продати дорожче, а покупець завжди хоче купити дешевше, — заявив Путін на спільній прес–конференції з українським колегою. — Це вічне питання, зрештою в ході діалогу ухвалюється якесь взаємовигідне рішення. У сучасному світі вінцем цих домовленостей є контракт. У нас є контракт, він діє, підписаний. Ми вважаємо, що він відображає інтереси і російської, і української сторін».

Прем’єр–міністр РФ визнав, що ціни на газ ростуть — «але ростуть не з нашої вини». Він нагадав, що вартість палива прив’язана до ціни на нафту та нафтопродукти. «Формула ціни на природний газ для України — така сама, як для інших партнерів у Європі... Наші українські друзі пропонують: давайте ми цю формулу змінимо й закладемо інші компоненти. Але ми не закладаємо одні компоненти для Німеччини, другі — для Польщі, треті — для України», — цитує Путіна прес–служба уряду РФ.

У свою чергу Микола Азаров кілька разів звертав увагу російського прем’єра на те, що, попри «справедливість» ціни, деякі європейські країни одержують дешевший газ, аніж Україна. «Жодних знижок Україна не просить, — апелював Азаров. — Абсолютно! Йдеться не про знижки — про нормальні підходи з урахуванням інтересів двох країн».

Загалом Володимир Путін поводився на прес–конференції досить зверхньо. Що й не дивно: він уже активно веде президентську виборчу кампанію й хоче здаватися сильним. В одному з епізодів Микола Азаров зазначив, що газові домовленості — «дуже хороші», але з погляду Росії. «Я з гумором, Володимире Володимировичу, кажу», — намагався розрядити атмосферу Азаров. А Путін відрізав: «Ми без гумору так вважаємо».

Окрім того, російський прем’єр потоптався по ще одному мозолю України. Він укотре попередив офіційний Київ, що у випадку вступу України в зону вільної торгівлі з Євросоюзом Москва буде змушена вдатися до певних торговельних обмежень. «Я не хочу лякати нікого, не хочу нагнітати. Але ми маємо про це заздалегідь знати і чесно про це один одному казати, от і все», — заявив Путін.

Не охолодження, а гаряча війна

Деякі експерти припустили, що у взаєминах між Україною та Росією почався етап охолодження. Водночас політолог Вадим Карасьов уживає інший термін. «Це гаряча дипломатична війна. Охолодження — коли немає позитивних результатів, але при цьому існує дружня атмосфера. А під час зустрічі прем’єр–міністрів, особливо це було видно на прес–конференції, витав дух конфлікту. Там була дуже гаряча атмосфера», — зазначив директор Інституту глобальних стратегій у коментарі «УМ».

За його словами, Москва зайняла непоступливу позицію. «Путін не дав шансів співрозмовникам. Жодних! Іноді на перемовинах досягають компромісу, іноді вони не дають результату, але залишається шанс. А тут Путін не дав навіть шансів», — констатує Карасьов.

Директор ІГлС вважає, що підставою для російського невдоволення є зовнішня політика України. Москва хоче, щоб Україна приєднувалася до Митного союзу й відмовилася від євроінтеграції. За словами Вадима Карасьова, політика, яку в цих умовах вибрало керівництво України — це «міжвекторність». «Раніше у дипломатії вживали термін «багатовекторність». Але чим далі, це буде «міжвекторність» — плутанина між економічними та політичними векторами, — вважає політолог. — Янукович думав, що поступками в гуманітарній сфері зможе виторгувати у Росії певні преференції, але Москва вже дала відповідь: поступок не буде. Сьогоднішнє керівництво України — у глухому куті».

За висновком Карасьова, українська влада дедалі більше переконуватиметься, що їй не під силу налагодити такі взаємини із Росією, про які говорилося, приміром, два роки тому. «Проблема в тому, що Росія може щось дати Україні лише в обмін на шматки геополітичного і економічного суверенітету», — наголошує Карасьов.

Політолог вважає, що українська еліта — і влада, і опозиція — мають згуртуватися довкола інтересів країни й спільно шукати відповідь на виклики, які творить Росія. «Це не поразка Януковича — це поразка України. А також усіх попередніх урядів і президентів», — резюмує Карасьов.