«Продам картини і полечу у космос»

«Продам картини і полечу у космос»

У харківській художній галереї «Маестро» два тижні тривав повний аншлаг. Сюди йшли любителі живопису, ветерани Космосу, астрономи і метафізики, делегації школярів. Масштабні картини з виглядом на Всесвіт і «заглиблений» у морську пучину батик тут «давали» разом з бардівськими піснями про політ неспокійної душі за межі буденної рутини. І все це у виконанні художника, пісняра, гідронавта і косміста Ігоря Березюка. «На космічному кораблі під назвою Земля ми летимо фактично посеред безодні, — говорить Ігор, — і при цьому в якийсь нераціональний спосіб встигаємо пересваритися між собою за тарілку юшки. Технократичний і споживацький напрям розвитку нашої цивілізації призвів до того, що людина руйнує саму себе. І це в той час, коли у кожному з нас закладений глибокий космічний задум — максимально проявити себе у часі і просторі, наповнюючи Всесвіт власним інтелектом, чистими помислами, духовністю».

«Київська пектораль» подорожчала

«Київська пектораль» подорожчала

Протягом 15 років існування цієї відзнаки хто тільки не звинувачував її у необ'єктивності, заангажованості чи тупцюванні на місці. Але цього року на останній перед церемонією нагородження прес-конференції «Київська пектораль» просто-таки вибухнула всілякими, приємними і не дуже, новинами.

Поліфонічність моновистави

Поліфонічність моновистави

Богдан Сильвестрович — актор такого грандіозного таланту, що відпрацювати одному за цілий окрестр для нього не проблема. Якщо включити фантазію і подумати, з яким музичним інструментом можна порівняти Ступку, то перерахувати можна і духові, і клавішні, і струнні. Він і контрабас, і тоненька скрипка, він і труба, і ніжна сопілка, він і на тромбон схожий, і на барабани іноді, а взагалі він найкраще підходить на роль диригента. Власне, саме так він і виглядає в цій новій виставі.

Світлі лики

Світлі лики

Київський фотохудожник Дмитро Клочко цілеспрямовано й наполегливо створює цей портрет уже багато років. Його об'єктив не оминає ні глухих й далеко не екскурсійних закутків Чорнобильської зони, ні майже зруйнованих, але від цього не менш величних замків України, ні примружених очей, як каже сам Дмитро, «невідомих сільських (та й міських) філософів, котрі, на відміну від Президента, уряду й парламенту, точно знають, що потрібно народу».

Всі статті рубрики