Інструменти і вектори: лабораторія драматургів обговорюватиме тему війни у нових театральних роботах

28.06.2023
Інструменти і вектори: лабораторія драматургів обговорюватиме тему війни у нових театральних роботах

Куратори проєкту Лєна Лягушонкова та Павло Ар’є. (Фото надане НСТДУ.)

В Івано-Франківську на початку липня проходитиме перша резиденція IV Лабораторії драматургії, яку організовує Національна спілка театральних діячів України за підтримки Українського культурного фонду. Митці обговорюватимуть тему «Як говорити/писати про війну в драматургічних текстах».

 

Результатом має стати нова співпраця між режисерами і драматургами, створення актуальних якісних п’єс, а потім постановок.


«Нині, під час повномасштабної війни, багато театрів прагне говорити з публікою про наболіле, про наше сьогодення, але не всі розуміють, як саме це робити, які теми можна, а які не варто піднімати, як подавати тему війни, аби не травмувати. Та сама історія з драматургами. Тому важливо нині дати інструменти і вектори роботи, аби на світ з’явилися нові якісні тексти на тему війни, які спонукали би до нових постановок», — каже голова НСТДУ Богдан Струтинський, який став ініціатором заснування проєкту 2019 року.


«Наша драматургічна лабораторія — місце концентрації неймовірної сили неймовірних митців. Цю силу ми хочемо направити на перемогу добра, нашу перемогу», — каже куратор Павло Ар’є, українсько-німецький драматург і перекладач, режисер та актор, учасник міжнародної програми British Council Ukraine та театру Royal Court (Лондон), номінант премії Berliner des Jahres 2022. Під його уважним наставництвом пройшли попередні три Лабораторії, на яких було написано близько 30 нових п’єс.


«Хто розповідає історії, той управляє всім. Напиши свою — стань володаркою/володарем світу, не привертаючи уваги санітарів», — так звучить мотивація для участі у четвертій Лабораторії від ще однієї її кураторки Лєни Лягушонкової, лавреатки премії «Краща молода драматургиня Європи 2022 року» від Schauspiel Stuttgart (а це майже «Оскар» у царині європейської драматургії). Як учасниця двох перших Лабораторій вона написала п’єси «Чапаєв і Василіса» та «Чума». Вже була співкураторкою.


За попередньою реєстрацією організатори обрали 12 учасників. Серед драматургів — Оксана Гриценко, Ганна Захожа, Лєна Кудаєва, Ольга Мацюпа, Олег Михайлов, Анастасія Пугач. Ще шестеро режисерів: Іван Данілін, Дмитро Леончик, Дмитро Некрасов, Катерина Парфир’єва, Аліна Рашко, Олена Ткачук.


Лектором запрошено драматургиню і письменницю Ірину Гарець — керівницю Театру сучасного діалогу в Полтаві, кураторку, авторку освітніх та театральних проєктів, засновницю порталу сучасної української драматургії Ukrdramahub, співзасновницю Театру драматургів та фестивалю «Липневий мед».

 

Понад 10 років її п’єси впевнено почуваються у шорт-, лонглістах і є переможцями міжнародних та вітчизняних драматургічних конкурсів та фестивалів.


«Співпраця режисера/ки і драматурга/гині буває плідною, красивою і змістовною, а буває кривавою. Я нарахувала 14 своїх спільних робіт з різними режисерами і режисерками. Так що поділюся суперсилою, як залишитися живими, не вбити партнера чи партнерку по роботі й навіть отримати задоволення від співпраці», — прокоментувала Ірина Гарець.


Тема цьогорічної Лабораторії «Як писати про війну» апріорі вимагає зустрічі і консультації з високопрофесійним психологом. Для цього було запрошено Оксану Татарин, яка пройшла сертифікований курс «Психотерапія травм», є практиком, майстром і тренером «Нейролінгвістичного програмування», закінчила курс «Робота з ПТС у військових та робота з родинами військових». Після повномасштабного вторгнення надавала волонтерську допомогу. В Оксани, яка активно підтримує дружин бійців, є досвід спілкування з військовими з передової.


Візуалізують проєкт малюнки драматургині і художниці Людмили Тимошенко, створені спеціально для IV Лабораторії драматургії. Мисткиня пояснює: «Образ корови, яка пасеться у жовтому полі неподалік сільських мазанок, для мене є чимось, що найбільше втілює картину мирного життя. Тінь винищувача на зображенні руйнує цей образ, створюючи відчуття катастрофи, наслідки якої в осяжному майбутньому передбачити важко»...


До речі, з моменту заснування проєкту театральних Лабораторій створено Бібліотеку української драматургії. На сьогодні в базі є 80 авторів та 392 п’єси. І вона постійно поповнюється іменами нових українських драматургів та новими текстами.

Вікторія КОТЕНОК