Бутафорiя опору

«Вимагаємо!» Дедалi частiше противники «донецької» влади вдаються до ультимативного лексикону. З трибуни парламенту, на мiтингах, пiд стiнами суду, де слухають справи екс–урядовцiв... Згадаймо, для прикладу, грiзне Яценюкове: вимагаємо вiддати посаду голови Рахункової палати опозицiї! Чи є бодай якийсь результат усiх «Вимагаємо!», що лунали упродовж останнiх мiсяцiв? На жаль, нi. Влада, якщо не публiчно, то принаймнi про себе лише усмiхається з приводу тих страшилок.

Уроки читання

Уже 25 діб Юлія Тимошенко провела під вартою, натомість поспілкуватися зі своїми адвокатами у СІЗО (у рамках підготовки до розгляду справи в суді) мала змогу лише двічі. Адже судові засідання у «газовій» справі тривають кожного робочого дня з ранку до вечора. Тож підсудна та її захист учора клопотали перед Фемідою про зміну графіку проведення судових засідань. Утім суддя Родіон Кірєєв розцінив це клопотання як чергову спробу затягнути розгляд справи й відмовив у його задоволенні.

«Сяйво» засяє восени

У п’ятницю журналісти, представники київської влади і комунальники потрапили до раніше заблокованого приміщення на вулиці Великій Васильківській, де до лютого 2010 року функціонувала книгарня «Сяйво». Як повідомив «УМ» один з учасників події, працівники ЖЕКу вирізали замок, після чого всі охочі разом із директором книгарні Аллою Лазуткіною змогли зайти всередину. «Там був повний жах. Книжок нема, стіни обідрані, голі, всюди звисають дроти, вікна заварені. Усередині перебував охоронець, який там непогано влаштувався: мав ліжко, телевізор, холодильник, на полиці стояв шотландське віскі. Цей чоловік опору не чинив, його затримали працівники міліції», — розповів свідок.

«Патріоти» на Банковій

Завтра націонал–патріоти пікетуватимуть Януковича з вимогою звільнити чотирьох членів Соціал–національної асамблеї і «Патріота України», затриманих напередодні Дня Незалежності за підозрою у підготовці терористичного акту в місті Васильків Київської області. Акції протесту вже відбулися в Києві, Івано–Франківську, Житомирі, Львові тощо. У Харкові місцеве управління Служби безпеки закидали димовими шашками. Місцеві націонал–патріоти також очікують на рішення правоохоронців щодо активістів, двоє з яких зараз перебувають у лікарні.

Не вандалізм, а «реконструкція»

Минулого тижня свідома громадськість забила на сполох: у Запоріжжі демонтують монумент «Жертвам Голодомору та сталінізму». Запевненням міської влади, що пам’ятник розбирають задля реконструкції (з цією метою споруду закрили ще в середині червня), були не надто переконливими, адже необхідних для цього 50 тисяч гривень, за словами депутатів міськради, у бюджеті не знайшлося. Як розповів «УМ» координатор Громадської ініціативи «Оновлення країни» у Запоріжжі Дмитро Харьков, після численних звернень у ЗМІ міська рада кошти раптом знайшла, і монумент уже відремонтували. За його словами, пам’ятники — болюча тема для влади Запоріжжя після історії з постаментом Сталіна. Тому коли матеріальна допомога надійшла ще й від народного депутата, «нашоукраїнця» Андрія Парубія, який звернувся до міськради з проханням розібратися, гроші знайшлися миттєво: «Аж не віриться, що ще тиждень тому від пам’ятника була лише стела. Але своєю небайдужістю ми змогли повернути все на краще. Хоча офіційно монумент не відкривали, він уже готовий і по вечорах підсвічується».

Кому дошкулила «Відвага»?

Вишкільний табір «Відвага» імені Івана Гавдиди, про який нещодавно розповідала «УМ», завершив свою роботу, залишивши позитивні враження у більшості тих, хто спілкувався з його учасниками. Ще б пак: дисципліна, заборона алкоголю, а замість куріння — п’ять хвилин на добу фізичної підготовки. Утім на завершення любителі здорового способу життя зацікавили ще й правоохоронців. «Закладаючи табір, ми завчасно повідомили про це Великочернеччинську сільраду. Маємо листа підтримки від Міністерства сім’ї, молоді та спорту. Попри це перед згортанням сюди прибула ціла делегація міліції на чолі з начальником Сумського райвідділу, до яких приєднався, як ми зрозуміли, й хтось із облуправління — загалом до десяти осіб, — розповів керівник громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес», організатор табору Сергій Кузан. — У кожного перевірили документи, переписали всіх учасників і зняли на відео. При цьо­му пояснили таку необхідність прагненням захищати громадський порядок».

Перше вересня без парт і дощок

Учора донецький Апеляційний адміністративний суд під головуванням судді Ірини Компанієць розглядав скарги батьків учнів шкіл №№ 3,27 і 100 міста Макіївки, які, згідно з двома рішеннями Макіївської міськради від 25 березня 2011 року, підлягали ліквідації. Інтереси дітей відстоювали батьки–активісти з допомогою адвокатів Донецької обласної організації «Фронту змін». Нагадаємо, напередодні Центрально–міський районний суд Макіївки відмовився визнати протиправним і скасувати рішення Макіївської міської ради про ліквідацію шкіл. Занепокоєні батьки стверджують, що «рішення були ухвалені з порушенням процедури, оскільки ухвалювалися таємно, за відсутності представників ініціативної групи і без аргументованих підстав про доцільність ліквідації цих шкіл».

Інвестори з великої дороги?

Інвестори з великої дороги?

Тим, що в Трудовому стали займатися конярством, тут завдячують Семену Будьонному. І вулиця, на якій розташована контора дер­жавного підприємства «Запорізький кінний завод №86», цілком логічно носить ім’я легендарного командира кіннотників. Звісно, з повоєнних років, відколи тут стали культивувати скакунів, води спливло чимало. Однак своїми кіньми у Трудовому та ще в чотирьох довколишніх селах пишаються дотепер.

При цьому в господарстві займаються і рослинництвом, і скотарством, і свинарством. Отож, незважаючи на візитну картку «кінний завод», воно є багатогалузевим. І найголовніше — має прибуток, який торік, приміром, склав близько трьох мільйонів гривень. Вчасно виплачують заробітну плату і податки, що виводять кінний завод в одне з найпотужніших бюджетоутворюючих підприємств Новомиколаївського району.

Звісно, на такому, як для нашого часу, втішному тлі люди навіть подумати не могли про те, що комусь їх, прибуткових, забагнеться рятувати. Тим паче, підприємство є державним, не розпайованим, отож для тих, хто віддав йому довгі роки трудового життя і продовжує працювати нині, є єдиною надією і опорою.