Про сакральність й ідеологічні новотвори у називаннях: рецензія на книгу «Услав ім’я своє»
Якби мені довелося робити коротку анотацію до цього ошатного видання, я б достеменно процитувала всім відому «крилату» строфу Івана Франка — похвалу книгам: «Книги — морська глибина:// Хто в них пірне аж до дна,// Той, хоч і труду мав досить,// Дивнії перли виносить.»