Святкового дня 9 травня у відділенні інтенсивної терапії політравми чи, простіше кажучи, реанімації Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова перебувала тільки одна людина, потерпіла внаслідок нашумілого терористичного акту 27 квітня. 77–річну Раїсу Грозь медики дотепер вважають такою, кому дісталося чи не найбільше. «У неї пошко­джені обидві ноги, рана на голові, чимало втратила крові. Тому спершу можна було говорити й про загрозу життю, але тепер усе найстрашніше позаду», — розповіла черговий лікар Олена Кузьмова.

Постійні читачі «УМ» вже знайомі з унікальним тернопільським культурно–просвітницьким товариством «Вертеп», при створенні якого у 1989–му його члени присягали на самошитних національних прапорах, пошарпаних міліцією під час славнозвісного першого фестивалю «Червона рута». Ще тоді це товариство стало своєрідним ядром культурного, громадського і політичного життя свідомої молоді, а саме слово «вертепівець» — називним, передбачаючи, що це людина, щиро віддана національній ідеї, яка добре знає і талановито «несе в маси» історію та культуру свого народу. Відтак з’явився і своєрідний феномен «Вертепу». Майже три десятки подружніх пар знайшли одне одного саме там, а при народженні діток ще й кумів собі з вертепівських друзів вибирали. Підростаючи, членами товариства поряд iз батьками ставали вже й діти, тож iз роками воно перетворилося наче у велику дружну родину.

Сьогодні, коли наближаються свята Матері (13 травня) та Батька (19 червня, воно, до речі, у Тернополі стає все популярнішим), дуже хочеться розповісти про одну із вертепівських сімей, главою якої є один із засновників товариства, керівник тернопільського Центру національного відродження Тарас Гребеняк.

Святослав Цеголко — телеведучий і шеф–редактор проектів «5 каналу». З ним ми говоримо про те, як стають кращим репортером, наскільки важливим для журналістської кар’єри є місце роботи, і про нинішній статус «каналу чесних новин».

Знана львівська співачка, голос чудового рок–квінтету «Королівські зайці», нечасто навідується до столиці. Так само нечасто пробиваються у теле– й радіоефір композиції кількох її музичних проектів: як і на початку творчої кар’єри, що припав на кінець 1980–х, так і тепер вона перебуває у стані мистецького андеґраунду, або, іншими словами, — самодостатньої окремішності... Леся Герасимчук народжує напрочуд світлі, добрі, неагресивні пісні, від яких, перефразовуючи одного барда, «помирати не хочеться...» В інтерв’ю «УМ» Леся розповідає про причини свого тимчасового «зникнення» з поля зору «мистецько стурбованої» громадськості, власні захоплення, а також про культурну ситуацію у нашій державі.

Відомий радянський психолог, професор Рудольф Загайнов у своїй книжці «Психологічна майстерність тренера та спортсмена» писав: чемпіонами народжуються, оскільки складається враження, що підсумок багатьох спортивних баталій вирішується не тільки на самому полі, і підтримка майбутнього переможця «згори» має не випадковий характер. Після розмови з відомою українською борчинею Іриною Мерлені справді пересвідчуєшся в цьому твердженні. Наполеглива у досягненні мети, Іра не тільки має концентрацію, мотивацію, закритість, а й не заперечує, що в неї є талант від Бога.

Зараз Ірині 30. У 22 роки вона стала першою в історії олімпійською чемпіонкою з вільної боротьби серед жінок, вигравши турнір в Афінах. На наступній Олімпіаді, в Пекіні, Мерлені здобула «бронзу». А минулого тижня Ірина – мама вже двох синів – перемогла на кваліфікаційних змаганнях у Фінляндії й відтак поїде на свою третю Олімпіаду, до Лондона. І знову вона ставить перед собою на борцівському килимі найвищу мету.

Із наближенням Євро–2012 Маркіян Лубківський та Мартін Каллен в унісон рапортують, що всі квитки на україно–польський чемпіонат Європи з футболу продані. Проте щоразу з’являються нові повідомлення про «останню можливість» придбати перепустку на стадіон. «Ми реалізували 95% квитків на матчі Євро–2012. Але оскільки не всі федерації викупили свої квоти, у продаж надійде ще 50 000 перепусток», — таку заяву зробив пан Каллен під час нещодавньої презентації «живих» перепусток у Києві.

Акція протесту проти незаконного зведення церкви у київському парку Перемоги закінчилася сутичкою, у якій постраждали двоє осіб. Під час мітингу, що відбувся у вихідні, невідомі в масках напали на будівництво. Вони мали при собі лопати та палиці. Однак мішенню «месників» були не люди, а будівельні вагончики — невідомі намагалися їх зруйнувати і скандували: «Поверність нам парк». Після приїзду міліції вони втекли з місця події. Забудовники потім припустили, що то були прихильники ВО «Свобода». У прес­службі ВО «Свобода» тепер заявляють: «Наші активісти слідкували за дотриманням закону. Адже жодних дозволів на забудову в парку не було. Слова про «молодиків» звучать дивно. Були просто люди, які хотіли відновити справедливість».

Днями в соціальних мережах вибухнув скандал — активісти маргiнальної так званої Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) розтиражували оголошення про те, що 7 травня збираються поставити пам’ятник Сталіну в чотирьох містах України — Львові, Одесі, Дніпропетровську та Києві. «Пам’ятник», вочевидь — назва умовна. Мабуть, iдеться про погруддя з пап’є­маше, подумали журналісти. В будь­якому разі, небайдужі українці висловили занепокоєння новою модою на «ігри в Сталіна». Учора «УМ» поїхала на місце події — вулицю, де розташовано офіс Компартії України. Ми були не єдиним ЗМІ. Провокація зібрала тут кількадесят журналістів та телекамер. На «більшовиків»­сталінолюбів чекала й група міліціонерів, які не могли зрозуміти — де ж ті демонстранти. На місце анонсованої події ніхто не з’явився. Така увага преси лиш зайве засвідчила, що ідеї неосталінізму стали оживати у суспільстві.

У неділю на світанку, коли завершувалися гуляння на обійсті молодого в селі Завій Калуського району, неподалік на вулиці несподівано пролунав потужний вибух. У результаті троє весільних гостей віком від 26 до 62 років отримали численні осколкові поранення, пошкоджено також три легковики, припарковані поруч. Після надання першої медичної допомоги в районній лікарні потерпілих направили на амбулаторне лікування.