У парламенті зареєстровано законопроект, який пропонує заборонити встановлення пам’ятників Йосипу Сталіну та іншим особам, причетним до організації Голодомору в Україні. Авторами проекту виступили народні депутати із фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Ірина Геращенко та Олександр Третьяков.

Уперше з 2006 року у Верховній Раді утворилася «штучна» повноцінна фракція чи група — не з тих політичних сил, що подолали на виборах 5–відсотковий бар’єр. Учора було оголошено про появу і реєстрацію нової депутатської формації — групи «Реформи заради майбутнього». Спікер Володимир Литвин повідомив, що до об’єднання увійшло 20 нардепів. Групу очолюватиме позафракційний депутат Ігор Рибаков, його заступником буде Володимир Каплієнко.

Найближчим часом у Верховній Раді має з’явитися нова фракція — «Реформи заради майбутнього». Вона підтримуватиме більшість, а її лідером буде Ігор Рибаков — депутат, який кілька років тому став першим, хто вийшов із коаліції БЮТ і «НУНС», а після перемоги Януковича приєднався до «регіональної» більшості. Учора про намір увійти у фракцію «реформаторів » заявив Іван Плющ. Для цього Іван Степанович уже й формально попрощався з політичною силою, яка принесла йому мандат: Голова ВР зачитав заяву Плюща про вихід із лав «Нашої України — Народної самооборони».

Перший секретар ЦК Компартії Петро Симоненко одноосібно перейшов в опозицію. Одноосібно — тому що публічно назвав свою партію опозиційною, хоча при цьому КПУ продовжує перебувати в коаліції й жодних демаршів не влаштовувала.

Можливо, ця думка образить нашу опозицію, але після вівторкового голосування за зміни до Конституції доводиться діагностувати: змістовної опозиції в Україні нема. Основний закон не вдалося б переписати, якби до голосування не долучилися депутати із фракцій меншості. Йдеться не тільки про «тушок», а й про поважних депутатів, професіоналів, представників патріотичних партій. Навіть тих, кого ніколи не запідозриш у бажанні відстоювати шкурні інтереси чи перебігти в «синю» більшість. Ціна питання — 12 голосів. Якби їхня рука не смикнулася — проект конституційних змін провалився б, і в березні Україну чекали б вибори. Саме це передбачала Конституція–1996, яку з попелу підняв Янукович, відмив її та підпер собі президентського стільця.

Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні. Учора Верховна Рада, щойно зібравшись на нову сесію, відразу взялася за розгляд одного з найбільш резонансних документів. Ідеться про проект внесення змін до Конституції, який передбачає проведення парламентських виборів восени 2012 року, а президентських — навеснi 2015–го. Дехто пропонував розглянути зміни до Конституції іншого дня, але коаліція вирішила не відкладати питання у довгу шухляду. Підтриманий частиною опозиціонерів проект набрав 310 голосів.

Сьогодні, у перший день лютого, відкривається восьма сесія Верховної Ради. Народні депутати після відпочинку на курортах візьмуться за налагодження дуже приємної справи — продовжать собі каденцію на півтора року.

Можливо, українська влада нарешті зрозуміла, що в той час, коли вона палко обійматиметься з Росією, якісь шулери можуть повитягувати з її кишень гаманці, мобільні телефони, труби, авіацію тощо... Влада, яка минулого року охоче продовжила угоди про базування Чорноморського флоту в обмін на нібито низькі ціни на газ, визнала, що насправді переговори просуваються дуже важко.

Через примхи погоди українцям довелося святкувати Водохреще без снігу та льоду. Ті, хто люблять купатися на Йордан у зимовій воді, трішки розчарувалися. Адже тоді, коли на вулиці тріщить мороз, коли на воді стоїть крига, а довкола лежить сніжне борошно — купатися й цікавіше, і приємніше. Пірнеш у крижану воду — а виходиш справді наче переродженим! У цьому, власне, і є зміст цього свята, останнього з різдвяного циклу: оновитися, змити гріхи і бруд. Утiм погода може вибрати собі свято, але свято не може вибирати погоду. Тому кияни, не зважаючи на плюсову температуру, вчора за звичаєм масово посунули до водоймищ.

В Україні знову заговорили про об’єднання партій. Песимісти відразу ж не повірили в перспективу цих розмов, а прагматики висунули версію: мабуть, до носа українських політиків уже долинув запах грядущих парламентських виборів... Цікаво, що об’єднавчі процеси анонсовано на двох флангах політики.