Якби ще рік тому ми з вами почули звіти численних речників АТО про те, скільки разів безкарно обстріляли наші позиції терористи, то, напевно, припустили б, що це нам почулося або наша психіка настільки перевтомилася, що ми стали сприймати дійсність у якомусь сюрреалістичному вимірі.

Нині в нашому суспільстві точиться багато розмов навколо того, чи потрібно надавати окупованим територіям на Донбасі особливий статус місцевого самоврядування.

Коли говоримо про війну на Донбасі, наші політики, військові, політологи та журналісти часто-густо вживають гасло: «Наша правда неодмінно переможе брехню агресора!». І більшість із нас вірить у цей привабливий за своєю сутністю вираз.

Сьогодні волання прибічників вільного продажу зброї в Україні вже сягає свого апогею. В хід ідуть уже зовсім інші аргументи, ніж ще рік-півтора тому.

У своєму зверненні до Президента України та Верховної Ради наші інтелектуали й моральні авторитети вимагають від цих державних інституцій оголосити мораторій на внесення будь-яких змін до Конституції України під час військових дій у нашій країні.

Судячи з того, що Віталій Кличко знов висунув свою кандидатуру на вибори київського міського голови, бути мером йому сподобалось. Інша справа, чи сподобалось його керівництво містом киянам.

Наше суспільство дуже легковажно поставилося до заяв міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його тезки Прем’єра Яценюка про нагальну необхідність створення контрактної армії в Україні саме зараз, під час війни з російським агресором. А шкода, бо за цими заявами дуже чітко проглядає рівень державного мислення обох цих держчиновників найвищого рангу.

Для початку процитую деякі положення зі статей Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Нещодавно глава МЗС України Павло Клімкін звернувся до керівництва Росії з проханням не нищити інфраструктуру Донбасу. Після такого його ганебного вчинку він не був навіть відсторонений із посади Президентом Порошенком. Це свідчить про те, що Клімкін прохав Кремль не з власної ініціативи.

Майже кожному з нас доводилося чути звинувачення когось у совковій ментальності: «Ти совок (або ж совкиня)!». За цим, зазвичай, ідуть і докази совковості, до речі, дуже різні і не завжди переконливі.Найбільш сталим із тих доказів є патерналізм людини.