Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон.

Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників.

Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?».

«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії.

Уперше книжка «Листи в Україну» Юрія Андруховича вийшли дванадцять років тому (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013).

Кілька тижнів тому на нашому партнерському сайті «Буквоїд» опубліковані Довгі списки рейтингу-2025: по 20 найяскравіших видань в кожній із 24 тематичних підномінацій.

«Моя найстрашніша книжка», — сказала в інтерв’ю для «Суспільного» Марія Матіос про свій новий роман «Жінці можна довіряти» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025).

Книжка американської професорки польського походження Еви Томпсон «Трубадури імперії.

Суспільна втома — від будь-чого, включно з війною, — виникає, коли ніщо не змінюється на краще.

Тема шкільного курсу літератури на наших теренах — чи не вічна.