Головною сенсацією восьмого ігрового дня на Уїмблдоні став виліт на стадії 1/4 фіналу п’ятиразової переможниці цього турніру Венус Уїльямс. Темношкіра американка — другий номер посіву і світового рейтингу, розчарувала своєю грою весь тенісний бомонд, без боротьби поступившись 82–му номеру WTA Цветані Піронковій із Болгарії — 2:6, 3:6. За останні десять років це лише третій випадок у кар’єрі Венери, коли вона не змогла пробитися до фіналу найпрестижнішого трав’яного турніру. А уродженка Пловдива тепер позмагається за право зіграти в головному матчі з росіянкою Вірою Звонарьовою, котра зупинила переможний порив бельгійки Кім Клійстерс, екс–першої ракетки світу.

«Якби наші винищувачі в часи Другої світової війни оборонялися так само погано, ми б зараз розмовляли німецькою». Це лише один із критичних заголовків, якими були переповнені передовиці англійських газет після поразки їхньої збірної команді Німеччини в 1/8 фіналу. Недільний розгром із рахунком 1:4 став для Англії національною ганьбою, адже поєдинки з «бундестімом» за принциповістю для них можуть посперечатися хіба з матчами проти Аргентини, яким додає перцю політичне протистояння довкола спірних Фолклендських островів.

До вчорашнього вечора, коли в Кейптауні зійшлися Іспанія й Португалія, саме матч ФРН — Англія був найцікавішим на першій стадії «плей–оф». Решта результатів виявилися більш–менш очікуваними, за винятком хіба що підсумку матчу США — Гана, в якому зустрічалися рівні за силою суперники. І єдина африканська команда в цьому раунді таки підтримала бойовий дух африканських фанів.

Позавчора вперше за останні 33 роки і вчетверте — взагалі на Уїмблдон завітала королева Великої Британії. Як завжди елегантно вбрана, Єлизавета II зайняла місце в королівській ложі, звідки, у компанії з переможницею 1977 року Вірджинією Уейд, підтримувала свого співвітчизника Енді Мюррея. Найкращий британський тенісист без особливих проблем розібрався з фіном Ярко Нієміненом — 6:3, 6:4, 6:2.

Ненависники англійської збірної тішаться: підопічні Фа­біо Капелло у своїй групі фінішували нижче за команду США, колишньої британської колонії, котра ще недавно мала значно нижчий авторитет у футболі, ніж його «родоначальники». Уболівальники американців радіють подвійно: команда тренера Боба Бредлі пройшла до 1/8 фіналу, попри два помилково скасовані голи у ворота Словенії та Алжиру.

Як не дивно, для збірної Франції, чемпіона світу 1998 року, провальний виступ у ПАР не став найгіршим за її історію участі в фінальних частинах «мундіалів». Достроковий виліт із турнірів такого рівня в «галльських півнів», враховуючи нинішню невдачу, траплявся вже тричі, і щоразу в ці неврожайні роки французи закінчували змагання з однією нічиєю та двома поразками. У 1966–му французи відзначилися двома голами, а у 2002–му — навіть не забили жодного м’яча. Тож позавчора Флоран Малуда, можна сказати, врятував «триколірних» від повторення «сухої» ганьби восьмирічної давнини. Щоправда, остання ганьба — вона завжди найдошкульніша. Надто ж якщо врахувати, що ще жодного разу збірну Франції не супроводжувало стільки скандалів, як тепер.

Ранній виліт збірної ПАР — до речі, це вперше господарі не потрапили у «плей–оф» — навряд чи особливо вплине на відвідуваність матчів чемпіонату світу. Адже основну масу фанатів, присутніх на трибунах, становлять гості з Європи, Південної та Центральної Америк. За попередніми даними ФІФА, на «мундіаль» до ПАР, аби підтримати своїх співвітчизників, завітали 450 тисяч туристів із–за кордону. З них лише 10 тисяч — з інших країн Африки. Проте міністр закордонних справ країни–господарки Нкосазана Дламіні–Зума повідомила, що гості все їдуть, і статистика поліпшується: після початку турніру додалося ще 200 тисяч візитерів. Лави вболівальницької армії поповнюються й далі передусім любителі футболу та пригод із Великої Британії, Німеччини, США та Бразилії.

Учора на чемпіонаті світу вже стали відомими дві пари 1/8 фіналу — відбулися матчі третього туру в групах А і В. Але закінчилися вони після підписання цього номера «УМ» до друку, тож відкладемо аналіз французьких невдач і аргентинських успіхів до завтра. А наразі розглянемо детальніше позавчорашні вечірні матчі.

Навряд чи більшість шанувальників спорту зможе відповісти на таке запитання: що об’єднує призерів Пекінської олімпіади Василя Ломаченка, Наталю Добринську, Ольгу Коробку та Василя Федоришина? Однак відповідь проста. Всі перелічені зірки українського спорту є членами фізкультурно–спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України. Минулої суботи в Будинку профспілок це поважне товариство підбивало підсумки минулої п’ятирічки.

Бразильці позавчора стали другою командою, яка достроково забезпечила собі квитки до «плей–оф», набравши шість очок у двох турах. І саме гра п’ятиразових чемпіонів світу викликає найбільше похвал на тлі решти учасників «мундіалю». Виправилися вчора і «європейські бразильці» — команда Португалії принизила, здавалося б, непоступливу збірну КНДР. А італійці наразі й близько не нагадують команду, що є чинним чемпіоном планети.

Перший матч у групі D вчора обернувся сенсацією. Усі очікували, що німці, які в першому турі виглядали чи не найкраще серед усіх учасників «мундіалю», спокійно розберуться з сербами, тим більше, що захист балканців ослабила відсутність дискваліфікованого Александра Луковича з «Удінезе». Але «Білі орли», у складі яких із перших хвилин вийшов півзахисник київського «Динамо» Мілош Нінкович, постали зовсім іншою командою, ніж у поєдинку проти Гани.