Акушерська уява проти комфорту невігластва: рецензія на книжку Ольги Токарчук «Чутливий наратор»
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії.
Юрій Андрухович. Майже весь перфекціонізм
Уперше книжка «Листи в Україну» Юрія Андруховича вийшли дванадцять років тому (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013).
Кризи уяви: як культура стає війною. Рецензія на «Нашу Європу» Оксани Забужко
Кілька тижнів тому на нашому партнерському сайті «Буквоїд» опубліковані Довгі списки рейтингу-2025: по 20 найяскравіших видань в кожній із 24 тематичних підномінацій.
«Тінь напівправди», що породжує чудовиськ. Рецензія на новий роман Марії Матіос «Жінці можна довіряти»
«Моя найстрашніша книжка», — сказала в інтерв’ю для «Суспільного» Марія Матіос про свій новий роман «Жінці можна довіряти» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025).
Літературна токсикологія. Рецензія на книжку Еви Томпсон «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм»
Книжка американської професорки польського походження Еви Томпсон «Трубадури імперії.
Пророцтво Горбуліна. Рецензія на книжку Людмили Долгоновської «Залізний генерал. Уроки людяності»
Суспільна втома — від будь-чого, включно з війною, — виникає, коли ніщо не змінюється на краще.
Нонконформізм від літературознавства — для школярів
Тема шкільного курсу літератури на наших теренах — чи не вічна.
«Безпека» коштом дітей. Рецензія на «Інститут» Стівена Кінга
Роман Стівена Кінга «Інститут» вийшов у США 2019-го. Одразу перекладений в Україні (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2020).
Професійний фанатизм. Рецензія на книжку Алоїза Принца «Полум’яр. Життєпис Йозефа Ґеббельса»
Найбільш контраверсійна з політичних професій — пропагандист.
Літературна травматологія. Чому варто прочитати «Сім поглядів на війну» Ярослава Поліщука — попри його крайню позицію
Один із проникливих літературних критиків, Ігор Котик, якось написав про іншого так само яскравого колегу, Ярослава Поліщука, що той насамперед є літературознавцем, а вже потім критиком.