«У Євангелії є золоте правило: не роби людям того, чого не хочеш собі і стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Хрещення — це нагадування про те, що цей підхід можна втілювати в життя», — каже «УМ» богослов, клірик київського храму Преображення протоієрей Андрій Дудченко.
Свято закінчилося. Ялинка не потрiбна. Ідола, навколо якого ще вчора танцювали діти, ми викидаємо на смітник. Західний світ, де звикли бережно ставитися до всього живого, а також економити, на чому тільки можна, вже давно переробляє «відпрацьовані» ялинки.
Тридцять колективів, більше тисячі учасників — такий «кадровий» склад уже третього «Маланка–фесту», що сьогодні пройде у Чернівцях. На цілий день буде перекрито рух у центрі міста, і народні колективи пройдуть гамірною ходою до головної сцени, де продемонструють різноманітні традиції святкування Маланки.
«Щедрий вечір багато в чому схожий на Святвечір — знову збирається за столом уся родина. Однак на відміну від Святвечора, зміст якого — тонкий, духовний, пов’язаний з народженням Сина Божого, — Щедрий вечір є ніби земним, у його обрядодіях бачимо карнавальність, — розповідає «УМ» фольклорист, співробітник Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», керівник дитячого фольклорного гурту «Будимир» Мирослава Вертюк.
«Столиця українського Різдва» — такий неофіційний статус уже кілька років поспіль має місто Львів. Тут усі, від мера до простого колядника, переконують: лише у Львові можна відчути справжній дух свята.
Щороку ми святкуємо ніби два Різдва — християнське й давньоукраїнське. Колядки про сонце й місяць, дерево посеред моря і птахів, які «засівали» землю зерном і небо зірками, казкових коней, які розмовляють зі своїми вершниками...
Історія села Різдвяни, що на Тернопільщині (населений пункт із такою ж назвою є ще на сусідній Івано–Франківщині), сягає корінням аж у 1241 рік. Начебто тоді на самі Різдвяні свята в цій місцевості відбулася велика битва між військом теребовлянського князя та татаро–монгольськими ординцями, на честь якої й назвали село Різдвяни.
Останнім часом стали модними екзотичні подарунки, зокрема павуки, хамелеони, черепахи та ящірки. Нині беззаперечним трендом наступаючого нового року є змія — символ 2013–го. Чим ближче до свята, тим більше з’являється охочих зробити своїм рідним та близьким «лускатий» сюрприз під ялинку, розповідають працівники зоомагазинів. Отож вдаю з себе покупця і починаю цiкавитися цiнами та особливостями утримання плазунiв.
З 2 до 27 січня нового року на Співочому полі в Києві вперше відбудеться «Виставка квітів Снігової Королеви». Тут можна буде побачити розкішні квіткові композиції, заморожені в глибах льоду. Здивувати киян дизайнери «Київзеленбуду» вирішили, поєднавши, здавалося б, несумісні речі — живі квіти й мертву кригу. Останні символізують зиму й літо, тепло й холод... Завдяки сучасним технологіям «зеленбудівці» «заморозять» близько тисячі різноманітних рослин — троянд, орхідей, гвоздик, iрисів, цикламенів тощо.
Хоча в ніч iз 31 грудня на 1 січня, коли ми зустрічатимемо Новий рік, у східному календарі ще пануватиме Дракон, але традиція задобрювати символ наступного року міцно увійшла в побут українців. Отже, як треба вдягтися і що поставити на святковий стіл, аби Змія була прихильною в наступному році?
