Попо, ставленик Ленса

Попо, ставленик Ленса

Минулого року 26-річного українця Ярослава Поповича було визнано найкращим молодим гонщиком «Тур де Франс». Наш співвітчизник уже багато років мешкає в Італії, де має власний будинок під Флоренцією. Його поява в Києві — величезна рідкість, тому на прес-конференцію з Поповичем у розважальному комплексі «Арена» зібралося чимало журналістів.
Колись Ярослава запитали, за що його обрав у свою команду Ленс Армстронг, і галичанин відповів: за усмішку. Хоча це й жарт (а директор американської команди «Діскавері ченнел» Йоган Брюнель бачить у Поповичі майбутнього фаворита багатоденних велоперегонів), але він дiйсно весь час усміхнений і відкритий для спілкування.
У цьому році найголовнішою метою Ярослава буде «Тур де Франс», який стартує 1 липня. Сам Армстронг вважає, що вже в поточному сезоні Попо повинен якщо не виграти «Велику петлю», то принаймні «забити» місце серед топ-гонщиків.
До України Ярослав завітав після «Туру Джорджії» у США, де посів третє місце. Із запитання про те, як розпочався для нього «рік великих очікувань», і «стартувало» наше спілкування. >>

Ключки наголо

Право провести ювілейний, 70-й, світовий форум елітних збірних планети Латвія заслужила не завдяки видатним спортивним успіхам національної команди. Візитом великого хокею на береги Балтійського моря маленька республіка зобов'язана своїм вірним уболівальникам. На попередні чемпіонати, за кордон, вони виїжджали просто в небувалих для хокею кількостях — по п'ять із гаком тисяч чоловік — і створювали на трибунах справді святковий настрій. Саме через їхню «турбулентність» деякі журналісти й недолюблюють латвійських хокеїстів і радіють, коли їхня збірна не грає з ними в одній групі, а ще краще — в одному місті. Що зможуть створити завзяті фани Латвії на двох аренах Риги, де відбудуться всі матчі чемпіонату, і навколо них — можна лише здогадуватися. >>

Олександр Сеуканд: Найгірше зараз гравцям «Сокола», адже їхньої команди фактично... немає

Будемо сподіватися, у боротьбі зі збірними Швеції, Швейцарії й Італії нашим хлопцям до снаги посісти принаймні третє місце в групі й зберегти прописку в еліті ще на рік. Це суперечить загальному стану хокею в країні, тож нашим знову доведеться виїжджати на психологічному настрої, запасі досвіду й міцності. Саме з психологічного стану хокеїстів ми почали розмову з головним тренером національної команди Олександром Сеукандом. У ролі керманича «синьо-жовтих» він їде на свій третій чемпіонат у дивізіоні А. >>

«О панно Інно, панно Інно...»

Дівчино, хочете стати «Міс Всесвіт»? Нічого у вас не вийде. Бо лише вихід у так званий «фінал» так званого українського конкурсу «Стань Міс Всесвіт» коштує 15 тисяч доларів. Ми не стверджуємо напевне, але саме про це активно говорять на інтернет-сайті www. modelbank.com.ua — тому, де спілкуються моделі й наближені до модельних кіл люди. >>

Китаєць із європейським серцем

Кінорежисера з Гонконгу Вонга Кар-Вая вважають одним із найкращих режисерів світового кіно. Оскільки саме Кар-Вай цього року очолює журі Каннського кінофестивалю, який пройде з 17 по 28 травня, є нагода ближче придивитися до творчості цієї талановитої людини. >>

Українські корені Зигмунда Фрейда

6 травня виповнюється 150 років з дня народження австрійського невролога і психіатра, засновника психоаналізу Зигмунда Фрейда (1856—1939). Фрейд займався невропатологією, а пізніше — лікуванням неврозів та істерії. 1902 року він став професором Віденського університету, де розвивав і популяризував психоаналіз, який невдовзі зажив світового розголосу. Найвідоміші його твори — «Тлумачення сновидінь», «Вступ до психоаналізу» та «Майбутнє однієї ілюзії» — викликають бурхливі дискусії як у середовищі психіатрів, так і серед філософів.
1938 року, після загарбання Австрії гітлерівською Німеччиною, Зигмунд Фрейд емігрував до Англії. Усі знають, що сам Фрейд — австрієць, а проте мало кому відомо, що його батьки походять з України. Про дослідження родоводу австрійського психіатра розповідає доцент кафедри філософії і релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», завідувач кафедри філософії Міжнародного Соломонового університету, кандидат філософських наук і автор монографії «Міфологічна революція в психоаналізі» Вадим Менжулін. >>

«Я був 12 разiв за пiвкроку до смертi»

Відомий радянський розвідник майор Вихор, він же капітан Голос, рятівник Кракова, живе на столичному Печерську разом із дружиною. І у свої 92 роки Євген Степанович Березняк бадьоро виглядає, має світлий розум, феноменальну пам'ять та прекрасне почуття гумору. От тільки очі вже гірше бачать... Євген Степанович уже не дивиться телевізор, не читає газет. Але найближчим часом планує видати нову редакцію своєї книги «Пароль «Dum spiro...». У цьому колишньому розвіднику допомагає вірний друг, дружина Катерина Кузьмівна — вона читає Євгену Степановичу макети й вносить правки.
Розвідник Березняк і справді феноменальна постать — його ім'я назавжди ввійшло в історію Другої світової війни. Має він і власну зірку на Алеї слави Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил СРСР. Його ім'я — у списку Міжнародного видання для бібліотек Європи «Солдати ХХ століття». Серед мільйонів подвигів за час Світової війни до книги відібрали лише 200. Серед видатних фронтовиків — і наш земляк. Розвідувальна група Євгена Березняка «Голос» врятувала від знищення древнє місто Краків: гітлерівці замінували Ягеллонський університет, де працював Коперник, резиденцію польських королів Вавель, Маріацький костел, театр Словацького... Якби не подвиг радянських розвідників, людство назавжди втратило б ці перлини. Доля ж самого Євгена Степановича — парадоксальна, нереальна й неправдоподібна, дійсно схожа на сценарій пригодницького фільму. Але аж ніяк не романтична, а доволі важка. Довелося побувати Євгену Березняку і в лапах гестапо, дихати в обличчя смерті, пити горiлку з відомими людьми епохи й приховувати державні таємниці від найближчих людей. Про все це легендарний майор Вихор розповів «Україні молодій». >>

«На моїх очах Москва почала створювати регулярну шпигунську мережу в Польщі»

Перший керівник спецслужб посткомуністичної Польщі, «інквізитор гебістів» Кшиштоф Козловський, у 1990-х — «прообраз польського Луценка», розповідає «УМ» про перебудову польського КДБ і про радянських дипломатів-шпигунів, які передавали інформацію в Москву безпосередньо з кабінетів польських міністерств >>

«Спортивний інтерес» Ланселота

Ланселот Лоутон, шанований лондонський публіцист, любив Україну, як Лермонтов свою батьківщину, — просто так, «но странною любовью». Імовірно, він бував в Україні до Першої світової, а можливо, й ні; він не спілкувався з діячами УНР в екзилі і вся його підвищена зацікавленість Україною грунтувалася лише на «спортивному інтересі» дослідника Східної Європи. Дивує, що Лоутон, підданий імперії, обстоював незалежність України — фактично колонії іншої імперії, радянської, причому в таку епоху, коли Україна була розчленована між чотирма державами і самостійність бодай якоїсь із її частин абсурдно було навіть припускати. >>

Клуб за євроінтересами

Учора в рамках офіційного візиту до Литви Президент України Віктор Ющенко взяв участь у представницькій конференції «Спільне бачення спільного сусідства». У конференції, яка була присвячена питанням новопосталих демократій у пострадянській Європі та євроінтеграції, взяли участь також керівники Грузії, Латвії, Польщі, Естонії, Молдови, Румунії, Литви. Крім них, почесними гостями вільнюської конференції були глава дипломатії ЄС Хав'єр Солана і віце-президент США Дік Чейні. >>

«Передплата» на газ

Не встигли громадяни звикнути до нових тарифів на природний газ та електроенергію, як надійшло повідомлення про наступний ціновий бар'єр, який належить подолати споживачам уже до кінця 2006 року. Це випливає з постанови Кабінету Міністрів від 29 квітня №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Про намір Національної комісії з регулювання енергетики (НКРЕ) поступово, до 2008 року, підняти ціни на електрику та «блакитне паливо» оголошували раніше. >>

Україна захищається ровами

«Ворог не пройде: українці копають окопи для росіян», повідомляють російські ЗМІ про боротьбу України з контрабандою на українсько-російському кордоні. Наразі рови риють у Луганській області на ділянці довжиною 400 кілометрів. Саме там, за інформацією Держприкордонслужби, останнім часом активізувалася діяльність злочинних груп, які займаються контрабандою. >>

Палати на замку

Комісія МОЗ закінчила розслідування причин захворювання немовлят у Білоцерківському пологовому будинку, що на Київщині. Як розповіла «УМ» головний неонатолог МОЗ України, доктор медичних наук, професор Єлизавета Шунько, малюки захворіли через недотримання санітарно-гігієнічних умов перебування вагітних жінок та породіль у пологовому будинку. Через антисанітарію по лікарні поширився стафілокок, і на шкірі в дітей почали з'являтися гнійнички та почервоніння. Лікарі встановили діагноз: гнійно-запальні захворювання з переважним ураженням шкіри. Після перших же ознак хвороби маленьких пацієнтів відвезли до лікарні й надали медичну допомогу, а через кілька днів 20 із 25 дітей виписали додому. >>

Замість мосту — смуток на душі

Свою першу робочу виїзну нараду новий мер столиці Леонід Черновецький здійснив до наймасштабнішого будівництва в Києві — Подільсько-Воскресенського моста. Правда, до самого моста він так і не доїхав, бо, зупинившись на дорожній розвилці перед ним, роздав доручення своїм заступникам. «Як тільки ми вирішимо питання із власниками або розглянемо інший варіант, як нам бути, тоді я поїду на «будівництво століття», а поки що мені там робити нічого. У мене смуток на душі, я в жаху від того, що все це питання не підготовлене», — не зовсім зрозуміло пояснив мер. >>

Розгадка таємниці на глибині 500 метрів

Учора на світанку відновилися пошукові роботи в акваторії Чорного моря поблизу Адлера в районі падіння аеробуса А-320 вірменської авіакомпанії «Армавіа». До пошуку тіл жертв катастрофи та уламків літака долучилися додаткові російські сили та французькі фахівці, які мають обладнання для виявлення так званих чорних скриньок та підняття їх із морського дна. Як уже встановлено, фюзеляж літака лежить на глибині приблизно 500 метрів. >>

Не ті двері

Дика трагедія сталася в Лисичанську. У дорожній пригоді загинула жінка 60 років, а її п'ятирічну онуку у важкому стані доправили в міську лікарню. Причому не було ні зіткнення машин, ані перекидання транспортного засобу. Просто дитина відчинила не ті дверцята... >>

Постилися чи пограбували?

Сталося це неподалік Першотравневого парку, практично в центрі міста і поруч з обласним управлінням мiлiцiї. Обличчя 29-річного слідчого черкаської обласної міліції було настільки побите й спотворене, що людину тільки через добу змогли впізнати. >>

Терорист Мусауї: Америко, ти програла, я виграв

37-річний марокканець із французьким громадянством Закаріас Мусауї проведе решту свого життя у в'язниці. Суд присяжних міста Александрія в передмісті Вашингтона після семи діб дебатів та роздумів оголосив вердикт єдиному терористу, якого в США звинуватили у співучасті в підготовці терористичних замахів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та Вашингтоні. Марокканець на судi визнав свою вину, тому присяжні мали за завдання лише визначити міру покарання: смерть чи довiчне ув'язнення. В обгрунтуванні на користь довічного ув'язнення присяжні наголосили, що влада не довела вини підсудного щодо всіх висунутих йому звинувачень, а також врахували пом'якшуючі обставини, такі як тяжке дитинство Мусауї. Після оголошення вироку Мусауї вигукнув: «Америко, ти програла, а я виграв!». >>

А «Далі буде...» харизматичний голос радіо «Свободи»

Метою новоствореного телепродукту є спроба у популярній формі розповісти про головні історичні події України ХХ сторіччя. У програмі активно використовуються відеосюжети на основі архівних матеріалів НТКУ, Державного кіно-, фотоархіву та спеціальних архівів інших державних установ. Теми кожного випуску визначаються відповідно до важливих дат наступного тижня. Охрімович як ніхто інший вписується у роль ведучого програми про суперечливу історію нашого народу. Андрієві аж ніяк не властиве фарисейство і «танці під чужу скрипку». Охрімович переконаний, що словосполучення «говорящая голова» могло народитися лише у постсовєтських головах. Якщо робити продукт без кольору, запаху та смаку, навіщо здалися ведучі? Можна просто намалювати мультик і озвучити його за кадром.
Тож нині колишній популярний і таки харизматичний голос радіо «Свобода», а тепер ведучий Першого каналу Андрій Охрімович (у колі літературно-журналістської братії просто Охрім) розповість читачам «УМ» про плани на наступну програму, про власне бачення журналістики, а також — дещицю болючо-особистого. >>

Вбити у собі телевізор

Під час останніх вихідних, коли народ від надміру вільного та «святкового» часу більше, ніж завше, «втикав» у телеекрани, просунута молодь закликала взяти молотки та... розбити до біса свої телевізори. Як це робиться, молодіжна ініціатива «Варто» демонструвала просто на Хрещатику. >>

На диван — і в Афган

До першої режисерської кінороботи Бондарчука долучилися канал «1+1» і компанія «Слово». Загалом же проект з'явився лише завдяки спільному зусиллю трьох країн — України, Росії і Фінляндії. 9-та рота належала до одного з перших підрозділів, що увійшов до Афганістану, і останніх, якi його залишили. >>

Підготовка не кипить

Під «куполом» законодавчої будівлі на столичній вулиці Грушевського, 5 знову кипить робота. Учора, як і передбачено регламентом ВР, на своє перше засідання (яке мало відбутися не пізніше, ніж упродовж десяти днів після офіційного оголошення результатів виборів) зібралася підготовча депутатська група. До складу цього тимчасового «органу» входять представники всіх політичних партій чи блоків, що пройшли до новообраної ВР (по одній особі на кожні 15 нардепів), і саме їм належить підготувати та організувати перші засідання парламенту. Свою діяльність підготовча група припиняє після того, як буде сформовано комітети Верховної Ради, але це ще, судячи з усього, буде не скоро. Адже до сформування комітетів парламентаріям іще належить зібратися на перше засідання ВР (не пізніше, ніж через 30 днів після оприлюднення результатів виборів, надрукованих у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» 28 квітня), скласти присягу, сформувати тимчасову президію, прийняти відставку Прем'єр-міністра, обрати лічильну комісію тощо. І судячи з того, як «плідно» попрацювала у свій перший день підготовча група, так швидко ця справа не зробиться. >>

Хто залишиться у меншості?

Президент Віктор Ющенко відреагував на заклик Тимошенко й Мороза і на сьогодні, 5 травня, запланував зустріч із лідерами політичних сил, які увійдуть до нового складу Верховної Ради. Щоправда, рандеву відбудеться на лише з соратниками по «помаранчевій» коаліції та Прем'єром Єхануровим, а й із Януковичем та Симоненком, повідомив глава держави у Вільнюсі. >>

В «ірпеніаді» буде крапка...

Про ситуацію в цьому престижному містечку поблизу Києва «УМ» розповідала неодноразово. Минуло півтора місяця після виборів, проте ім'я нового мера Ірпеня досі невідоме. Власне, всі мешканці добре знають, що перемогла лідерка місцевого блоку «За чесну владу!» Мирослава Свистович, відома своєю активною громадянською позицією протягом багатьох років, — вона була керівником виборчого штабу Віктора Ющенка у 2002-му i 2004 роках. Але офіційно переможні для Свистович результати Феміда досі забороняла публікувати в місцевій пресі (публікація автоматично визнала б за Мирославою право очолити міськраду). «Нашоукраїнський» бізнесмен Олег Бондар, котрий програв вибори, подавав до суду один позов за іншим, що, власне, й затягувало процес «ірпінської інавгурації». Існувала інформація, що задля того, аби не допустити принципову активістку до влади, Бондар навіть пішов на контакт із вельми одіозними особами, колишніми «регіоналами». Сам Олег Бондар ці припущення спростував на сторінках «УМ». >>

Декрет про секрет

Президент Віктор Ющенко позавчора підписав розпорядження, яким надав Олександрі Гонгадзе можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи про вбивство її сина, редактора «Української правди» Георгія Гонгадзе. Здавалося б, це логічно, що матір Георгія Гонгадзе давно мали допустити до цих документів. Однак, хоча слідству вже й удалося вийти на виконавців убивства, Леся Теодорівна донедавна не мала такого права. Адже значна частина матеріалів справи була позначена грифом державної таємниці. Ситуацію ускладнювало й те, що пані Гонгад-зе не має українського підданства і досі є громадянкою Грузії. Тож для того, щоб допустити її до засекречених матеріалів, довелося подолати низку бюрократичних перепон. >>

Вино, грузини і Джей Ло

Дженніфер Лопес, мабуть, ніколи не пробувала справжнього грузинського вина. І вже точно не чула, як після доброго застілля з цим самим вином співають грузинські чоловіки. Інакше б латиноамериканська краля за жодних обставин не відмовилася від можливості потрапити у Грузію, та ще й у розпал свята. А Джей Ло не тільки відмовилася, вона ще й... образилася на грузинську владу за запрошення. >>

Анекдоти

Альфреда Нобеля вважають першим винахідником динаміту тільки з тієї простої причини, що попередніх винахідників не вдалося опізнати. >>

Про кохання і людей

Новий російський фільм «Мне не больно» ще у вигляді афіші має увесь пакет привабливості для глядача. Відомий режисер — Олексій Балабанов, на його рахунку такі касові, неоднозначні, але точно не прохідні для російського кінематографа фільми, як «Брат», «Брат-2», «Війна», «Про потвор і людей», «Жмурки», піарники трактують цю стрічку як «першу мелодраму Балабанова». Загадкова «зірка» авторського кіно, актриса, режисерка, сценаристка Рената Литвинова. Піарники «просувають» головну її фішку в цій картині — Рената, на прохання режисера, збрила брови, такою особливою, за задумом Балабанова, має бути її героїня Тата. Знакова в усіх сенсах фігура для Росії — Микита Михалков у ролі олігарха, покровителя Тати. Плюс бонуси: музика Вадима Самойлова з «Агати Крісті», Дмитро Дюжев, Інга Стрєлкова-Оболдіна, Сергій Маковецький, впізнавані обличчя в епізодах — Марк Рудінштейн, Дмитро Месхієв, нове обличчя — Олександр Яценко (всі, хто знав Олексій Октябріновича Балабанова раніше, кажуть, що він — копія режисера в молодості, і зовнішність, і психофізика, і манери). Для тих, хто цікавиться не тільки продуктом, а й торговою маркою, прізвище продюсера Сергія Сельянова тільки додасть позитиву, разом із Балабановим вони зробили фільми, які сколихнули обуржуазнений російський маскульт. >>

«Червона рута» навіяла...

Про що розмовляють митці поза сценою? Правильно, про те, що українська культура дихає на ладан, що без державної підтримки її перспективи безрадісні й невиразні, а походеньки по спонсорах можуть довести, швидше, до інфаркту, ніж до якихось матеріальних домовленостей. Такі розмови — неодмінний атрибут життя людей мистецтва. Не знаю, наскільки активно приєднується до цих справедливих нарікань композитор Остап Гавриш, але в нього вистачає часу та бажання опиратися такому стану речей реальними справами. Днями пан Гавриш презентував музичний фільм «Де смереки стрункі», музика та вірші в якому написані на основі народних мелодій Карпат. >>

П'ять днів сьомого «Відлуння»

...Андріївським узвозом бігає симпатична жінка і намагається позичити... сміттєві баки. Продавці сувенірів та антикваріату розгублено знизують плечима, але з готовністю починають радити, де ті баки гіпотетично можна орендувати. Мізансцена фестивалю моновистав «Відлуння», який проходив у Києві з 26 по 30 квітня. Тільки не думайте, що це від артистів було стільки сміття, яке не знали як утилізувати. Мистецтво — річ непередбачувана, і баки були потрібні для вистави «Життя у картонних коробках» болгарського актора Ніколая Урумова, який грав бомжа. >>