Учителі та вихователі дитячих садків Харківщини досі не отримали заробітну плату за жовтень, попри те, що надворі майже зима. Як повідомив депутат обласної ради Іван Варченко, без грошей нині працюють педагоги у містах Люботині, Куп’янську, Первомайську та Чугуєві. Йдеться про найкрупніші райцентри регіону, а отже, чималу кількість освітян, яких розпорядники місцевих бюджетів посадили фактично на голодний пайок. У цілому борги iз зарплати, за інформацією депутата, мають освітні заклади більш ніж десяти районів області.

У прагненні сподобатися виборцям напередодні голосування політики охоче використовують будь–які методи. І одним із найпевніших способів підняти рейтинг є декларація, а ще краще — ухвалення відверто популістських (а значить, любих народу) рішень. Підняти соціальні виплати, на які немає де взяти кошти — запросто. Вигадати нові пільги — нема проблем. І байдуже, що одразу після виборів усі ці блага скасують, бо ж кошти нізвідки не з’являться.

Такий захід, як учора в Києві, в Україні відбувся вперше. Щоб привернути увагу громадськості до проблеми насильства над жінками, чоловіки... стали на підбори. І не просто стали, а ще й побігли, взявши участь у забігу в жіночому взутті. Адже, як сказано в народній приказці, «щоб зрозуміти іншу людину, треба виходити версту в її черевиках».

У просвітницькій кампанії минулих років щодо Голодомору було чимало поспіху, помилок, неточностей. «Спогади очевидців» часом збирали непідготовлені люди і «літературно обробляли», меморіальні хрести встановлювали за рознарядкою з обласних та районних держадміністрацій. Учителі в школах не завжди були підготовлені до проведення Уроку пам’яті в останню суботу листопада. Поза тим, незмінна позиція Віктора Ющенка за роки його президентської каденції дала поштовх і змогу науковцям активно досліджувати цю тривалий час заборонену тему, педагогам–новаторам — розробляти авторські програми та посібники, митцям — створювати фільми, музику, картини. Про кожен зі здобутків наших співгромадян у галузі національної пам’яті не розповідалося у ЗМІ, їхня праця часто залишалася непоміченою. Але загалом у країні панувала атмосфера відродження, виходу з амнезії. Старше покоління через біль і страх вперше почало говорити вголос про жахіття, які випало пережити.

Нині ситуація змінилася. Однак науковці й надалі працюють, а талановиті вчителі навчають дітей досвіду Голодомору — аби не повторився. Тим часом світ завдяки раптовому пробудженню інтересу до злочинів «червоного» режиму все більше звертає уваги на історію країни в центрі Європи, націю якої свого часу так і не змогли подолати, навіть застосувавши жахливий штучний голод.

Чотири з половиною роки в колонії суворого режиму з конфіскацією майна — так у Білорусі карають за незгоду з владою. Учора мінський суд визнав голову правозахисного центру «Весна», віце–президента Міжнародної федерації прав людини Олеся Беляцького винним в ухиленні від сплати податків і «виявив поблажливість» — дав йому на півроку менше, ніж напередодні просив прокурор Сайковський. Хоча насправді на той час, коли Сайковський вимагав для Беляцького 5 років із конфіскацією, справа про несплату податків уже практично розвалилася. Однак, як з’ясувалося, це ще не привід сподіватися на виправдальний вирок.

Власне, ніхто й не сподівався — ні родичі в’язня совісті, ні колеги–правозахисники, ні журналісти. Занадто багато подібних справ пройшло перед їхніми очима за останні 15 років. І вже тим більше демонстративне залякувальне позбавлення волі перетворилося в тренд року поточного.

Створену в квітні цього року указом Президента Державну інспекцію навчальних закладів України її голова Михайло Гончаренко називає не каральним органом, а «діагностичним центром». Тут планують не лише здійснювати перевірки, а й визначати слабкі місця і проблеми системи української освіти, шукати шляхи їх вирішення і готувати відповідні пропозиції та напрацювання щодо усунення тих чи інших недоліків в освітній сфері для Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. І вже як крайній крок, навчальний заклад, трапляється, можуть покарати. Про те, за що ВНЗ може позбутися ліцензії, коли реально розпочнеться процес укрупнення університетів та чи виправдовує себе практика перейменування шкіл на гімназії й ліцеї, Михайло Гончаренко розповів в ексклюзивному інтерв’ю «УМ».

Після шести років роботи у «Підйомі» на Новому каналі та ведення «Танців з зірками» на «1+1» Юрій Горбунов, без найменшого сумніву, став одним із улюбленців телеглядачів. Тим часом володар трьох статуеток «Телетріумфу» в особистому заліку та двох — у командному мріє про нове грандіозне вечірнє шоу вихідного дня і розмірковує про авторський проект.

Творці картини «На межі ризику» (Margin Call, 2011) визначають її жанр як «гостросюжетний трилер», що може ввести глядача в оману. У стрічці Джей Сі Чандора немає ні смертей, ні переслідувань, ні взагалі будь–якої детективної інтриги. Проте було б несправедливо зовсім уже відмовити в праві називатися трилером твору, що оповідає про початок — як кажуть «оптимісти», чергової і лише тимчасової фінансової кризи, тоді як інші, з числа лівих радикалів, характеризують як початок кінця капіталістичного ладу.