Костянтин Бобрищев: «Кожна моя фотографія — не просто страшна. Вона — як правда, як істина»
«У цієї книги є один недолік: вона занадто важка», — ставлячи автографи, ніби виправдовується її автор. >>
Всі ми сплачуємо за житлово-комунальні послуги, та ніхто, мабуть, не здогадується, яка робота має бути виконана для того, щоб наші платежі були опрацьовані, гроші вчасно надійшли до ЖЕКу, а ми, в свою чергу, отримали те, за що платили. Насправді, все це — дуже складна і відповідальна робота. Почнемо з того моменту, як ми взяли до рук отриману поштою квитанцію про оплату. Що робить з нею переважна частина населення? Ясна річ, відкладає вбiк, адже не завжди час отримання квитанції збiгається з отриманням зарплатні, дехто чекає квитанцій про оплату за телефон чи послуги кабельного телебачення, щоб оплатити все разом. Тому 70 відсотків платників приходять до ощадкас чи банків 14 —15 числа кожного місяця, в останні дні, відведені для сплати. Уявляєте собі, яку кількість цих квитанцій має обробити касир, а потім робітник обчислювального центру за ці кілька днів? Адже загалом у Києві щомісяця сплачують за житлово-комунальні послуги більше 1,5 мільйона платників! Другою складністю для опрацювання квитанцій є їх нечітке заповнення. Майже ніхто не старається чітко і каліграфічно «виводити» всі цифри, а близько третини квитанцій зазвичай містять серйозні помилки! А оскільки всі дані з квитанції вносять у комп'ютер вручну, це, звичайно, завдає страшенних незручностей (потрібно ж спочатку розібрати почерк, потім перевірити, чи всі суми вказані правильно і чи відповідають сумі, сплаченій на чеку, і тільки потім вводити інформацію в базу даних).
Майже у всьому світі цю марудну роботу давно виконує техніка. Тепер «цивілізація» дiсталася і до нас. Днями в Головному інформаційно-обчислювальному центрі Київської міськдержадміністрації відбулася презентація нової автоматизованої системи обробки рахунків, яку розробила і втілила у життя компанія ABBYY Україна — один із провідних виробників програмного забезпечення у сфері лінгвістики, семантики й обробки текстів та систем розпізнавання символів. Їхніми системами вже користуються державні структури, банки та ВНЗ. Заступник директора комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Валерій Кононець розповів, що нарешті співпраця з компанією ABBYY полегшить роботу й їхнього центру.
Ця система складається з потужного сканера, який сканує і розпізнає рукописний текст (близько 1,5 мільйона почерків!). Він працює дуже швидко і не потребує втручання людини. Програма розроблена так, що працівникам центру залишається тільки скоригувати дані тих квитанцій, у яких була помічена помилка (система сама висвічує на монітор комп'ютера з тих, що були оброблені сканером, тільки ті рахунки, що мають помилку). Тобто ця машина економить час і сили працівників, крім того, виключає можливість помилок. Ви запитаєте, що це дасть простому платнику? А те, що йому тепер не доведеться турбуватися про якість заповнення квитанції та вбереже від виникнення скандалів через неправильну сплату.
«У цієї книги є один недолік: вона занадто важка», — ставлячи автографи, ніби виправдовується її автор. >>
Слово «репарації» в уяві загалу асоціюється переважно з тим, як переможений Третій Рейх розплачувався за скоєне під час Другої світової війни. >>
Робота спецслужб завжди викликає жвавий інтерес у суспільства, бо саме завдяки їй нерідко змінюється хід історії. >>
Тривожний дзвінок пролунав днями від знайомого бійця, який зараз служить в окремому саперно-інженерному батальйоні під Краматорськом. >>
Арештоване три роки тому майно путінського генерал-полковника Валерія Капашина (уродженця Полтавщини) продовжує приносити йому дивіденди. >>
Із російського полону в результаті нового обміну з державою-агресором Україна повернула 160 своїх громадян. >>