Проголосивши план об’єднати всіх і вся на «синьому» фланзі, Партія регіонів, схоже, втратила відчуття міри. Заманюючи у свої лави партійців із союзних політичних сил, функціонери Януковича почали гнатися й за пересічними громадянами.
Ранок, осінь, погода хоч і сонячна, але вітер — холодний. Разом із працівниками соціальної служби їдемо на патрулювання. Мешканці повідомили, що на площі Петрушевича сидить безпритульна жінка. «Зараз треба буде її опитати, може, вона не чула про наш центр, нехай приходить ночувати», — каже соціальний працівник Центру обліку та нічного перебування для бездомних громадян Олександр Бородін.
Добре, коли поети йдуть у музику — їм завжди є що сказати. Добре, коли ці поети знаходять собі музикантів відповідного рівня — у їхній спільній роботі завжди можна знайти щось цікаве. Так було і з численними проектами Юрія Андруховича з польськими джазменами, і зі співпрацею Сергія Жадана з харківським гуртом «Собаки у космосі».
«Концерт для Асіка» — таку назву отримала неординарна акція у столичному байкерському клубі «Rout–66», присвячена пам’яті В’ячеслава «Асіка» Дяченка — бас–гітариста групи «Жаба в дирижаблі».
Поїхати у Східницю Львівської області, попити мінеральної води типу «Нафтусі», нам порадили знайомі, котрі там бували. Вони порівнювали природу невеликого селища, розташованого на висоті 800 метрів над рівнем моря, зi Швейцарією і запевняли, що оздоровлення у цьому куточку України є корисним і для дітей, і для дорослих.
Може, хтось не знає, але є в природі цукеркове дерево — говіння чи говенія (кожен його називає по–своєму), з родини крушинових. Росте воно і радує своїми смачними плодами в Китаї, Індії, Японії, у теплих районах Кавказу, Середньої Азії і Криму. Його плоди — майже відразу сухі, тригнізді, містять у собі понад 20 відсотків цукру, а коли підв’ялені — то й половину.
Збираючись влітку з друзями, ми і не замислюємося, чим поласувати. Бо знаємо: «якщо літо — то шашлик», або юшка із щойно виловленої риби, або просто морозиво, щоб відчути рятівну прохолоду. Коли прийшла осінь, там, де можна було сидіти на зеленому килимку — суцільне болото.
«По сир і вино — до Львова!» — віднині таким гаслом можуть послуговуватися львів’яни та гості столиці Галичини принаймні раз на рік. Бо тут у минулі вихідні пройшов другий однойменний фестиваль, але, як заявляють організатори, не останній.
За п’ятдесят років радянської влади комуністичні ідеологи повністю зтерли з літературної історії ім’я Теффі — у 1970–ті навіть студенти–філологи не знали такої письменниці. Утім на початку ХХ століття Теффі (псевдо Надії Лохвицької) стояла поруч із Чеховим, Буніним, Купріним, Олексієм Толстим.
Колись у Радянському Союзі існувало спеціалізоване видавництво, яке перекладало художні книжки іноземними мовами і продавало їх за кордоном, у країнах так званої «соціалістичної співдружності». З тих часів подібної практики не було, аж ось нещодавно львівське видавництво «БаК» переклало німецькою одну з книжок своєї авторки Еви Гати і почало успішно продавати її в Австрії.
