Чорний переділ

Нині в Україні відбувається черговий перерозподіл власності — «бої без правил» за майно і дуже великі гроші. Останні гучні економічні скандали в Україні змусили більшість із нас згадати події п'ятнадцятирічної давності, коли новопроголошена країна стрімко пірнула у каламутні води приватизації. Тоді спільне майно зуміли поділити між собою найспритніші, найхитріші, найвигадливіші співвітчизники — представники влади та бізнесу.
Тепер, коли через конфлікти між гілками влади держава трохи ослабила свої позиції, майно почали перерозподіляти ще раз. Роблять це непублічні люди у чорних масках під дбайливою охороною міліції, суду, часто не намагаючись придати дійству хоча би вигляд законності. На кону стоять мільярди — і долі сотень тисяч людей. >>

Донбас страйкує від гніту «регіоналів»

Якось не складається економічне співробітництво між «донецькими» та «луганськими» на території останніх. І не те, щоб раніше не було між двома угрупованнями розборок, однак раніше (тобто в ті часи, коли Олександр Єфремов і Віктор Тихонов намагалися створювати плацдарми для захисту своїх бізнесових інтересів у Києві, зокрема й «луганську» фракцію ім. М. Гапочки в парламенті) вони проходили в основному під ковдрою. А тепер, коли вони злилися з Партією регіонів в обмін на депутатство — про утиски «донецьких» заволала навіть Луганська обласна рада. Де зі 120 депутатських місць рівно сотня належить ПРУ. >>

Пляшка з фантазією

Киянам-автолюбителям є за що недолюблювати евакуатори. Не одному з них доводилося хапатися за серце, коли замість припаркованої на тротуарі автівки бачили порожнє місце. Бо перше, що при цьому спадає на думку, — вкрали! До того ж останнім часом у столиці ширилися чутки, що саме автомобілі-евакуатори стали чудовим знаряддям для злодіїв. За їхньою допомогою можна на очах у всіх «евакуювати» авто, яке потім марно шукати на штрафмайданчиках. Правда, компетентне джерело у столичній міліції повідомило «УМ», що жодного такого випадку в Києві ще не було. Але чутки — теж непоганий привід «мати зуба» на злощасні евакуатори. >>

Уряд поремонтує шматок вашого ліфта

Кабінет Міністрів спеціальною постановою затвердив порядок використання коштів з держбюджету на модернізацію ліфтів у житлових будинках, повідомляють «Українські новини». Справа потрібна, хоч їй дуже пасує гасло «краще пізніше, ніж ніколи». Адже на сьогодні третина з 92 тисяч ліфтів, які експлуатуються в Україні, відслужила свій технічний гарантійний строк 25 років. Отже, мешканцям старих висоток ніхто не гарантує безпеки «ліфтовикористання». Крім того, більшість диспетчерських систем, які управляють ліфтами, також застаріли — вони спроектовані більш як 15 років тому. Чи ж удасться уряду налагодити хоча б безперебійний рух ліфтів? >>

Карантин замість канікул

Київські школярі будуть вчитися весь останній тиждень мiсяця, тобто з 26 по 31 березня, коли зазвичай у дітей канікули. Про це розповіла начальник Головного управління освіти і науки Лілія Гриневич. У зв'язку з тим, що переважна більшість київських шкіл два тижні не проводили заняття через карантин, школярі відпочиватимуть уже під час Великодніх свят (тобто 7—9 квітня). >>

У постіль — без примусу

Про «постільне» нововведення «Укрзалізниці» я дізналася тиждень тому, коли купувала квиток до Києва в одеській залізничній касі. Заплатила суму, названу касиром, почала проглядати квиток. Дата, вагон, місце, тариф... Стоп, а що це за СП невідомого походження, за яке я мусила викласти з кишені 6 гривень 67 копійок? «Це плата за користування постільною білизною, — пояснила касир. — Ви ж не збираєтеся їхати 12 годин на голому дерматині?». Звісно, не збираюся, але ж попереджати треба! Може, в мене грошей вистачає тільки на «голий» проїзд... >>

Чупринку — в Герої України!

Рівно 57 років тому — 5 березня 1950 року — в нерівному бою з бійцями НКВС біля села Білогорща на Львівщині загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич, відомий під псевдоТарас Чупринка. Радянська влада боялася його настільки, що прах Шухевича спалили, а обгорілі останки викинули у річку Збруч. Роковини загибелі легендарного генерал-хорунжого українські націоналісти вшанували поминальними панахидами та молитвами за Україну. Мітинги й віче на Львівщині, Івано-Франківщині та Тернопільщині були значно багатолюднішi, ніж подібні акції в Києві та Харкові. >>

Персики убито!

Торік від найсуворішої за останнє півстоліття зими кримські господарства «влетіли» конкретно — приблизно на 300 мільйонів гривень. Саме на таку суму «зжерли» потенційних фруктів і винограду майже 30-градусні морози у січні—лютому. Цьогорічна зима видавалася втішною. Проте наостанок вона вирішила все-таки зловтішно «відігратись» на планах аграріїв. За три дні останнього тижня лютого нічна температура на півострові від плюсових позначок різко опустилась аж до 15—21 градусів нижче нуля. А цього достатньо, аби призвести до повної загибелі майже оголеного цвіту на деяких кісточкових, а саме персиках і абрикосах. >>

Завалені Кам'яною Слободою

Старий нежилий будинок по вулиці Кам'яна Слобода, 6/2 у центрі Москви обвалився через руйнування перекриття ввечері минулої суботи. У його підвалі, як виявилось, мешкали робітники, які працювали на реконструкції цього ж будинку. Двоє українців, Павло Бондар та Володимир Коржук, загинули, повідомив «5-й канал». Ще трьох людей, і серед них також одного робітника з України, з важкими травмами доправили до інституту швидкої допомоги імені Скліфосовського. >>

Сум на Суматрі

Щонайменше 70 осіб стали жертвами потужного землетрусу силою 6,3 бала за шкалою Ріхтера, який стався вчора вранці на індонезійському острові Суматра. Як повідомляє «Франс пресс», поштовхи відчувалися також у Сингапурі і Малайзії і викликали там велику паніку. Вчора провідні інформагенції перетворилися на лічильники смерті: 10.00 (за київським часом) спочатку повідомлялося про 13 жертв землетрусу, а за годину вже про 26, 30, потім — про 59, 70 загиблих. >>

Гендер у трудовій книжці

Ось і знову насувається на країну 8 березня... Торгівці квітами вже приборкують червоні тюльпани, надівають їм на дзьоби тоненькі гумочки та шикують упокорену намордниками флору в шеренги по троє і по п'ятеро. А працівники мас-медіа починають ламати голову над тим, що б такого нового і свіжого видати на-гора з нагоди традиційного одностатевого свята весни. Можна, звісно, застосувати підхід національно свідомий і познущатися з радянських «жон-мироносиць» — Клари Цеткін та Рози Люксембург. Можна вдатися до гламурно-таблоїдних заходів і опитати, приміром, нардепів на предмет того, що вони даруватимуть дружинам (адже що отримають їхні коханки — політбомонд все одно не зізнається). Можна написати щось душевне і ніжне про жінок загалом... Але це все вже було, є і буде, тож вигадувати велосипед ми будемо рівно стільки, скільки існуватиме 8 березня. Тобто до скону. Хоча, якщо дуже вже постаратися... >>

Юрій Логвин роздягнув близько 400 жінок!

Світове визнання художник здобув серією загальновживаних стандартних марок іще у 90-ті роки. Остаточно закріпив позицію серією «Гетьмани України». З 2002 року і до сьогодні дивує світ серією «Історія війська в Україні». А от, скажімо, про тонкої роботи «ню», яких у пана Логвина близько 400, у нас майже нічого не відомо... >>

Індійський хепі-енд

Нарешті здійснилася мрія Елізабет Герлі: 41-річна модель, актриса і дизайнерка вийшла заміж. Для британської красуні це справді неабияка подія, адже надягти на палець свого бойфренда обручку вона хотіла так, що аж пищала. Ще б пак, адже індієць Арун Найяр — справжнісінький мільйонер, а Ліз давно пора заміж. Спершу сердешна витримала 12 років із нерішучим Х'ю Грантом, який уперто не вів її під вінець, та ще й зрадив із повією. Після того розриву Ліз закрутила роман із багатим продюсером Стівеном Бінгом і навіть народила від нього сина, а безсовісний татусь заявив, що й дитина не його, і взагалі, Герлі, мовляв, хотіла бути самотньою матір'ю, от хай і виховує малого самотужки. Не дивно, що після таких «обломів» Елізабет вчепилася мертвою хваткою в Найяра. Та й тут її спіткала невдача — індус виявився одруженим! >>

Талановитий містер Лоу

Британський красень Джуд Лоу, виявляється, полонив серця й французів. Недарма ж днями посол Франції у Великій Британції Жерар Еррера вручив 34-річному кіноактору одну з найпочесніших нагород своєї країни — орден Мистецтв і літератури. >>

Розлучення по-італійському

Італійці — люди гарячі й пристрасні, і холодність партнера у сексуальній сфері для них просто трагедія. Але коли молода дружина 26-річного Люка Проді дізналася про його чоловічу неспроможність, самим розлученням справа не обійшлася. Адже підлий італієць поставив дружину перед фактом своєї імпотенції лише в першу шлюбну ніч! А до того містер Проді просто прикидався цнотливим і запевняв, що виступає проти сексу до весілля. >>

Анекдоти

— Був на врученні «Оскарів» — бачив Брітні Спірз. Уявляєш, вона тепер не просто лиса, а ще й із бородою й вусами!
— Дурню, це ж Федір Бондарчук! >>

Смерть на передньому сидінні

Дорожня пригода з трагічним фіналом сталася в Краматорську. За попередньою версією спеціалістів Донецького обласного управління ДАІ, автомобіль «ДЕУ-Ланос» врізався в освітлювальну опору внаслідок того, що водій не впорався з керуванням. >>

Кому сто «лимонів» за гривню?

Кінець 70-річному стадіону «Металург» поклав Валерій Лобановський, який у 2000 році, зазирнувши після матчу «Металургу» з «Динамо» до роздягальні, заборонив своїм футболістам приймати душ. Тренер вважав, що перебувати в приміщеннях під аварійною західною трибуною небезпечно для життя спортсменів. Після цього рада ПФЛ зобов'язала «Металург» завершити реконструкцію стадіону. Аж ніяк не бідний комбінат «Запоріжсталь» тоді дистанціювався від проблеми, і в 2002 році стадіон передали у власність міської громади. За життя мера Запоріжжя Олександра Поляка реконструкція почалася, але після його смерті у лютому 2003-го пригальмувалася на три з лишком роки. Розчистив джерела фінансування міський голова Євген Карташов — із бюджету він «відстебнув» близько 100 мільйонів гривень. >>

Музи Ренета Симиренка

Є особлива галузь виробництва, в якій як ніде інде необхідне натхнення від муз у поєднанні з природою. Ця галузь — садівництво. Якщо в мистецтві музи надихають творців, є об'єктом поклоніння, любові, то в садівництві муза повинна і надихати, і допомагати, і працювати в поті чола поряд із садівником. Тому не завжди і не кожна садова муза може витримати таку нелегку долю. А вже та муза, що пройшла шлях в мистецтві вирощування саду поряд зі своїм садівником до кінця його життя, залишаючись назавжди вірною його справі, заслуговує на особливу повагу.
Більшості садівникам і споживачам садової продукції добре відомий дуже популярний сорт яблук Ренет Симиренка. Але мало хто знає, коли і як було створено і розповсюджено цей сорт і яку роль у цьому відігравали жінки-музи, адже вони не тільки надихали і допомагали, а й рятували від смерті творця такого унікального сорту. А сорт цей існує вже понад 100 років... >>

Яким насправді був Шевченко?

За вікопомних часів російської та радянської імперій нас свідомо призвичаювали до того, що ми не є нацією, спроможною відтворити свою древню державність Київської Руси, а відтак — козацьку-лицарську; що ми, українці — просто «малороси»-«хохли». Свідомо нав'язували думку про те, що Україна є «окраиной» Росії. >>

Словниковий запас

Спочатку не було ніяких алюзій і політкоректної ідеологічної бази між двома поетами, які познайомилися, випили, почали читати вірші, сподобалися один одному — піймали спільну хвилю. Виявилося, що один — запорозький махновець, екс-телевізійник, нині радійник (працює на Радіо «Свобода») Павло Вольвач читає українською, другий — відомий київський поет Олексій Зарахович — читає російською. Чомусь це їх-обох таких тожсамих — не збентежило, і вони вирішили: а чому б і ні? Чому б не об'єднати київську аудиторію Зараховича і всяку — українську, спілчанську і приятельську — Вольвача, не перемішати передмістя й околиці в димах, полин біля рейок, «посадки, де фінкою б'ють у живіт», «напівпустий розхитаний трамвай» одного і риби, чехоні, вєрши, соми, «камишовий люд і люд проточний», «росчерк дерева в синем окне» іншого. >>

Вірші у русі, міміці й голосі

У понеділок у Спілці письменників Світлана Йовенко, Володимир Базилевський і Анатолій Качан згадували поета, прозаїка, кінорежисера, актора, шістдесятника, учня Довженка Миколу Вінграновського. Вечір його пам'яті можна вважати запізніло ювілейним — 70 років поету виповнилося б 7 листопада 2006-го, але дата ця пройшла тихо-камерно-негучно, і в Спілці колегу не вшановували. Натомість учора зала Будинку літератора була повною — прийшли навіть такі відомі дівчата з іншого «мистецтва», як співачка Катя Чілі та художниця Оксана Чепелик: чи так усіх цікавили спогади колег про «осіннього Миколу», чи вистава «Заповітне» театру «Мушля» керівник Сергій Архипчук) за поезією Миколи Степановича Вінграновського. >>

Сила блюзу

Прихильники джазу, року та просто «розумної, красивої музики» безперечно зрадіють та помчать у каси чи бодай збиратимуть гроші, коли почують, що в Україну має плани приїхати один із найвідоміших гітаристів та вокалістів Гаррі Мур. Про ствердну відповідь, яку дали агенти музиканта, а відтак своє невимовне щастя, бо в Київ Мура зазивали ще з 1996 року, заявили представники компанії «Євростар», яка організовуватиме виступ у Палаці «Україна». «Зірка концертує нечасто, він — один із небагатьох артистів, який досі, скажімо, не давав концертів у Москві. Тепер у його гастрольному графіку українська і російська столиці. Гонорар у Києві захмарним не буде, він погоджувався не на гроші, просто настав час», — розповів керівник «Єврошоу» Сергій Галузін. Висновуючи з надісланого рейдера, концерт обіцяють «класичним»: з ритм-секцією, клавішними та Гаррі Муром. «Зараз триває робота над його новим альбомом, тому не виключено, що співак виконає і нові композиції», — вважає Галузін. >>

Вона і Діонісій

До Києва актриса Алла Демидова приїздить досить часто. Її вистави не мають нічого спільного — ні в сенсі художнього наповнення, ні в цінах на квитки (найдорожчий коштував 180 гривень) — з ледь не єдиним гастрольним жанром театральної сучасності, що зветься «антреприза». І при цьому збирають обов'язкові аншлаги, яким можуть позаздрити невтомні постачальники «серіальних зірок», «пригодованих» на сценах українських театрів. Цього разу Алла Демидова зіграла в Києві дві поетичні вистави: 4 березня — «Поети ХХ століття від Блока до Бродського», 6 березня — «Анна Ахматова. Марина Цвєтаєва». «На мої спектаклі приходять люди, які хочуть слухати поезію», — на думку Алли Сергіївни, саме так можна пояснити увагу до поетичних вистав. >>

Помінятися тілом iз Крістіною Орбакайте

У перших числах березня в прокат вийшла стрічка російського режисера Олександра Стриженова «Любовь-морковь» (в українському варіанті «Кохання-зітхання»). Сюжет у комедійної казки не новий — перевтілення чоловіка в жінку і навпаки, але завдяки вдалому дуету Крістіни Орбакайте та Гоші Куценко, які зіграли сімейну пару Марину та Андрія, динамічності та легкості кадру в кращих традиціях голлівудських комедій, фільм дивишся з задоволенням. Настрій автоматично піднімається у часи весняного авітамінозу. >>

Рай із Раєю

Сім років тому Раїсі Шевчук випав щасливий квиток. Його звати Маріо. Художник Маріо Карілло з мальовничого Сан-Джузеппе. Але якщо три її подруги, які знайшли свої другі половинки на заробітках у цій південній країні, там і залишились, то Раїса та Маріо переїхали сюди, на Волинь. >>

Плоцькi потреби

Сьогоднішній робочий візит Президента України спрямований не в польську столицю, а в містечко Плоцьк, що в центральній частині Речі Посполитої. Саме сюди мусить дотягнутися нафтогін «Одеса—Броди» — з тим, щоб отримувану з прикаспійських держав нафту транспортувати далі на захід Європи. Добудова цього трубопроводу і стане однією з головних тем перемовин Віктора Ющенка з Лехом Качинським, президентом Польщі. Чи вдасться українському Президентові переламати усталену польську позицію, яка полягає в тому, що добудовувати трубопровід варто лише в разі, якщо проект заручиться гарантією постачальників нафти? Адже постачальники нафти, зокрема Казахстан й Азербайджан, твердять протилежне: нафту вони можуть постачати лише в разі добудови трубопроводу. >>

«Не так» ішли есдеки

На найближчому з'їзді дещо призабута Соціал-демократична партія (об'єднана) розгляне заяву Віктора Медведчука про відставку з посади лідера. Про це днями заявив один із чільних есдеків, перший номер у списку блоку «Не так!» на виборах-2006 Леонід Кравчук. Він також не виключив, що на партійному форумі розглядатиметься питання про зміну назви СДПУ(о). Нагадаємо, що при Кучмі це була «партія влади», а після чергових виборів втратила навіть залишки політичного впливу в центрі та на місцях. >>

Хто «слухав» Мороза?

«У нас є повна інформація про те, хто давав вказівку прослуховувати Мороза, хто ці розпорядження передавав безпосередньо виконавцям, відомі виконавці, відомі адреси, де це робилося, на якій апаратурі тощо», — ці слова лідера фракції СПУ Івана Бокого знову обурили керівництво Служби безпеки. Адже народний депутат стверджує, що саме СБУ влітку минулого року прослуховувало Голову Верховної Ради, й про це соціалістам нібито стало відомо від самих працівників Служби. >>

«Молоток» на мільярд гривень

Столиця б'є рекорди. Як повідомляє прес-служба Київської міськдержадміністрації, на земельному аукціоні, що відбувся вчора в приміщенні Контрактової товарної біржі, за рекордну суму в 999,763 мільйона гривень було продано земельну ділянку площею 113,5 га, розташовану в Оболонському районі на вулиці Озерній. Стартова ціна ділянки становила 869 млн. 359 тис., «фінішна» — мільярд без якихось «копійок». За право купити лот змагалися два учасники аукціону, а переможцем виявилося ТОВ «Баскі плюс 2004», яке планує побудувати й експлуатувати на придбаній землі житлові будинки та об'єкти соціально-культурного призначення. >>