Безпечний ангел

Безпечний ангел

Щодоби в Україні на дорозі гине не менше 8 людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно в результаті дорожньо-транспортних пригод гине близько 1,3 мільйона осіб і ще 50 мільйонів людей одержують травми і стають інвалідами, йдеться в «Глобальній доповіді про стан безпеки дорожнього руху у світі 2015» від ВООЗу.

Плагіат на ворожій території

Плагіат на ворожій території

Російська сенаторка, член комітету Ради Федерації з соціальної політики та голова Всеросійського громадського руху «Матері Росії» Валентина Петренко вступила у нерівний бій з одіозним сатиричним французьким журналом Charlie Hebdo за його карикатуру на недавню катастрофу аеробуса.

Чисто — де не смітять

Тепер усім любителям кидати сміття під ноги собі та оточуючим чи клеїти свої оголошення на все, що не рухається, треба добре подумати, перш ніж зробити це знову. Адже підприємців, які погано утримують ввірену їм територію, чи осіб, котрі захламлюють її недоречною рекламою, вирішили штрафувати.

Пошук рятівного статусу

Учора Голосіївський райсуд Києва почав розглядати по суті справу проти двох російських спецпризначенців — Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва. Російським ГРУшникам, котрих затримали ще в травні в Луганській області, інкримінують розв’язування та підготовку війни на Донбасі, участь у терористичній організації, незаконний перетин кордону, контрабанду і незаконне провезення зброї. Їм загрожує від 10 років ув’язнення до довічного.

Штраф «по-гарячому»

Із 7 листопада набрав чинностi закон про поліцію в Україні і почали діяти зміни до Кодексу про адміністративні порушення стосовно Правил дорожнього руху. Відтепер відповідальність за порушення ПДР закон покладає на власника автівки, незалежно, хто був за кермом у момент порушення.

Пшеничне поле скорботи

Пшеничне поле скорботи

В американській столиці — Вашингтоні — відтепер стоїть чотиритонний пам’ятний барельєф, що зображує поле пшеничних колосків, котрі поступово розмиваються і втрачають чіткість. Напис під барельєфом: «У пам’ять про мільйони невинних жертв штучного голоду в Україні, спланованого і вчиненого сталінським тоталітарним режимом».

Лист у майбутнє

Лист у майбутнє

Багато сучасних дітей, коли їм дають кулькову ручку, папір, конверт та марки, запитають: для чого це все потрібно, якщо є електронка?! Тому Всесвітній поштовий союз уже не один рік поспіль прищеплює дітям любов до написання листів, цього року організувавши вже 45-й Міжнародний конкурс епістолярного жанру. Із жовтня до січня школярi віком від 10 до 15 років мають змогу «Написати листа собі 45-річному» через «Укрпошту» — національного оператора зв’язку — і взяти участь у міжнародному конкурсі епістолярного жанру.

Переселення храму

ПАМ’ЯТКИ
Переселення храму
Церкву з Чернігівщини перевезуть до Музею просто неба в Пирогові
Валерія НАЛИВАЙКО
У селі Городище Чернігівської області стоїть дерев’яна церква — перлина істинно української архітектури часів бароко на Лівобережжі, — якій уже більше 200 років. Однак iз плином часу храмові загрожує невідворотне. Щоб запобігти остаточній руйнації, керівництво Національного музею народної архітектури вирішило врятувати перлину українського бароко і перенести до київського скансену Пирогово. «Я, відверто кажучи, сумую за втратами таких пам’яток у природному середовищі. Але ми там не маємо можливості забезпечити реставрацію та охорону пам’ятки в подальшому», — зазначив гендиректор Музею просто неба Юрій Бойко.
«На превеликий жаль, процес порятунку цієї унікальної дерев’яної церкви, найбільшої на Поліссі, затягнувся, — прокоментував директор. — Перше рішення про її перенесення до Київського скансену прийняла ще Рада Міністрів УРСР. Із початком перебудови релігійні громади намагалися відновити історичні церкви, а тому призупинились будь-які переміщення. Релігійна громада села Городище досить довго це питання гальмувала, лише кілька років тому вони нарешті зрозуміли, що нездатні забезпечити реставрацію та утримання історичної пам’ятки власними силами».
Незважаючи на те, що частина матеріалу церкви в дуже крихкому стані або взагалі зруйнована, Юрій Бойко не полишає надії на те, щоб вдало і без втрат реставрувати храм. «Частина матеріалу в барабанах під банями та під низом дашків дуже зруйнована, але переважно все автентичне і є можливість його зберегти. Я як реставратор виступаю за те, щоб вносити мінімальні заміни, робити вставки замість гнилих частин, які не піддаються консервації чи укріпленню», — наголосив директор. Для такого плану спасіння необхідно було вирішити купу бюрократичних питань, зокрема переконати сільраду, аби та погодилася з намірами музею забрати пам’ятку на свою територію для монтажу, реставрації та подальшого збереження, що, на щастя, вдалося.
За словами Юрія Бойка, вже практично все готове для «переїзду»: кожна архітектурна деталь церкви пронумерована, скрізь прибиті таблички, справою опікується відповідальний архітектор та релігійна громада. «Маємо кількох меценатів, які погодилися взяти на себе частину витрат на проектні роботи, демонтаж, перевезення та відтворення на території музею. Ми інформували Міністерство культури і сподіваємося на бюджетну підтримку вже наступного року. Отож до наступного сезону ми будемо готові в усіх інженерно-архітектурних напрямах», — запевнив Юрій Бойко. Втім не виключено, що в останній момент усе може піти шкереберть, тож директор заявив, що в разі, коли не буде достатньої матеріальної підтримки, церкву не демонтуватимуть. Однак і кинутою на поталу долі унікальна пам’ятка теж не буде: спеціальна бригада зробить найпотрібніші протиаварійні роботи, щоб не було затікання під час негоди. n

Тепер ми братці, єлисаветградці?

До кінця листопада більше 60 українських міст і містечок отримають собі нові «імена». Найближчим у черзі на нове «хрещення» став обласний центр Кіровоград. Принаймні більшість жителів, які взяли участь у голосуванні на місцевих виборах та опитуванні щодо перейменування міста, висловили своє категоричне «за» повернути Кіровограду його колишнє ім’я — Єлисаветград, яке місто носило з початку заснування і до 1924 року.