«Щезники» і шукачі

«Щезники» і шукачі

Хто з нас у дитинстві не збирався «у світ» на знак протесту проти «несправедливості» батьків? Хтось демонстративно пакував нехитрий скарб, продумував маршрут, комусь навіть вдавалося вийти за поріг дому, а когось зупиняли (як мене, наприклад) просто біля шафи з теплим светром — «на випадок зими»... Покоління змінюються, проблеми залишаються старі — діти хочуть уваги до себе, любові, а ще дуже часто — елементарно попоїсти. Тому йдуть з дому. Про те, що їх чекає потім, вони, як правило, не думають. Лише минулого року в Україні було зареєстровано 7,5 тисячі зниклих дітей. Переважну більшість оперативники знайшли і повернули батькам, опікунам і вихователям. Декого шукають і досі... А шукати зниклих дітей — це робота важка і почасти невдячна. Однак її виконують правоохоронці мовчки і без пафосу, виправляючи покалічені дитячі долі... >>

Як скресала крига неправди й забуття

1983-й розпочинався для діаспори у США під знаком сумних 50-х роковин Голодомору в Україні. 1 січня голова уряду УНР в екзилі Ярослав Рудницький відвідав штаб-квартиру міжнародного співтовариства у Нью-Йорку і передав на ім'я Генерального секретаря ООН меморандум про голод-голокост в Україні в 1932—1933 роках. Ця акція мала суто символічний характер. Навіть сьогодні незалежній Україні поки що не вдається домогтися від Організації Об'єднаних Націй визнання Голодомору геноцидом українського народу. Тоді ж зусилля діаспори до історичної справедливості на міжнародному рівні були заздалегідь приречені на невдачу. У хмарочосі над Іст-Рівер український народ нібито представляла УРСР — квазі-держава, яка не визнавала найбільшої національної трагедії. >>

До 2017-го, і квит!

Президент Віктор Ющенко заявляє про неможливість продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії на території України після 2017 року. Перебуваючи у Харкові, глава держави виокремив два моменти. >>

Уряд не впорався з газовим питанням

Формат «круглого столу», який глава держави використовує для налагодження діалогу з політичними силами, практикуватиметься і надалі. Але тепер за участі найширшого кола громадськості, включаючи представників регіонів. Про це Віктор Ющенко повідомив, перебуваючи вчора в Харкові. «Моя мета в цілому, — говорить він, — приблизити полярні сторони. Посадити усіх за «круглий стіл», щоб усі засвоїли: політику протистояння необхідно замінити на політику співіснування, а потім ми разом сформуємо спільну політику інтересів. Ми побачимо речі, які можуть об'єднати націю, і тоді перейдемо до політики співпраці». >>

«Я — каштан. Мені 15 років»

Київські можновладці не горять бажанням докласти свою руку до впорядкування, приміром, Троєщини чи Борщагівки. А от до Хрещатика — завжди будь ласка! Ось і нова влада туди ж — на вівторковому засіданні Київрада ухвалила рішення «Про заходи, спрямовані на благоустрій вулиці Хрещатик та центральної частини міста Київ». На щастя, цього разу ніяких будівельних робіт тут не передбачається, а так, по «дрібницях» — впорядкують парковки, приберуть «зайві» кіоски, облагородять рекламу тощо. >>

Мільйон за моральну шкоду

Незалежна журналістка, в минулому співробітниця телепрограми «Закрита зона» на «5-му каналі», Олена Кочкіна вимагає від охоронця відомого бізнесмена Рiната Ахметова один мільйон гривень. Таким чином вона хоче компенсувати завдану їй моральну шкоду, спричинену стеженням за нею невідомими особами. На думку журналістки, приховане відеоспостереження розпочалося після того, як у неї трапився інцидент з охоронцем донецької фірми «Люкс», власником якої є Рінат Ахметов. Зокрема, у травні минулого року приватна служба охорони не дозволила Олені проводити зйомки біля будівлі підприємства. >>

«1+1» не «ПРИВАТизують»

Київський апеляційний суд на своєму засіданні 31 жовтня скасував рішення Печерського районного суду столиці про визнання співвласника «Приватбанку» Ігоря Коломойського власником 70% статутного фонду ТРК «Студія «1+1», повідомляє УНІАН. «Безперечно, я задоволений рішенням Апеляційного суду, адже воно повернуло віру в можливість та вірогідність справедливих рішень судів України, які мотивовані лише буквою закону та законодавством України, — коментує голова ради директорів «1+1» Олександр Роднянський. — Крім того, сподіваюся, що телеканал «1+1» подолав чергову хвилю судових тяганин і нарешті має можливість ще активніше зосередитися на стратегічному розвитку». >>

«Бритоголові» активізувалися

В останні дні жовтня відбулося одразу дві резонансні події, які засвідчили, що питання расової терпимості в Києві ще залишаються вкрай актуальними. Принаймні для молодчиків, які голять голову й вважають себе захисниками етнічної чистоти нації. >>

Різанина на вулиці Радянській

У Тальному — невеликому районному центрі Черкаської області — люди шоковані жорстоким вбивством старшокласниці. Люди кажуть, що страшно вийти на вулицю навіть увечері, адже дівчину було зарізано не глупої ночі, а о 19 годині. >>

Чия булава?

Із сивої давнини до XX століття Україна була «прохідним двором» для численних орд і армій, зазнавала постійного грабунку. Тож не дивно, що реліквії і пам'ятки мистецтва нашого народу можна зустріти в музеях і приватних колекціях по цілому світі. Нещодавно «клейноди» запорізького козацтва «знайшлися» аж під Нью-Йорком. >>

Тбілісі прагне діалогу

Учора до Москви вперше з початку серйозного російсько-грузинського конфлікту прибув для переговорів високий представник Грузії — міністр закордонних справ Гела Бежуашвілі. Він намагатиметься «розрулити» кризу, що склалася між двома країнами. Запланована його зустріч із російським колегою Сергієм Лавровим. Напередодні візиту до Росії Бежуашвілі заявив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що його країна прагне бачити Росію партнером та лідером на пострадянському просторі. В той же час він не хотів би, щоб Москва продовжувала політику тиску на своїх сусідів. Міністр заявив, що його метою є відновлення діалогу, а пріоритетом таких розмов — відміна запроваджених Москвою санкцій проти Грузії. Бежуашвілі висловив готовність до компромісу, але закликав Росію, в свою чергу, відмовитися від тактики погроз та залякування. Він має намір пояснити російським колегам, що прозахідний курс Грузії зовсім не означає його антиросійську скерованість. >>

Згадати всіх

Нарешті, більш як через два місяці після трагедії, вдалося ідентифікувати тіла всіх загиблих у катастрофі Ту-154 під Донецьком. Про це повідомив учора голова комітету з праці і соціального захисту населення Петербурга Олександр Ржаненков. «Протягом тижня поховають останніх загиблих», — додав він. >>

Роздача музичних слонів

Члени міжнародного журі — всесвітньо відомі піаністи, композитори, музичні критики — без перебільшення були піднесені і задоволені конкурсом. Вони в один голос відзначали унікальність і безпрецедентність українського музичного заходу. >>

У самостійне плавання

У ніч із вівторка на середу в Північному морі під час сильного шторму зірвалася з опор нафтова платформа, на якій перебувають 75 робітників, повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на норвезькі служби, які проводять рятувальну акцію. Платформа перебувала приблизно за 100 морських миль від узбережжя Норвегії і після зриву з опор почала дрейфувати в напрямку Польщі. >>

«Громадяни начальники» від Прем'єра не залежать

Ще на початку серпня, представляючи міністра внутрішніх справ Юрія Луценка колективу МВС, Прем'єр-міністр Віктор Янукович щось там казав про необхідність створення при Кабміні підрозділу, який координуватиме роботу МВС та реформування відомства. На думку Прем'єра, цей підрозділ потрібен ще й для того, щоб якомога ефективніше боротися зі злочинністю, при цьому він згадував свій «певний досвід стосунків із правоохоронними органами». З того часу «донецькі» (у кожного свій досвід) намагалися поставити МВС під свій жорсткий контроль і, перш за все, у кадровому плані. I якщо намагання поставити свого «кадра» на місце першого заступника міністра завершилося нічим, то вже 4 жовтня «тишком-нишком» уряд Януковича прийняв таку собі постанову, якою затверджувалося нове положення про МВС. >>

Уряд ще «посинішав»

Любителі багатосерійного політичного «мила», зачувши про завершення всіляких «коаліціад», засумували. Адже після зриву переговорів уже не доводиться чекати пристрастей навколо блокування, клятв у любові й терпимості, биття політичного посуду тощо. І рано засумували. Бо припинення коаліційних переговорів між «Нашою Україною» й «антикризовою» коаліцією потягло за собою відхід «нашоукраїнських» міністрів із уряду, і це «відставочне» шоу триває уже кілька тижнів. Кульмінація серіалу мала б настати вчора, але в кращих традиціях латиноамериканського тележанру потаємні режисери залишили розв'язку на потім: із незрозумілих причин «антикризовики» погодилися відставити тільки двох міністрів: культури — Ігоря Ліхового та юстиції — Романа Зварича. Учора Верховна Рада також затвердила їхніх наступників. >>

Борітеся — поборете

Результати останнього засідання підкомісії з питань функціонування і перебування на території України Чорноморського флоту РФ Володимир Огризко, перший заступник міністра закордонних справ України, оцінив як «певні просування». На засіданні, яке відбулося цими вихідними у Севастополі, українській стороні вдалося бодай частково обмежити розгул суборенди — незаконного здавання «чорнофлотцями» у винайм бізнес-структурам земель та об'єктів, які не обумовлені в базовому договорі про умови базування ЧФ, підписаному в 1997 році. Зараз припинено 96 таких договорів, ще 32 розглядаються і по кількох росіяни подали апеляції, повідомив пан Огризко. >>

«Зимовий час» не тільки на годинниках

На Донеччині вводиться «зимовий час» біля кіосків та прилавків магазинів, що торгують хлібом. Причому настає він не в одну мить, а поступово і в різних торгових точках по-різному. І, на відміну від стрілок годинників, які перевели назад, копійки за хлібопродукцію мешканцям області доводиться додавати. Тому й отримав цей період неофіційну назву — «зимовий». Бо від нових цін у багатьох споживачів аж «мороз по шкірі» йде. >>

Намерзло льоду в теплому Миколаєві

Усього десять місяців знадобилося на зведення унікального в Миколаєві льодового палацу, розміри поля якого (понад 1,5 тисячi кв. м) дозволяють проводити як міжнародні турніри з фігурного катання, так і матчі хокейного чемпіонату країни. >>

«Капкан» для пеленгаса

Еконебезпечна ситуація склалася в Молочному лимані, який визнано основним нерестилищем далекосхідної кефалі (вживаніша назва — пеленгас). Щороку риба запливає сюди відкласти ікру, а восени, як стає прохолодніше, повертається у відкрите море. У відкрите плавання щоосені відпливають і «діти нересту» (під кригою мілководного лимана мальки задихаються). Якщо не тисячоліттями, то віками процес відтворення живих ресурсів регулювала природа. Не без делікатного і, головне, своєчасного втручання людини. Йдеться про потребу в регулярному поглибленні протоки між Азовським морем і Молочним лиманом: коли дмуть східні вітри-леванти, то протоку поволі, але неодмінно заносить піском. >>

Виплати чорнобильцям — у повному обсязі

Сьогодні в Україні майже 2,5 млн. громадян мають статус постраждалих через аварію на Чорнобильській АЕС. З наступного року чорнобильці повністю переходять під опіку Міністерства праці та соціальної політики. Процес передання цих повноважень від Міністерства з надзвичайних ситуацій до Мінпраці почався ще з 2004 року, і ось тепер він завершується. Це виглядає абсолютно логічно, оскільки практично всі чорнобильські програми мають соціальний характер. Вони пов'язані з виплатами та пільгами. >>

Лікарі сидять на валiзах

Невiдомо, кому першому спала на думку ідея великого переїзду київських медустанов на менш цінні землі (з подальшим продажем ділянок, які звільняться), але спочатку активність столичної міськдержадміністрації в цьому напрямі неабияк налякала майбутніх переселенців — працівників пологового будинку №1, що на вулиці Арсенальній, 5. У київської громади відразу ж виникло запитання: якщо ласі 1,3 гектара лікарняної землі підуть з молотка, де працюватимуть медики та отримуватимуть допомогу пацієнти? Згодом з'явилася інформація про те, що міська клінічна лікарня № 15, що на вулиці Григорія Сковороди, 2, також має виїхати з корпусів, які історично належать Києво-Могилянській академії. Куди — знову ж таки невідомо... Буря емоцій, яка здійнялася в ЗМІ, вщухла тільки після офіційних пояснень мерії. >>

Пани б’ються, а в дiабетикiв чуби тріщать

Харківська мерія звинуватила облдержадміністрацію у нецільовому використанні державних коштів, призначених для закупівлі імпортного інсуліну. Причому з погрозою залучити до розслідування резонансної справи Генеральну прокуратуру. Позицію міських чиновників та депутатів днями озвучив Ігор Шурма — у минулому член парламентської фракції СДПУ(о), а тепер заступник харківського мера і директор департаменту охорони здоров’я та соціального захисту міськради. На роботу до Харкова відомого львів’янина кілька місяців тому запросив новообраний міський голова Михайло Добкін. >>

Амбіції і Путін

«Наш тиждень моди нічим не відрізняється від аналогічних заходів в інших країнах — він пройшов на такому самому високому рівні, як і європейські тижні моди», — похвалився в інтерв'ю сайту «Клео» генеральний директор московського «Фешн уїк» Євген Ящук. Організатори модного дійства у білокам'яній справді дуже високої думки про своє дітище, і хоча у їхніх колег де-небудь у Парижі чи Мілані такі амбіції викликають здоровий сміх, москвичі переконані: прийде час, коли увесь цвіт дизайнерського цеху з'їжджатиметься саме до них, а в бік усіляких францій-італій навіть не дивитимуться. >>

Дорога їхня Москва

Найдорожчі у світі готелі, якщо розглядати не вартість окремої одиниці, а середній ціновий показник у цілому по місту, виявляється, розташовані не в яких-небудь Арабських Еміратах чи Лас-Вегасах, а в Москві. Як повідомляє британська газета «Дейлі телеграф», саме в російській столиці середня вартість готельного номера є найбільшою на планеті. Скажімо, за період із квітня по червень цього року вона становила 316 доларів за добу і продовжує стрімко зростати. >>

Анекдоти

Сміх крізь сльози — результат застосування сльозогінного газу в притоні курців марихуани. >>

Два крісла і один портфель

Тихцем і потроху, нахрапом і одразу — для захоплення влади всі методи добрі. Однак розумні і далекоглядні сили тим і вирізняються, що вдало поєднують обидві стратегії. Так, як це зараз роблять ті, кого ми називаємо евфемізмом «синьо-білі». Вдало використана політреформа, вдало проведена виборча кампанія, вдала розстановка кадрів на місцях — і ось уже павутинням «Регіонів» обплутана значна частина України.
Однак дірки все-таки залишаються, і чи не найпомітніше зяє та, що у столиці. Тут завдяки ухваленому в 1999 році Закону «Про місто-герой Київ», панує інша команда. І хай навіть її методи не менш «чисті», але ж і цілі вона переслідує власні, автономні. Очевидно, тому у Верховній Раді й з'явився проект закону, покликаний цю «несправедливість» виправити. >>

Брати по крові з власних гуль

«Україна молода» вже повідомляла про створення у Полтаві обласної координаційної ради національно-патріотчних сил. Саме її влітку гучно називали «першою ластівкою» і своєрідною «прелюдією» до започаткування єдиної справді української правої партії. Ініціатори такого єднання «з низів», місцеві представники Української народної партії, говорили вже не про декларації, а про необхідність усім осередкам патріотичних партій, починаючи з найменшого села, саморозпуститися з одночасним утворенням на загальних зборах, районних і обласних конференціях, зрештою, на всеукраїнському з'їзді відповідних структур нової потужної партії. Постати вона має на згарищах УНП, Руху, КУНу тощо. >>

Вакханалія через двовладдя

Незважаючи на те, що у столиці функціонує Київське міське головне управління земельних ресурсів Держкомзему, Київська міська рада в травні 2002 р. створила ще одну однорідну структуру. Назвали її Головне управління земельних ресурсів. Не можна сказати, що права рука не знала, що робить ліва. Очевидно, колишній мер столиці і його команда свідомо пішли на створення цієї організації, яка в багатьох питаннях почала дублювати територіальну держкомземівську. Бо усвідомлювали, що земля в Києві — це більше, ніж земля. Це золота акція, вартість якої постійно зростає.

Головне управління земельних ресурсів КМДА відразу потягнуло «ковдру» на себе, почало вільно, на свою користь, трактувати законодавство. Це робити було нескладно, зважаючи на недосконалість правової бази. Заступник голови Київської міської державної адміністрації А. Муховиков усіма силами і засобами продовжує захищати честь мундира. Мовляв, ми маємо достатньо прав, повноважень, щоб самостійно проводити земельну політику в столиці.
Незалежні експерти стверджують: саме муніципальне управління провокує хаос, який породжує резонансні публічні скандали. А тим часом конфлікт між двома столичними земельними управліннями загострюється. Хто розрубає «гордіїв вузол» ? Чи припиниться у Києві земельна вакханалія? Щоб з'ясувати ситуацію, ми запросили до розмови начальника Київського міського головного управління земельних ресурсів Сергiя Харченка. >>

Замість пам'ятника — дачі

У 2001 році на честь десятої річниці незалежності України за розпорядженням тодішнього мера міста Києва Олександра Омельченка було закладено Всеукраїнський парк пам'яті борців за свободу та незалежність України. Парк повинен був розташуватися між річкою Десенка і селом Троєщина. На підтвердження серйозності намірів влада поставила пам'ятний камінь, який видно з Московського мосту з боку Троєщини. >>

Територія вільних муз. Підхід — індивідуальний

Що таке Будинок творчості і наскільки важлива його атмосфера для митців, я знаю не з розповідей. Письменником був мій батько, тож свого часу не раз опинялася з ним у своєрідному раю. Там літераторів не обходили жодні робочі чи побутові проблеми, там їх оточували лише комфорт і чудова природа, а при бажанні — ще й цікаве товариство таких же творчих людей. І коштувало місячне перебування там зовсім недорого, оскільки основну (чи й усю) вартість оплачувала держава. Останнє, безперечно, зміцнювало у поетів та прозаїків відчуття власної значимості для суспільства, тому також сприяло натхненню та продуктивності творчої праці. В таких будинках їм справді суттєво по-іншому думалось, дихалось, працювалось. Ні, я аж ніяк не збираюся ідеалізувати цю частинку радянської культурної дійсності, бо дьогтю при тій порції меду більш ніж вистачало. Але щодо власне будинків творчості, то в новій Україні заміни їм взагалі не знайшлося — ні хорошої, ні поганої. Винятком трохи більше як півтора року тому став незвичайний і найперший у нашій державі приватний Будинок творчості «Потік Ірва». Незвичайний уже тим, що з'явився не десь у традиційній курортній зоні й не поблизу столиці, а в невеличкому містечку на півночі Тернопільщини. А щоб стала зрозумілою вся унікальність цього «притулку муз», насамперед треба познайомити читачів з його господарем. >>

У Донецьку на Хелловiн ганяли «кажанів»

«Ми проаналізували гру «Валенсії» в попередньому матчі й не побачили, щоб іспанці були вищі рівнем за «Шахтар», — сміливо заявив напередодні домашнього поєдинку з «кажанами» тренер донеччан Мірча Луческу. — Я хотів би побачити на полі той «Шахтар», який у минулі роки вигравав у «Селтіка» й «Барселони». Організація гри й індивідуальна майстерність дозволяють нам не лише грати на рівних із європейськими грандами, а й перемагати їх. Тому для мене не буде дивним, якщо ми обіграємо і «Валенсію», і «Рому». >>

І знову Дрогба!

Уже після четвертого туру групового турніру Ліги чемпіонів половина команд із груп А, В, С і D забронювала собі місце у «плей-оф». Це «Ліверпуль», «Валенсія», «Баварія» та ПСВ. Лише диво може завадити потрапити до «плей-оф» клубу Андрія Шевченка — «Челсі». >>