Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Ева Гата.
Хоч ця українська книжкова експансія й локалізована в єдиній книгарні Відня, проте результати виявилися приголомшливі. На другий місяць продажів тут розійшлося сто примірників новинки.
Хто ж така Ева Гата? Перша її книжка вийшла друком 2007–го і відтоді щороку з’являється новинка. 2009–го роман «Сюрпризи долі, або Змагання між Аполлоном і Паном» увійшов до Короткого списку «Книги року Бі–Бі–Сі». 2010–го «Три чесноти, або Казка про оріхалк» здобулася на спеціальну відзнаку Форуму видавців у Львові.
Те, що пише Ева Гата, можна означити як «казки для дорослих». Авторка щиро зацікавлена модними нині езотеричними вченнями та містеріями Сходу та Заходу; поєднує цю інформацію з давньогрецькими міфами, прочитаними свіжим оком, та новинами з переднього, як–то кажуть, краю науки, — творить модерну міфологію: людські гени пам’ятають усе. «Наша душа знає все, і якщо виходити з цієї позиції, то щоденно можна відкривати для себе нові таємниці, які колись уже знали», — пише в одному з романів.
Тож головний мотив усіх книжок Еви Гати — «радісне очікування». Зрештою, це той літературний напрям, «лідером» котрого є Пауло Коельо. Не дивно, що книжка української авторки припала до душі й віденським читачам. Останній, шостий, роман Еви Гати «Бланік відчиняє двері» фігурує у номінаційному списку рейтинґу «Книжка року’2011».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>