Репортаж з романної глибинки: рецензія на «Гру в перевдягання» Артема Чеха
Артем Чех — один із перших письменників, що опинився на фронті.
Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу».
Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце.
Василь Шкляр. Упевненість Майстра: коли підвладно все
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон.
Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників.
Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?».
Акушерська уява проти комфорту невігластва: рецензія на книжку Ольги Токарчук «Чутливий наратор»
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії.
Юрій Андрухович. Майже весь перфекціонізм
Уперше книжка «Листи в Україну» Юрія Андруховича вийшли дванадцять років тому (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013).
Кризи уяви: як культура стає війною. Рецензія на «Нашу Європу» Оксани Забужко
Кілька тижнів тому на нашому партнерському сайті «Буквоїд» опубліковані Довгі списки рейтингу-2025: по 20 найяскравіших видань в кожній із 24 тематичних підномінацій.
«Тінь напівправди», що породжує чудовиськ. Рецензія на новий роман Марії Матіос «Жінці можна довіряти»
«Моя найстрашніша книжка», — сказала в інтерв’ю для «Суспільного» Марія Матіос про свій новий роман «Жінці можна довіряти» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025).