Не встиг сезон 2009/2010 років розпочатися, як в українському футболі виник черговий скандал. Після суду, виграного власником «Дніпра» Ігорем Коломойським, питання існування прем’єр–ліги зависло в повітрі. Утім, якщо керівництво ПЛ за відведені національною федерацією 30 днів встигне правильно зареєструвати документи, все повернеться на круги своя, й під егідою ПЛ другий чемпіонат серед елітних команд відбудеться.

Дебютний фінал чемпіонату України з міні–футболу серед вихованців шкіл–інтернатів під назвою «Футбольна родина» був присвячений Дню захисту дітей і відбувся в Полтаві. У масових змаганнях стартували 80 команд шкіл–інтернатів із різних куточків країни, а до вирішального раунду потрапило 25 колективів.

У жіночому розряді на відкритій першості Франції залишилася одна наша співвітчизниця. Четвер став нещасливим для двох із трійки українок, які поступилися суперницям у другому колі.

На жаль, такий граціозний і привабливий вид спорту, як художня гімна­стика, останніми роками ніяк не може звільнитися від ярма без скандалів. І на черговому континентальному форумі, що завершився в неділю в Баку, далеко не все було чисто й безхмарно.

Регламент української суперліги, яка проводить чемпіонат під егідою національної федерації, дозволяє дозаявляти гравців практично впродовж усього турніру. Через це склади команд і, відповідно, їхні завдання на сезон можуть кардинально мінятися. Так, скажімо, якби переможці минулого змагання у вищій лізі — донецькі «леви» — з такою ж заявкою прийшли до елітного дивізіону, про медалі їм годі було б і мріяти. Утім, змінивши склад у міжсезоння ледь не на сто відсотків, колектив зі столиці Донбасу тепер значиться серед претендентів на «золото» суперліги.

Перший уїк–енд травня ознаменувався завершенням єврокубкових баталій. Як і годиться, кульмінацією стала зустріч найкращих команд із феєричною розв’язкою. Цього року «фінал чотирьох» найпрестижнішого клубного турніру Старого світу, Євроліги УЛЄБ, приймав Берлін.

Неоднозначні відчуття залишив виступ головних україн­ських претендентів на медалі Олімпійських ігор у фігурному катанні. З одного боку, київ­ська пара Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов поліпшила свій минулорічний результат у цифровому еквіваленті: торік на чемпіонаті світу українці здобули 173,62 бала, а на ниніш­ньому форумі в Лос–Анджелесі — 175,61. Утім якщо минулоріч наш спортивний дует опинився під самим п’єдесталом пошани, на четвертому місці, то тепер розташувався на доволі скромній як для себе шостій позиції. Такі пертурбації свідчать про гостру конкуренцію й те, що явних «любимчиків» у суддів наразі немає. А от чи справді є користь від тренувань Тетяни й Стаса у Німеччині в порівнянні зі столичною «Крижинкою», засвідчить прокат на Олімпіаді–2010 у Ванкувері.

«Якби бабуся носила вуса, то була б дідусем», — так можуть відповісти українці на зітхання британців із приводу поразки їхньої чоловічої збірної в І Єв­ро–Африканській зоні Кубка Девіса. На Туманному Альбіоні залишається тільки згадувати, як колись Тім Хенман і Грег Руседськи тричі били «синьо–жовтих», та скаржитися на загадковий вірус, що вразив шотландця Енді Мюррея — четверту ракетку планети. Без Мюррея британська команда не спромоглася вчинити нашим хлопцям гідного опору — не допомогли ані власні вболівальники в шотландському Глазго, ані обране хардове покриття. Утім капітан збірної України Орест Терещук налаштовував своїх підопічних на перемогу, навіть якби за господарів грав Мюррей.

У нелегкі часи економічної кризи спорт залишається одним із явищ, що приносить людям позитивні емоції. Минулих вихідних столичний Палац спорту відкрив свої двері вже для VIII міжнародного турніру на призи олімпійської чемпіонки–1980 Стелли Захарової. Вхід для всіх охочих був вільним; особливо приємно, що на змаганнях побувало чимало дітлахів — можливо, для когось із них спорт стане справою всього життя.

Реалії життя сучасного українського суспільства породжують чимало «перекосів». Пара­док­сом існування футбольної прем’єр–ліги, яка ставила собі за мету ствердження незалежності клубів від чиновників, є те, що майже за рік свого функціонування вона так і не спромоглася зробити перший основний крок — обрати собі голову. Президент ФК «Харків» Віталій Данилов, який із літа виконує обов’язки президента ПЛ, за його словами, зовсім не радий цій «ноші». Знайти ж іншого босам команд бракує часу. Це лише зайвий раз підтверджує, що, по–перше, лігу створили поспіхом, явно випереджаючи події, а, по–друге, що клуби залишаються лише іграшками в руках олігархів. Ніхто з них серйозно не розраховує на отримання від футболу прибутків, надаючи перевагу насамперед своїм бізнес–інтересам.