Вітчизняні соціологи зазначають: чи не найбільшою інтригою нинішніх парламентських виборів може стати проходження до Верховної Ради одразу кількох патріотичних партій, зокрема ВО «Свобода» та «Нашої України». Принаймні про суттєве зростання рейтингу цих сил свідчать останні соціологічні опитування, проведені Інститутом соціологічних і маркетингових досліджень.

15 тисяч киян недільного ранку не полінувалися встати раніше й зробити ранкову зарядку — та ще й побили при цьому рекорд світу! Принаймні це стверджують представники низки організацій, які фіксують рекорди, а також самі організатори акції «День Чемпіона». Серед таких — Денис Силантьєв, президент Фонду підтримки молодіж­ного та олімпійського плавання, чемпіон світу з плавання, срібний призер Олімпіади в Сіднеї. Варто відзначити, що ранкову зарядку, яка проходила просто неба на Оболонській набережній у Києві, підтримали також: Ганна Безсонова — п’ятиразова чемпіонка світу з худож­ньої гімнастики, Владислав Ващук — відомий український футболіст, Володимир Горянський — народний артист України, Олена Шоптенко — хореограф, дворазова чемпіонка світу з бальних танців серед молоді.

Для державних керманичів нинішня осінь, окрім передвиборчого головного болю, несе ще й традиційні комунальні клопоти: на носі холоди й початок опалювального сезону. У Кабміні намагаються «тримати марку» великих господарників: на вчорашньому засіданні уряду тільки й мови було про належну підготовку до теплих батарей. Микола Азаров демонстративно вимагає забезпечити реальну готовність до опалювального періоду. На особливому контролі в Прем’єра — подача тепла і гарячої води в лікарні, поліклініки, школи, дитсадки, багатоквартирні будинки. І щоб, мовляв, «опалювалися приміщення, а не асфальт, під яким проходять тепломережі. Тому що з такою ціною на газ — це дуже дорога розкіш»! «Попереджаю всіх, щоб потім ніхто не ображався, — страхає Азаров комунальників. — І якщо хоч один дитячий садок або лікарня опиняться без тепла, то керівники, які за цю ділянку відповідають, будуть звільнені з роботи без зайвих розмов».

Привид російської–«регіональної» мови крокує Україною. Після Одещини, Запоріжжя, Донецька та Криму, де «великий і могучий» отримав особливий статус iз благословення місцевих рад, російську мову оголосили регіональною також у Луганській, Дніпропетровській та Херсонській областях — за таке рішення проголосували тамтешні облради на позачергових сесіях (щоправда, у жодному з рішень не визначено джерела фінансування дороговартісних мовних пертурбацій).

На українців полює «лагідний убивця» — так лікарі називають підступну хворобу, віруси гепатитів В і С, які поширюються семимильними кроками в нашій державі. Фахівці запевняють: за темпами поширення цей вірус навіть небезпечніший за СНІД. А Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає: гепатит С у 2020 році буде найстрашнішою хворобою на планеті. «Уже зараз кількість хворих на гепатити В і С у світі в 14—15 разів перевищує кількість ВІЛ–інфікованих, — каже головний інфекціоніст Міністерства охорони здоров’я України Ольга Голубовська, — і це тому, що заразитися вірусом гепатиту С вдесятеро, а гепатитом В — у сто разів простіше, ніж ВІЛ–інфекцією, хоча шляхи передачі ті самі». Україна у цьому процесі — на вістрі «атаки»: за оціночними даними, у нашій державі вже інфіковано 3% людей, деякі фахівці озвучують цифру в 7%. Але офіційна статистика стверджує: понад мільйон українців уже живуть iз вірусом гепатиту.

«Партія регіонів переконана і наполягає на тому, що ми виходимо на легалізацію існуючої в Україні двомовності. І під час роботи Конституційної асамблеї ми будемо домагатися того, щоб до складу нової Конституції увійшло формулювання про те, що в Україні діє дві державні мови — російська та українська», — заявив учора скандальний нардеп–«регіонал» Вадим Колесніченко журналістам у кулуарах парламенту.

Народні обранці розродилися черговою «геніальною» ідеєю: нардепи Ярослав Сухий від Партії регіонів і Катерина Лук’янова від НУНСу пропонують ввести податок для бездітних українців. Відповідний законопроект уже зареєстрований у парламенті. Побори стосуватимуться бездітних українців, які досягли 30 років, — їм доведеться сплачувати 17% податку на доходи фізичних осіб незалежно від рівня доходів. Винятком хіба що стануть бездітні інваліди I—III груп. Сім’ї, які виховують одну–дві дитини, платитимуть податки за звичайною ставкою 15%, троє–четверо (за умови, що молодша дитина має досягти трьох років) — 10%, п’ятеро і більше — 5% незалежно від рівня доходів.

Історія пам’ятає чимало морських звитяжних подвигів українців. Це й походи київських князів Ігоря, Святослава, княгині Ольги не лише Чорним морем (зокрема й до Константинополя), а й Каспійським, а звідти — на Кавказ. Найбільш історично значимим був похід Великого Київського князя Володимира до Криму, у Херсонес, де він 988 року прийняв християнство й був хрещений.

Традиції київських князів чудово продовжили запорізькі козаки — вони були вправними корабелами та моряками. Їхні швидкохідні чайки здатні були перетнути Чорне море лише за 30 годин. Ця обставина збагатила XVII століття яскравими історичними подіями, значними перемогами, зокрема, над Туреччиною та її сателітами. Історики налічують у XVII столітті близько 50 походів козаків Чорним морем й до Криму. Це століття подарувало з середовища запорізького козацтва низку видатних отаманів, мореплавців, котрі є славою української історії. Саме козаки стали основною силою Російської імперії у завоюванні Криму. І саме тому теза про те, що Крим — «ісконно рускій», виглядає як мінімум великим перебільшенням. Української крові там пролилося немало.

Низці провідних вищих навчальних закладів України суттєво скоротили державне замовлення на підготовку фахівців. Так, Львівському національному університету імені Франка, як пише Бюро журналістських розслідувань, «обрізали» держзамовлення за всіма «стратегічними» спеціальностями — через це на деяких факультетах доведеться звільнити половину викладачів. Скорочення торкнулося не лише економічних і правових спеціальностей, що анонсував міністр освіти Дмитро Табачник ще взимку, а й тих, котрі Мін­освіти обіцяло не скорочувати, а додавати — хімія, біологія, геологія, географія, комп’ютерні науки.

На вчорашньому засіданні Кабміну урядовці тішилися тим, як «гідно країна відзначила 66–ту річницю Перемоги». «Святкування також продемонструвало, що українське суспільство відкидає розкольницькі спроби спотворити величний подвиг нашого народу під час Великої Вітчизняної війни», — запевняв Прем’єр–міністр Микола Азаров.