Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді.

Ми маємо абсолютно ганебну заяву так званих митців до ЮНЕСКО з приводу збереження особливого російського характеру Одеси. Ми маємо схожі заяви в Полтаві, де хтось хоче зберегти пам'ятники присвячені Петру I.

Нові назви отримають 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 261 село.

Досвід українців може підказати чимало прикладів важливих і правильних законів, реалізацію яких вдалося саботувати.

В жодного чинного українського політика не виникне ідіотської ідеї відмовитися від цих символів на вимогу політиків сусідньої держави.

Чим більше спостерігаю за дискусією довкола книги Віталія Огієнка «Голодомор. Історія неусвідомленої травми» тим більше занепокоєння вона в мене викликає.

Багато знайомих дорікали мені, що я не підтримав ухвалення закону про мобілізацію. Зараз його втілення демонструє аргументи на користь моєї позиції.

Нині ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік.

Підтримую ініціативу працівників Національний музей історії України у Другій світовій війні позбутися цих інструментів совєтської пропаганди, щоб дати можливість показати саме український погляд на минулу війну.

Той, хто нині виконує обовʼязки президента України, справді не лише був ним усе своє життя до Банкової, а й залишається таким досі.