Отримавши благословення, разом із сотнями киян у «Мамаєвій слободі» скупався й Віктор Ющенко. (Фото Олега СИДОРЕНКА.)
Через примхи погоди українцям довелося святкувати Водохреще без снігу та льоду. Ті, хто люблять купатися на Йордан у зимовій воді, трішки розчарувалися. Адже тоді, коли на вулиці тріщить мороз, коли на воді стоїть крига, а довкола лежить сніжне борошно — купатися й цікавіше, і приємніше. Пірнеш у крижану воду — а виходиш справді наче переродженим! У цьому, власне, і є зміст цього свята, останнього з різдвяного циклу: оновитися, змити гріхи і бруд. Утiм погода може вибрати собі свято, але свято не може вибирати погоду. Тому кияни, не зважаючи на плюсову температуру, вчора за звичаєм масово посунули до водоймищ.
...У столичному Гідропарку вже о 9–й ранку було людно. Люди поспішали до Дніпра, а продавці розставляли біля метро торговельні ятки з гарячими напоями, медовим вином, коржами тощо. Жінка винесла з–під намету ялинку і почала наряджати її просто біля входу. Це мало додати генделику святкового настрою і стати приманкою для клієнтів.
Основна програма тут, на пляжі біля Венеціанського мосту, мала початися о 14–й годині. Патріарх Київський та всієї Руси–України Філарет мав провести у каплиці Хрещення Господнього (біля станції метро «Гідропарк») велике освячення води та Дніпра. Утiм багато людей не могли відкласти купіль до обіду й хотіли зануритись у воду перед роботою чи навчанням.
Хлопець, загорнутий у тепле пальто, підійшов до води, помацав її рукою, а потім обернувся до своєї компанії: «А може, я просто помиюся...» Проте за п’ять хвилин вся ватага купалася в Дніпрі — і ніхто не шкодував.
В іншій компанії не вгледіли, як розгубили частину одягу. «Андрюха, в тебе тапок поплив!» Хлопець зиркнув на свій капець і плюнув: «Я туди більше не полізу». — «А ти його поклич», — сміялися в компанії. Зрештою, хлопець наважився ще раз зайти у Дніпро — не пропадати ж добру.
Дехто забігав у Дніпро з криком і писком, інші заходили повільно й статечно, ніби їм зовсім не холодно. Одні, як велить традиція, хрестилися, а потім тричі занурювались у воду, а інші мочилися й відразу вибігали. Пірнали голяка, у плавках, у сорочках. Дехто з переляку забігав у воду в тапочках.
«Звичайно, коли є сніг, тоді краще купатися, — розповів «УМ» пан Володимир, вийшовши із води. — Але для мене це не має великого значення: яка вода є, в такій і купаюся». Пан Володимир вразив тим, що досить довго перебував у воді і плавав, ніби на вулиці було літо. «Я почав купатися на Водохреще десять років тому. Зараз намагаюся купатися щодня, незалежно від погоди. Гартую себе вже два роки», — розповів сивочолий чоловік.
Багато киян прийшли у Гідропарк не просто подивитися на диваків. Маленька дівчинка ледь не плакала, дивлячись на купання: «Мамо, я теж хочу». — «Доню, буде літо — будеш купатися», — вгамовувала мати. Але деякі батьки занурювалися і з дітьми.
Близько 10:30 у Гідропарк на човнах прибули рятувальники. До того часу люди купалися без нагляду. Один із рятувальників, щойно ступивши на берег, спитав у дівчат: «Як водичка?» — а потім вказав на шалик, утоптаний у пісок: «А чому ви сміття залишили?» «Водичка — добре, а шалик — не наш», — грайливо відповіли дівчата. «Бо ми тут надовго. Не хочеться працювати серед бруду», — підморгнув рятувальник. Поки кореспондент «УМ» був у Гідропарку, в рятувальних служб не було багато роботи. Здебільшого вони надавали консультації, або, наприклад, підтримували дівчат за руки, коли ті йшли змити із ніг пісок.
На пляжі почали стелити зелений килим — від тротуару під каплицею до Дніпра. Намагаюся розговорити чоловіків у помаранчевих жилетках. «Хто тут буде купатися? Може, Черновецький?» — питаю, ніби звичайний перехожий. «Черновецький — хіба що в Єгипті купатиметься», — відповів чоловік. Мужики не були говіркими і сказали, що готують килим до урочистостей та церемонії освячення.
У Гідропарку було відразу кілька точок, де можна було освятити воду. Біля каплички і навіть біля метро стояли священики, які проводили над посудинами короткі ритуали. Отець Олександр із церкви Андрія Первозванного (УПЦ Київського патріархату) розповів «УМ», що на Йордан вода справді цілюща. «Ця вода дійсно допомагає. Навіть науковці довели, що цього дня вода вистроюється в особливу молекулярну структуру. Вона допомагає людині, дає Благодать Божу. Таку воду можна знайти лише на це свято», — розповів священик. Водночас, отець Олександр зауважив, що людям вартувало дочекатися освячення, і вже після того купатися.
О 12–й годині в іншій частині Гідропарку зібралася група письменників. Брати Капранови, Андрій Курков, Сергій Пантюк та інші вже кілька років купаються у малолюдному місці, з видом на Києво–Печерську Лавру.
Відразу після купелі дістають коньяк, вино та інші зігріваючі напої. Компанія — загартована й витривала. Наприклад, Курков розповів «УМ», що «моржує» частіше, ніж на Водохреще. Чи вірить відомий фантаст у те, що вода цілюща? «Мені принаймні не шкодить. Якщо організм здоровий, вона не приносить шкоду. Це як перевірка на міцність», — каже письменник.
Над товариством помічаю знак: «Обережно, лід!!!» (саме так — три знаки оклику). Льоду, звісно ж, не було... «Враження від купелі позитивні, але не такі гострі, як завжди, тому що нема морозу, — сказав «УМ» письменник Сергій Пантюк. — Можна сказати, ми просто помилися».
Пантюк не боїться зимної води й каже, що з дитинства «бовтається в снігу». «Коли я був малий, у нас на селі був звичай — «знимкуватися». Треба було вибігти вранці голяка і впасти в сніг. Трохи полежиш — а на снігу залишиться «знимка». Коли я перший це зробив, то був нещадно битий бабусею. Тому холоду я не боюся», — похвалився Пантюк.
Попередній Президент України щороку намагався купатися на Водохреще. Традицію Віктора Ющенка підхопили й інші посадовці, які масово занурювалися у воду на Йордан. Нова влада принесла нові звичаї — не такі «екстремальні»...
Центральний церемоніал відбувся біля Свято–Покровського собору УПЦ (звісно ж, МП) на Оболоні. Участь у заходах узяли Прем’єр–міністр Микола Азаров, його заступники, голова КМДА Олександр Попов. Ця делегація не купалася.
Натомість Віктор Ющенко вчора продовжив традицію й занурився у Йорданську воду на території комплексу «Мамаєва слобода». Компанію лідеру «Нашої України» склав брат Петро Ющенко та редактор «УМ» Михайло Дорошенко.
Віктор Ющенко сказав, що на посту Президента він намагався щороку купатися на Водохреще, бо це свято приносить українцям єднання. «У цей день українці через хрещення повинні відчувати об’єднання та урочистість», — зазначив Ющенко. Він висловив жаль, що нинішня влада не підтримує тих традицій. Водночас лідер «Нашої України» переконаний, що народні звичаї надалі тільки утверджуватимуться.
Як би хто не ставився до 8 Березня, настання весни й любові до жінок ніхто не відміняв. І чотири вихідні з цього приводу в людей уже на носі. А що може бути кращим відпочинком і подарунком, до речі, ніж подорож. «УМ» склала орієнтовний тур-лист, де і за яку ціну можна провести святкові вихідні. >>
Чи не з перших днів весни перед кожним чоловіком постає питання, що ж подарувати коханій, мамі чи колезі у Міжнародний жіночий день. Кожен хоче виділитись, приємно здивувати оригінальністю подарунку та підібрати саме те, чого бажає жіноча душа. >>
Це варто спробувати хоч раз у житті! На заздрість усім, хто в мороз боїться вилізти з теплої шуби, хто злякано тупцює біля ополонки, широкими очима дивлячись на тих, хто заходить у воду. Журналiсти «УМ» цього року пiшли купатися на Водохреще в Гiдропарк. >>
У Санта Клауса нині — гаряча пора. Цими днями «найноворічніший» дідусь планети вирушає з рідного лапландського міста Рованіємі у свою щорічну навколосвітню подорож. Запрягає в сани вірного помічника — оленя на ім’я Рудольф Червоний Ніс, завантажує подарунки... Замовлення на них Санта збирає з кінця листопада. >>
Стараннями передусім наділених владою авантюристів сталося так, що за право представляти інтереси Святого Миколая в Україні впродовж останнього десятиліття неодноразово спалахували непримиренні конфлікти. >>
Багато хто знає, що відбулося майже 2000 років тому. Утім за стільки років на первісний сенс свята нашарувалося стільки нових тлумачень і видозмін пасхальних звичаїв, що межа між християнським і язичницьким ледь не стерлася. Тож «УМ» дізнавалася, що саме відзначаємо у свято Воскресіння. >>
