Полювання на мерців

Харків’яни останнім часом нерідко дізнаються про смерть своїх близьких завдяки телефонному дзвінку з ритуальних фірм. Тобто вони впевнені: їхня рідна людина десь на роботі чи, скажімо, прогулянці, і навіть не здогадуються, що сталося непоправне, а їм уже пропонують її поховати з усіма прийнятими на сьогодні почестями. Випереджати звістку про смерть ритуальним службам допомагає розгалужена система інформаторів. Наразі з приватними поховальними бюро співпрацюють медики стаціонарів, поліклінік та моргів, а за даними мера Геннадія Кернеса, — ще й міліціонери та лікарі станцій швидкої невідкладної допомоги. Вони оперативно сповіщають фірми про смерть людей для того, щоб «могильники» першими змогли запропонувати близьким покійних свої послуги. Бувають навіть випадки, коли співробітники ритуальних контор влаштовуються санітарами до медичних установ, аби вчасно потурбуватися про заробіток рідних підприємств.

Секрет нечуваної підприємливості своїх конкурентів розкрив недавно директор КП «Ритуал» Геннадій Журавльов. За його словами, у місті наразі діє 26 нелегальних компаній, які в умовах жорсткої конкуренції, без перебільшення, полюють на мерців, демонструючи неабияку кмітливість. «Ці фірми, за законом, повинні укладати договори з нашим підприємством на свою діяльність, проте працюють без ліцензій, — каже пан Журавльов. — Крім цього, вони намагаються нажитися на чужому горі, пропонуючи придбані у нас поховальні атрибути за вищу ціну». Заробляють і на відвертій брехні, переконуючи городян у тому, що в місті немає жодного відкритого кладовища. Причому місце для могили за чималу плату можуть «знайти» з великими труднощами не в Харкові, а в одному з приміських сіл. «Наприклад, до нас неодноразово надходили скарги на жінку­диспетчера «Служби 102», яка співпрацює з приватними поховальними конторами, — повідомив директор КП «Ритуал». — Вона, посилаючись на відсутність відкритих цвинтарів, рекомендувала родичам небіжчиків фірму, що проводить погребіння аж у Солоницівці. А люди потім дізнавалися правду і просили про перепоховання».

Послуги фірм­посередників виливаються в захмарні ціни. «Та ж домовина у нас коштує 500 гривень, — каже Геннадій Журавльов, — а вони пропонують за 600—800. Кремація у нас коштує 575 гривень, а вони беруть 800. Як правило, люди під час організації похорону перебувають у такому стані, що для них 200—300 гривень зверху не мають значення. А потім приходять і скаржаться, що заплатили набагато дорожче». У кінцевому результаті ритуал погребіння для харків’ян виливається у чималу копійку. Якщо за послуги комунального підприємства вони змушені платити близько 2500 гривень, то «допомога» нелегальних компаній коштує десь наполовину дорожче.