Музейниця-медик, порятунок експонатів і наївне мистецтво: українці отримали три премії European Heritage Awards/Europa Nostra Awards

29.04.2026
Музейниця-медик, порятунок експонатів і наївне мистецтво: українці отримали три премії European Heritage Awards/Europa Nostra Awards

Олень-оригамі з Покровська, який представлятимуть на Венеційській бієнале. (Фото з сайту pokrovsk24.news.)

Два українські проєкти і музейницю-парамедика минулого тижня назвали найкращими серед претендентів з усієї Європи — переможцями престижної премії у сфері спадщини European Heritage Awards/Europa Nostra Awards. Усього було подано для участі 261 заявку.


Переможців визначало журі у складі 10 експертів з культурної спадщини з різних європейських країн на основі оцінювання претендентів п’ятьма відбірковими комісіями. Загалом цього року присуджено 30 премій проєктам і діячам з 18 країн Європи.


Ще у кожного бажаючого є можливість проголосувати за претендентів на звання обранця глядацьких симпатій. У 2022-му ним став наш Всесвітній день вишиванки, якому у травні виповнюється 20 років.

Поліна Райко з Олешок почала малювати у 69 років

Збереження мистецтва Поліни Райко (1928–2004), яка розмалювала своє обійстя в Олешках поблизу Херсона, та пам’яті про неї відзначено у категорії «Залучення громадян і підвищення рівня обізнаності». Розписаний будинок української наївної художниці опинився на тимчасово окупованій росіянами території. Був затоплений після руйнування росіянами Каховської греблі у 2023 році. Завдяки зусиллям ентузіастів, найперше — ініціаторки та керівниці багатьо­х культурних починань у Херсоні Олени Афанасьєвої, інших активістів і громади творчість Поліни Райко продовжує жити в архівах, публікаціях, книзі, виставках, воркшопах і цифрових проєктах.
Поліна Райко народилась у 1928 році в місті Олешки неподалік Херсона, де прожила все своє життя. Художньої освіти не мала, почала малювати, коли їй було вже 69 років. Купувала на заощаджені з пенсії гроші фарби — і розмальовувала своє обійстя.
Відеоінсталяції робіт народної художниці Поліни Райко у Києві для загалу вперше з’явилися у «Мистецькому арсеналі» у великому проєкті «Чисте мистецтво» у 2017 році. Уже у період повномасштабної війни їх представляли на території Музею Івана Гончара. Нещодавно стилізовану кімнату-будиночок мисткині показували у масштабнішій виставці Ukraine WOW. Є театральна вистава «РАЙко» режисерки Олени Лазовіч, художницею-постановницею якої стала Надія Кошман — авторка документального фільму «Рай» (2006) про Поліну Райко.
Тобто популяризація імені народної художниці відбувалася упродовж десятиліть до того, як воно дійшло до організаторів престижної європейської премії у сфері спадщини від Europa Nostra. «Наша Європа» — це загальноєвропейська федерація громадських об’єднань, створена з метою популяризації і захисту культурної спадщини та природного середовища Європи. До складу федерації входять 250 неприбуткових недержавних організацій, що працюють у 45 європейських державах.

Марина Гриценко — музейниця, що стала бойовим медиком

Кого ще з українців відзначено? У категорії «Борці за збереження спадщини» — Mарину Гриценко (1986—2025) з Чернігова та київську організацію «Музей відкрито на ремонт».
Із лютого 2023 року військовослужбовиця, бойовий медик 3-ї окремої штурмової бригади Марина Гриценко до служби була головною зберігачкою фондів Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана. На початку повномасштабної війни у 2022-му вона демонтувала експозиції, рятувала понад 17 тисяч об’єктів, перемістивши їх до підземного сховища. 
Марина Гриценко народилася 26 травня 1986 року в селищі Ріпки на Чернігівщині у сім’ї медиків. Закінчила місцеву школу №2. Вищу освіту здобула на факультеті історії у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка. Завжди була старанною, цікавилася історією, захоплювалася музикою та обрядовістю. Із 2008 року працювала науковим, а потім — старшим науковим співробітником Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана, у професійному зростанні дійшла до посади головного зберігача фондів музею.
Музейниця Марина Гриценко з донькою.
Фото з фейсбуку.
 
Марина у 2021 році разом зі своєю донькою Юлею долучилася до «Пласту». Пластову присягу склала у жовтні 2023 року в фортеці Батурин під час вишколу; на той час вже була серед захисників України.
Тендітна музейниця Марина Гриценко стала стрільцем-санітаром у 3-й окремій штурмовій бригаді з лютого 2023 року. Отримала звання молодшої сержантки. Як бойовий медик брала участь у боях за Харківщину. У травні 2025 року за заслуги перед Україною нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня — як медик 1-го штурмового батальйону бригади за порятунок побратимів на передовій, відданість країні та хоробрість.
Вранці 7 серпня 2025 року Марина Гриценко (позивний «Мері») — мама 15-річної доньки, яка мала мирну професію музейниці — виконувала чергове бойове завдання під час повномасштабної російсько-української війни. Загинула на фронті разом із двома побратимами внаслідок атаки ворожого дрона...

Можна проголосувати за «Музей відкрито на ремонт» та інших

Третій представник України серед цьогорічних переможців престижної премії у сфері спадщини European Heritage Awards/Europa Nostra Awards — ГО «Музей відкрито на ремонт» (Київ). Фундамент цього руху закладався ще з 2016 року. Його ініціатор і лідер — вінницький історик Леонід Марущак — із 2014-го почав досліджувати східну частину України. До повномасштабного вторгнення рф в Україну з групою однодумців їздив по музеях на сході для організації і створення проєктів. Після 24 лютого 2022 року активно рятують музейні скарби від знищення російськими снарядами на територіях ведення бойових дій.
Зокрема, евакуювали половецькі скульптури і в Покровську 2024 року демонтували фігуру оленя-оригамі Жанни Кадирової, що прикрашала там парк «Ювілейний» з 2019-го. Цю сучасну скульптуру представляють на Венеційській бієнале.
Поліна Райко (у центрі) біля своєї хати, Олена Афанасьєва — крайня ліворуч. Початок 2000-х.
 
На сайті премії ще кожен охочий може проголосувати за те, щоб Марина Гриценко або один із двох українських проєктів — про Поліну Райко і «Музей відкрито на ремонт» — могли отримати відзнаку глядацьких симпатій. Цього переможця серед переможців оголосять на церемонії вручення премії «Європейська спадщина» 28 травня 2026 року в Муніципальному театрі Нікосії на Кіпрі. Церемонія нагородження транслюватиметься в прямому ефірі на сайті www.europanostra.org.
Серед претендентів — дуже потужні ініціативи з різних європейських країн. Наші українські найкращі названі проєкти і музейниця Марина Гриценко — в другій частині списку https://vote.europanostra.org/. Розібратися в усьому допоможе функція автоперекладу, а вибирати із загального списку потрібно трьох фаворитів. Треба не забути підтвердити своє голосування у листі, який може прийти з деякою затримкою, а не миттєво, на вказану пошту.
Творчість Поліни Райко.
 
У разі перемоги ГО «Музей відкрито на ремонт» з БФ «Музей наївного мистецтва» планують відреставрувати нещодавно евакуйовану єдину вцілілу роботу Зінаїди Фоменко з міста Краматорськ. Колишня співробітниця залізниці почала займатися мистецтвом після виходу на пенсію. Вона вирізала дерев’яні фігурки, з яких складала монументальні панно. Займатися різьбленням жінка почала для того, щоб потішити маленьких онуків. Але ніхто спочатку не оцінив належним чином її талант і майстерність.
Чи є в України шанси отримати премію глядацьких симпатій престижної європейської премії? У 2022 році найпершими з України одну з найпрестижніших нагород з культурної спадщини у Європі — European Heritage Awards — отримали організатори Всесвітнього дня вишиванки (якому цьогоріч у травні виповниться 20 років). Всесвітній день вишиванки з Лесею Воронюк тоді у Празі отримали і приз глядацьких симпатій, а також 10 тисяч євро на розвиток Музею вишиванки у Чернівцях.
Україна вже не раз отримувала визнання експертів престижної премії у сфері спадщини European Heritage Awards/Europa Nostra Awards. А це означає, що коли є натхнення — незалежно від освіти чи основної зайнятості, — треба творити. І знайдуться ті, хто помітить надзвичайні таланти і буде їх популяризувати.