Одна жінка змінила іншу: 54–річна Ніна Карпачова звільняє головне крісло на Інститутській, 21/8 для наступниці на посаді уповноваженого Верховної Ради з прав людини — 39–річної Валерії Лутковської. Пані Карпачова стала першим вітчизняним омбудсманом 14 квітня 1998 року, одразу після запровадження цієї посади, яку обіймала аж чотирнадцять років. На п’ятирічний термін її обирали тричі: у 1998, у 2003 та у 2007 роках (другий строк вона відбула не повністю, подавши у відставку після обрання депутатом, але домоглася свого переобрання). Відтак пані Лутковська стала другим омбудсманом в історії України.

Дев’ять років мешканці двох будинків міста Костянтинівка, що на Донеччині, намагаються відстояти право на нормальний відпочинок для своїх дітей і людей похилого віку. Річ у тім, що просто під вікнами їхніх багатоповерхівок, на місці трьох дитячих майданчиків, планують звести двоповерховий магазин — міськ­рада вже дала на це дозвіл. Проти громади — вся владна верхівка міста, більшість якої складають адепти від Партії регіонів. А коли люди дізналися, що на днях забудовники знову приженуть техніку й розпочнуть будівельні роботи, влаштували «похорон» своїм сподіванням на правлячу партію.

Доступ до правдивої історії, або про що говорять архіви КДБ, — цій темі присвятив публічну лекцію відомий історик, автор монографії «Історія з грифом «Секретно» Володимир В’ятрович. У невеличкій залі столичного Будинку вчених зібралися дослідники, письменники, громадські діячі і просто небайдужі до історії України люди. Була присутня Оксана Забужко, бестселер якої «Музей покинутих секретів» побачив світ завдяки розсекреченню документів Галузевого державного архіву СБУ у 2008—2010 роках, коли ним керував Володимир В’ятрович.

Відеокамери стали справжніми помічниками черкаської мерії в боротьбі зі стихійними сміттєзвалищами. Тільки за останній час вони зафіксували щонайменше двадцять несвідомих громадян, які викидали свій непотріб де заманеться.

На Полтавщині вирішили жорстко боротися з грубістю, а часом і з відвертим хамством водіїв та кондукторів пасажирського транспорту, що спричиняють численні нарікання, скарги на їхню роботу. Зокрема, як повідомив журналістам заступник голови облдержадміністрації Борис Галушко, зараз переглядаються умови конкурсів перевізників, які виборюють право обслуговувати ті чи інші маршрути.

Харків’яни останнім часом нерідко дізнаються про смерть своїх близьких завдяки телефонному дзвінку з ритуальних фірм. Тобто вони впевнені: їхня рідна людина десь на роботі чи, скажімо, прогулянці, і навіть не здогадуються, що сталося непоправне, а їм уже пропонують її поховати з усіма прийнятими на сьогодні почестями. Випереджати звістку про смерть ритуальним службам допомагає розгалужена система інформаторів. Наразі з приватними поховальними бюро співпрацюють медики стаціонарів, поліклінік та моргів, а за даними мера Геннадія Кернеса, — ще й міліціонери та лікарі станцій швидкої невідкладної допомоги. Вони оперативно сповіщають фірми про смерть людей для того, щоб «могильники» першими змогли запропонувати близьким покійних свої послуги. Бувають навіть випадки, коли співробітники ритуальних контор влаштовуються санітарами до медичних установ, аби вчасно потурбуватися про заробіток рідних підприємств.

Незабаром мине рік, як із «благословення» міського голови у Тернополі стартував оригінальний проект «Візуальне вуличне мистецтво». Для початку групі талановитих молодих людей надали можливість на власний смак розмалювати трансформаторні будки на подвір’ях житлових масивів. Відтак близько двох десятків сірих непривабливих стін перетворилися на своєрідні картини з пейзажами, міськими краєвидами, зображеннями мультиплікаційних героїв тощо.

У самому розпалі дискусій про те, чи існувала Україна у мовно–історичному континуумі імперської думки, коли одіозні праці наших горе–істориків про «воскресіння Малоросії» висуваються на Шевченківську премію, книжка київського лікаря і мандрівника Миколи Хомича видається незайвим словом на користь саме літературно–художній складовій цієї проблеми.

Заступаючи в листопаді минулого року на посаду головного хореографа Національної опери, Денис Матвієнко пообіцяв, що вже у квітні балетний репертуар театру поповниться двома модерновими одноактними балетами. І обіцянку свою виконав — 20 і 21 квітня на суд глядачів було винесено дві вистави — «Клас–концерт» та «Радіо і Джульєтта».

Знайти книгарню виявилоcя непросто. Адреса (вул. Пушкінська, 21) допомогла лише частково, далі знадобилося вміння блукати двориками. «Чулан» знаходиться у підвальному приміщенні старого будинку, куди магазин перебрався чотири місяці тому. Крім кімнати для «дорослих» видань та ще однієї — «Чуланчика» — для дитячої літератури, є тут і окремі «апартаменти» для старого друкарського верстата, а на стінах розвішані картини та листівки, виготовлені за його «сприяння».